26 березня 2020 року Справа №380/1106/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю надійшла справа №380/1106/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року справу прийнято до провадження та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 року витребувано від Військової частини НОМЕР_1 довідку про невикористані календарні дні додаткової відпустки ОСОБА_1 як учасника бойових дій за період з 2016 по 2018 рік та документи, які підтверджують факт проходження позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у період 2016-2018 р.р. (наказ про включення позивача до особового складу військової частини тощо).
Ухвалу суду отримано відповідачем 16 березня 2020 року.
25 березня 2020 від Військової частини НОМЕР_1 засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 20525/20). При ознайомленні з поданим відзивом вбачається, що вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 року відповідачем не виконані, витребувані докази - не надані.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ч.3 ст. 2 КАС України, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі закріплено як принцип здійснення правосуддя в адміністративних судах.
Статтею 9 КАС України встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України “Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України”. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є “обов'язковість рішень суду”.
Разом з тим, згідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 2 ст. 382 Кримінального кодексу України передбачено, що умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Для повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, суд вважає за необхідне повторно витребувати від Військової частини НОМЕР_1 довідку про невикористані календарні дні додаткової відпустки ОСОБА_1 як учасника бойових дій за період з 2016 по 2018 рік та документи, які підтверджують факт проходження позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у період 2016-2018 р.р. (наказ про включення позивача до особового складу військової частини тощо).
Крім того, суд звертає увагу, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є зокрема розумність строків розгляду справи судом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами
Керуючись статтями 14, 77, 80, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Вдруге витребувати від Військової частини НОМЕР_1 довідку про невикористані календарні дні додаткової відпустки ОСОБА_1 як учасника бойових дій за період з 2016 по 2018 рік та документи, які підтверджують факт проходження позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у період 2016-2018 р.р. (наказ про включення позивача до особового складу військової частини тощо).
Зазначені документи необхідно надати суду в строк до 20 квітня 2020 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4).
Суд попереджає про застосування заходів процесуального примусу у випадку невиконання вимог суду в частині надання витребуваних документів.
Суд зазначає, що надані до суду докази повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд роз'яснює, що відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Неклеса