Справа № 444/639/20
Провадження № 2/444/590/2020
про відмову в задоволенні клопотання про
відстрочку сплати судового збору та залишення позову без руху
25 березня 2020 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,
Представник позивача адвокат Винниченко М.П. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів. Крім цього, представником позивача подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення по даній справі. Дану вимогу мотивує тим, що згідно ч. 1 ст. 8 Закону України"Просудовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд, ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, дійшов висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір". Так, положеннями ч. 1 ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є військовослужбовці, батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї, особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно ч.2 ст.8 вказаного Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені.
Разом з тим слід зазначити, що представником позивача не подано також жодних доказів які б свідчили про скрутний майновий стан позивача який би давав підстави вважати, що позивач перебуває в такому скрутному становищі, що надавало б право суду звільнити позивача чи розстрочити йому сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. Відтак, майновий стан позивача не перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Судом не встановлено інших обставин, які б свідчили про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору позивачем, тому приходжу висновку, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою належить сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, враховуючи ту обставину, що позивачем у даній позовній заяві заявлено позовну вимогу майнового характеру в розмірі 83621,20 грн., тому позивачу необхідно надати документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.
З урахуванням вищенаведеного вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачу строку у п'ять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, що зазначені у даній ухвалі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставівикладеного,керуючись ст. ст.136, 185 ЦПК України, -
постановив:
В задоволенні клопотання представника позивача адвоката Винниченко М.П. про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів - залишити без руху.
Повідомити позивача та представника позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Роз'яснити, що у випадку неусунення зазначених в ухвалі недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ясиновський Р. Б.