03 березня 2020 р.Справа №160/13521/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРВЕСТ КО» про забезпечення позову, -
28.12.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРВЕСТ КО» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати постанову «ДН2544/262НП-2/СПТД-ФС/557 від 06.11.2019 року Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу уповноваженими особами, якою накладено на ТОВ «ХАРВЕСТ КО» штраф у розмірі 417 300 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРВЕСТ КО» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною постанови про накладання штрафу задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову ДН2544/262НП-2/СПТД-ФС/557 від 06.11.2019 року Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу уповноваженими особами, якою накладено на ТОВ "ХАРВЕСТ КО" штраф у розмірі 417 300 грн. 02.03.2020 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРВЕСТ КО» надійшла заява про забезпечення виконання рішення суду, в порядку ч.6 ст.373 КАС України, в якій позивач просить:
- зупинити дію винесеної Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2544/262НП-2/СПТД-ФС/557 від 06.11.2019р. року, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРВЕСТ КО» накладено штраф у розмірі 417 300 грн.;
- зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - винесеної Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2544/262НП-2/СПТД-ФС/557 від 06.11.2019р., якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРВЕСТ КО» накладено штраф у розмірі 417 300 грн.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що на даний час відбувається примусове виконання оскаржуваної позивачем постанови, яку скасовано рішенням суду від 26.02.2020 року, вважає, що орган державної виконавчої служби здійснить примусове виконання оскаржуваної постанови і фактично стягне з позивача зазначений у постанові штраф, що суттєво ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. А саме, якщо на момент набрання рішенням суду про задоволення позовних вимог штраф буде стягнуто, позивач повинен буде докладати додаткових зусиль для того, щоб повернути примусово стягнуті грошові кошти.
Перевіривши зазначені у заяві про забезпечення позову доводи позивача, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.6 ст.373 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд вважає за можливе розглянути заяву позивача щодо забезпечення виконання рішення суду в порядку ч.6 ст.373 КАС України без повідомлення учасників справи.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи та поданої заяви, доводи, викладені у заяві, суд дійшов висновку про наявність підстав щодо задоволення вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 ст.150 КАС України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку, що забезпечення позову - це вжиття адміністративним судом певних заходів щодо охорони прав та інтересів позивача для створення можливості реального виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно із ч.2 ст.151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Заходи забезпечення позову відповідно до ст.151 КАС України вживаються, якщо наявні ознаки очевидної протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та якщо існує очевидна (нагальна) небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Суд зазначає, що очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з'ясування чи додаткового доказування (прийнято неповноважним органом, з перевищенням наданих повноважень тощо).
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про наявність підстав щодо забезпечення позову, суд відзначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка подає заяву.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" судам необхідно враховувати, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Так, рішенням суду від 26.02.2020 року судом визнано протиправною та скасовано постанову ДН2544/262НП-2/СПТД-ФС/557 від 06.11.2019 року Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу уповноваженими особами, якою накладено на ТОВ "ХАРВЕСТ КО" штраф у розмірі 417 300 грн. Матеріалами справи підтверджується, що в провадженні Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження №61261723, в якому 13.02.2020 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваної постанови № ДН2544/262НП-2/СПТД-ФС/557 від 06.11.2019 року про накладення штрафу, а також постанову від 17.02.2020 року про накладення арешту на грошові кошти ТОВ "ХАРВЕСТ КО".
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем наведені обґрунтовані підстави того, що в разі невжиття заходів щодо забезпечення позову, для відновлення його прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, отже є очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача і для їх відновлення позивач буде вимушений звернутись до суду із додатковим позовом щодо скасування такого стягнення, тобто докласти значних зусиль.
Таким чином, суд вважає обґрунтованим та таким, який дійсно спрямований на захист прав, свобод та інтересів позивача до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, застосування заходів забезпечення позову та з урахуванням способів забезпечення позову, які визначені ст. 151 КАС України, суд дійшов про задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом: зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - винесеної Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2544/262НП-2/СПТД-ФС/557 від 06.11.2019р., якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРВЕСТ КО» накладено штраф у розмірі 417 300 грн.
Суд зазначає, що наведений спосіб забезпечення адміністративного позову відповідають його предмету та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища позивача до розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРВЕСТ КО» про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - винесеної Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2544/262НП-2/СПТД-ФС/557 від 06.11.2019р., якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРВЕСТ КО» накладено штраф у розмірі 417 300 грн.
Ухвала підлягає негайному, обов'язковому виконанню шляхом направлення її державним органам для вжиття відповідних заходів згідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Пунктом 2 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасування забезпечення позову.
Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Горбалінський