26 березня 2020 року Справа № 214/9509/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.06.2019 щодо підтвердження періодів роботи позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати позивачу періоди його роботи на Державному підприємстві «Рудоуправління ім.Кірова» з 30.03.1992 по 14.03.1997 до пільгового стажу, відповідно до ст.13 Закону України « Про пенсійне забезпечення» та призначити пенсію позивачу з часу подання заяви на призначення пільгової пенсії, а саме з 07.05.2019.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Позивачу призначено пенсію, проте до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано періоди роботи на ДП «РУ ім.Кірова» з 22.08.1992 по 20.06.1993 та з 14.11.1995 по 14.04.1997 з тих підстав, що згідно наказу від 22.08.1995 №770 «Про атестацію робочих місць» атестовані за списком №1 - підземні електрослюсарі чергові і по ремонту обладнання. Однак, позивач працював у спірні періоди на підземним слюсарем, отже назва посади не відповідає назві посади в наказі про атестацію. Позивач не погодився з такими діями відповідача та звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.12.2019 справу №214/9509/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями справу№214/9509/19 розподілено судді Маковській О.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 справу прийнято до свого провадження та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Від відповідача до суду 21.02.2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано періоди роботи на ДП «РУ ім.Кірова» з 22.08.1992 по 20.06.1993 та з 14.11.1995 по 14.04.1997 з тих підстав, що згідно наказу від 22.08.1995 №770 «Про атестацію робочих місць» атестовані за списком №1 - підземні електрослюсарі чергові і по ремонту обладнання. Однак, позивач працював у спірні періоди на підземним слюсарем, отже назва посади не відповідає назві посади в наказі про атестацію. У зв'язку з цимвідповідач дійшов висновку, що посада, на якій працював позивач, не атестована за Списком №1.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач, у період з 30.03.1992 по 30.06.1993 працював на шахті ім..Артема-1 ДП «Рудоуправління ім..Кірова» на посаді підземного слюсаря по ремонту обладнання, а з 14.11.1995 по 14.04.1997 переведений підземним слюсарем шахти ім.Кірова ДП «Рудоуправління ім.Кірова», що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці.
Позивач 06.05.2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За результатми розгляду заяви, відповідач Рішенням від 27.06.2019 №4 підтвердив періоди роботи позивача з 30.03.1992 по 21.08.1992 та з 01.07.1993 по 13.11.1995 для зарахування до пільгового стажу за Списком №1.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначено пільгову пенсію за віком за Списком №1 та враховано пільговий стаж за Списком №1 - 11 років 3 місяці 19 днів (періоди з 16.04.1997 по 29.04.2004 та з 11.10.2004 по 02.08.2008).
Проте, відповідачем до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано періоди роботи на ДП «РУ ім.Кірова» з 22.08.1992 по 20.06.1993 та з 14.11.1995 по 14.04.1997 з тих підстав, що згідно наказу від 22.08.1995 №770 «Про атестацію робочих місць» атестовані за списком №1 - підземні електрослюсарі чергові і по ремонту обладнання. Однак, позивач працював у спірні періоди на підземним слюсарем, отже назва посади не відповідає назві посади в наказі про атестацію. У зв'язку з цимвідповідач дійшов висновку, що посада, на якій працював позивач, не атестована за Списком №1.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом від 22.08.1995 №770 «Про затвердження результатів атестації робочих місць по умовам праці на ДП «Рудоуправління ім.Кірова» та переліку професій і посад, робітникам яким по результатам атестації робочих місць підтверджено право на пільгове забезпечення за Списком №1 передбачена посада електрослюсарі (слюсарі) чергові і по ремонту обладнання.
Тому суд, критично ставиться до висновків відповідача про те, що посада на якій працював позивач не атестована за Списком №1.
Суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт роботи позивача на посаді, яка дає право на призначення пільгової пенсії за Списком №1. Єдиною підставою для відмови в зарахуванні спірних періодів роботи є, на думку відповідача, те, що дана посада не атестована за Списком №1.
Крім того, в матеріалах справи міститься також довідка від 19.09.2019 №100 про підтвердження наявного трудового стажу роботи для призначення пенсії, в якій також зазначено, що позивач працював повний робочий день на шахті ім.Артема №1, шахті ім.Кірова ДП «Рудоуправління ім.Кірова» з 30.03.1992 по 14.04.1997 - підземним слюсарем з ремонту устаткування, підземним слюсарем, підземним слюсарем черговим та з ремонту устаткування.
Також, позивачем до матеріалів позовної заяви додано Довідку від 23.05.2011 №35, в якій вказується, що позивач з 30.03.1992 по 14.04.1997 працював повний робочий день в ДП РУ ім.Кірова підземним слюсарем черговим та з ремонту устаткування.
Таким чином, суд доходить висновку, що спірні періоди роботи позивача підтверджено, як період роботи, який дає право на зарахування до пільгового стажу за Списком №1.
Відповідно до пунктів 1 та 3 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Матеріали справи містять доказами підтвердження наявності пільгового стажу за спірні періоди роботи.
За таких обставин, твердження відповідача про не підтвердження наявності пільгового стажу позивача на вказаних посадах, через не атестацію робочого місця суд вважає безпідставним та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Суд зазначає, що Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, визначено, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає лише при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
При цьому основним документом, якій підтверджує стаж роботи на підприємстві, є трудова книжка.
Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, є відповідні записи із зазначенням відповідних відомостей. Відповідачем не спростовані відомості, які зазначені в довідці та у трудовій книжці, а також не надано доказів того, що позивач не працював або його періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до загального стажу роботи, або взагалі відсутні.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.20 у справі №520/15025/16-а дійшла висновку, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправним рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.06.2019 щодо підтвердження періодів роботи позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд вважає, що така вимога не підлягає задоволенню, оскільки вказаним рішення не було відмовлено позивачу у зарахуванні спірних періодів роботи до пільгового стажу.
В зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що з метою відновлення прав позивача, належить вийти за межі позовних вимог на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним) - з урахуванням дискреційних повноважень відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права буде визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування до пільгового періоду роботи за Списком №1 періоди з 22.08.1992 по 20.06.1993 та з 14.11.1995 по 14.04.1997 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати вказані періоди роботи до пільгового стажу за Списком №1 з дати призначення пенсії.
Частиною 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Дослідивши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірністьдоказів,суд приходить висновку про наявність підстав для частковогозадоволення позову/
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 384,20 грн.
Керуючись статтями 139, 242-246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не зарахування до пільгового періоду роботи за Списком №1 періоди роботи ОСОБА_1 з 22.08.1992 по 20.06.1993 та з 14.11.1995 по 14.04.1997 на Державному підприємству«Рудоуправлінняім.Кірова».
Зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового періоду роботи за Списком №1 періоди роботи ОСОБА_1 з 22.08.1992 по 20.06.1993 та з 14.11.1995 по 14.04.1997 на Державному підприємству «Рудоуправління ім.Кірова» з дати призначення пенсії.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, сплачений судовий збір в розмірі 384,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VIIПерехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська