Справа № 445/383/20
провадження № 1-кп/445/82/20
24 березня 2020 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочів, Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140210000642 від 23 грудня 2019 року, та угоду про визнання винуватості від 27 лютого 2020 р. щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, має на утриманні 4 неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 286 КК України,
ОСОБА_4 , 23 грудня 2019 року, близько 04 години 40 хвилин, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Тернопіль - Львів - Рава-Руська, траса М-09, у с. Плугові Золочівського району Львівської області, на 44 км. + 300 м. вказаної ділянки дороги в напрямку м. Львова, порушив вимоги п.п. 12.1., 12.9.б)Ю вимоги дорожнього знаку 3.29. «40» розділу 33. «Дорожні знаки 1.39., 1.4.2., 1.4.1. та вимоги дорожньої розмітки 1.1. розділу 34. «Дорожня розмітка» чинних Правил дорожнього руху України, що виразилося в тому, що він керуючи транспортним засобом, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, проігнорував дорожні знаки, дорожню розмітку, які знаходилися у напрямку його руху, маючи змогу орієнтуватися під час керування транспортним засобом, зокрема для вибору безпечної швидкості, перевищив максимально допустиму швидкість «40 км/год», не змінюючи напрямку свого руху, перетнув вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки та виїхав на смугу зустрічного руху, створивши небезпеку і перешкоду для руху іншим учасникам руху, зокрема автомобілю марки Mercedes-Benz Sprinter 315 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався зустрічною смугою руху у зустрічному напрямку та знаходився на такій відстані до нього, що був позбавлений технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 21063, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування свого транспортного засобу з моменту виникнення небезпеки для руху.
Внаслідок цього відбулося зіткнення, в результаті якого пасажир автомобіля марки ВАЗ 21063, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми черевної порожнини, розриву селезінки, внутрішньої кровотечі, закриту черепно-мозкову травму, струсу головного мозку, перелому VII-VIII ребер зліва, забою грудної клітки, з приводу чого 23.12.2019 проведена операція спленектомія (видалення селезінки), які по ознаці небезпеки для життя відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.
Такі дії ОСОБА_4 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Разом з обвинувальним актом до суду подано угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Золочівської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 від 27.02.2020 р.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнає свою винуватість в обсязі оголошеної йому підозри і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі підозри у судовому провадженні.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю.
Сторонами узгоджено, що ОСОБА_4 буде призначене покарання: за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 268 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, без позбавлення права керувати транспортним засобом. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та з врахуванням вимог кримінального процесуального законодавства, дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, а саме: ч. 2 ст. 268 КК України є тяжким злочином.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Потерпілими у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 подано заяви від 27 лютого 2020 року про надання письмової згоди на укладення угоди про визнання винуватості, укладеною між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Окрім того, потерпіла ОСОБА_7 подала до суду заяву, у якій повідомила, що надавала згоду прокурору на укладення угоди, просила судове засідання проводити без її участі, призначити ОСОБА_4 покарання, яке узгоджено в угоді, щодо завданих їй моральних та матеріальних збитків, вказала, що відшкодування таких вирішуватиметься у цивільно-правовому порядку, оскільки завдана їй шкода покривається полісом обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності, за яким застрахований ОСОБА_4 .
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, просив таку угоду затвердити.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України та розуміють наслідки затвердження такої, що передбачені ст. 473 КПК України. Вид та міра покарання у виді позбавлення волі, передбачена санкцією ч. 2 ст. 286 КК України - 4 роки позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортним засобом, обрана з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст. 65-67 КК України. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Крім цього, обвинуваченому роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої ст. 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, обвинуваченому зрозумілі. Після наданих судом роз'яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди.
Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених ч.7 ст. 474 КПК України.
За умовами ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами виду і міри покарання.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Судові витрати понесені державою на залучення експерта слід стягнути з обвинуваченого.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 469, 475 КПК України, ст.286 КК України, суд,
угоду від 27 лютого 2020 року у кримінальному провадженні №120191402160000642 про визнання винуватості, укладену між прокурором Золочівської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 - затвердити.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.268 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, без позбавленням права керування транспортними засобами..
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
З урахуванням ч.1 та п.2 ч.2 ст.76 КК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та праці;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати за проведення: транспортно-трасологічної експертизи за спеціальністю 10.4. «Транспортно-трасологічні дослідження» № 1/1502 від 18.02.2020 р., в сумі 2355 грн. (дві тисячі триста п'ятдесят п'ять гривень) 15 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати за проведення: автотехнічної експертизи за спеціальністю 10.2. «Дослідження технічного стану транспортних засобів» № 1/1503 від 13.02.2020 р., в сумі 1570 грн. (тисячу п'ятсот сімдесят гривень) 10 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати за проведення: автотехнічної експертизи за спеціальністю 10.2. «Дослідження технічного стану транспортних засобів» № 1/1497 від 10.01.2019 р., в сумі 1570 грн. (тисячу п'ятсот сімдесят гривень) 10 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати за проведення: інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» № 15/2/200 від 20.02.2020 р., в сумі 1570 грн. (тисячу п'ятсот сімдесят гривень) 10 копійок в дохід держави.
Скасувати арешт, що накладений на автомобіль марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1990 року випуску та автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter 315 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску, згідно ухвали слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2019 року.
Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1990 року випуску - повернути фактичному володільцю ОСОБА_4 ; автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter 315 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску, який переданий власнику ОСОБА_6 - залишити останньому.
Речові докази: медичні картки стаціонарного хворого ОСОБА_8 , які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів, опечатані в паперовий пакет - повернути до КНП Золочівська ЦРЛ № 5720/447 та КНП Тернопільська університетська лікарня № 20426.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя ОСОБА_1