Справа № 462/8038/18
25 березня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Кирилюк А.І.
з участю секретаря судового засідання - Гула М.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 . ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про поворот виконання судового рішення, поданої в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» про стягнення середнього заробітку, -
встановив:
Представник Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» звернувся до суду із заявою про поворот виконання судового рішення, в якій просить в порядку повороту виконання стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» (код ЄДРПОУ 30162618) 21974,18грн. (двадцять одну тисячу дев'ятсот сімдесят чотири грн.18 коп.) стягнених за рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 05 квітня 2019р.
Заяву мотивує тим, що згідно рішення Залізничного районного суду м. Львова від 05 квітня 2019р. стягнено з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 43070,81 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку, 704,80грн. судового збору, а всього 43775,61грн. 17 липня 2019р. Залізничним ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області, згідно платіжного доручення №4931, ОСОБА_1 перераховано 43775,61грн. Вважає, що стягнуті Залізничним ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області на користь ОСОБА_1 21974,18грн. підлягають поверненню заявнику.
В судовому засіданні представник Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» Сирота Б.М., підтримав подану заяву, посилаючись при цьому що гроші позивачу булши перерахувані Залізничним ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області без повідомлення відповідача. Крім того, на його думку ОСОБА_1 давала неправдиві покази в суді першої інстанції.
Гаврилюк О.І., в судовому засіданні заяву заперечила, у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду просить відмовити. Крім того, зазначила що заборгованість в позові єю була розрахована самостійно та подана до суду першої інстанції. Крім того, подала до суду відзив (а.с. 85), з яким був ознайомлений представник відповідача.
Дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи №462/8038/18, заслухавши у судових засіданнях думку учасників судового процесу, суд приходить до переконань про те, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05.04.2019 р. Залізничний районний суд міста Львова ухвалив рішення у справі №462/8038/18 за позовом ОСОБА_1 до ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яким позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 середній заробіток у розмірі 43070,81 грн. та 704,80 грн. судового збору. ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» позовні вимоги не заперечувало, відзиву на позовну заяву до суду не подало, своїх розрахунків і довідок також не подав. Рішення набрало законної сили 05.05.2019 р. На виконання рішення суду виданий виконавчий лист №462/8038/18, з яким позивач звернулась в Залізничний ВДВС ГТУЮ у Львівській області. В процесі виконавчого провадження рішення суду від 05.04.2019р. було виконане, зазначені в рішенні кошти ОСОБА_1 отримала.
ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» оскаржило вищевказане рішення Залізничного районного суду міста Львова в апеляційну інстанцію. Постановою Львівського апеляційного суду від 18.11.2019 р. суд апеляційної інстанції змінив рішення суду першої інстанції та стягнув з ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 21.096,65 грн., та суму сплаченого судового збору. Вказане рішення набуло чинності.
Твердження представника відповідача, про повідомлених позивачем в суді першої інстанції неправдивих відомостей або поданих підроблених документів, не знаходять свого підтвердження. Так, Залізничний районний суд міста Львова 05.04.2019 р. ухвалив рішення у справі № 462/8038/18. без участі сторін (а.с. 30-31). При винесенні вказаного рішення, позивач не подавала до суду довдки про заборгованність, що була розрахована нею самостійно. Жодного доказу відповідачем про наявність у позивача інших відомостей, або отримання нею довідки про заборгованість за спірний період, суду надано не було. Довідки про заборгованість (а.с. 47-48), що надані відповідачем до апеляційної скарги, датовані 03 та 25 червня 2019 року, тобто після винесення рішення судом першої інстанції. Крім того, слід наголосити, що відповідачем також, не було доведено, що перерахування спірної суми грошей відбулось поза їх волею, бо надана копія доручення № 4931 від 17.07.19 року, свідчить про перерахування грошей від Залізничного ВДВС ГТУЮ у Львівській області на ім'я позивача. Але відомості про перерахування грошей від відповідача на адресу Державної викавчої служби, представником ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» на вимогу суду, надані не були.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року у справі № 13-рп/2011поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Таким чином, поворот виконання - це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим чи зміненим рішенням суду.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю.
Згідно ч. 9 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 КЗпП України у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Зазначене узгоджується зі змістом ч. 2 ст. 445 ЦПК України, згідно з якою у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Посилання заявника на ту обставину, що виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по своїй правовій природі та сутністю є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не відноситься до заробітної плати, і тому на дану виплату не можуть поширюватися обмеження при повороті виконання рішення, встановленні ч. 2 ст. 445 ЦПК України, суд вважає безпідставними, оскільки під виплатою, що випливає з трудових правовідносин слід розуміти не тільки форми оплати праці у вигляді заробітної плати та інших видів трудових виплат, а й інші трудові виплати, віднесені до обов'язку роботодавця.
Частиною 1 статті 117 КЗпП України передбачений обов'язок роботодавця здійснити виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а тому вказана виплата відноситься до інших виплат та випливає з трудових відносин працівника з власником або уповноваженим ним органом.
Отже, у справах щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, поворот виконання рішення суду не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення.
Оскільки правовідносини, що склались між сторонами з приводу інших трудових виплат, віднесених до обов'язку роботодавця, випливають з трудового законодавства, а в судовому засіданні під час розгляду справи не встановлено повідомлених позивачем неправдивих відомостей або поданих ним підроблених документів, тому, з врахуванням суті спору, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для повороту його виконання.
Керуючись ст. 239 КЗпП України, ст. ст. 444, 445 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви представника Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про поворот виконання судового рішення, поданої в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» про стягнення середнього заробітку - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.354 ЦПК України, учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя (підпис). З оригіналом згідно.
Суддя