Справа № 462/1506/20
провадження 1-кс/462/467/20
19 березня 2020 року м.Львів
Слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей заяви про кримінальне правопорушення від 02.03.2020 року,
встановив:
ОСОБА_3 10.03.2020 року звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова зі скаргою, в порядку ст.303 КПК України, в якій просить зобов'язати слідчого СВ Залізничний ВП ГУ НП у Львівській області внести відомості його заяви про кримінальне правопорушення від 02.03.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Подану скаргу обґрунтовує тим, що 02.03.2020 року він звернувся в Залізничний ВП ГУ НП у Львівській області із заявою про вчинення працівниками ЛКП «Львівелектротранс» злочину, передбаченого ч.2 ст. 127 КК України. Однак, всупереч вимогам ст.214 КПК України дані відомості не внесені в ЄРДР, що вказує на неправомірну бездіяльність слідчого Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області.
В судовому засіданні, при розгляді скарги, ОСОБА_3 свою скаргу підтримав, покликаючись на мотиви такої, яку просить задовольнити.
Залізничний ВП ГУ НП у Львівській області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, не направив в судове засідання свого представника, що відповідно до ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши доводи скаржника, дослідивши матеріали скарги та матеріали за заявою ОСОБА_3 від 02.03.2020 року, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, одним з яких є захист особи, суспільства від кримінальних правопорушень.
Реалізація вказаних завдань здійснюється, з-поміж іншого, шляхом забезпечення кожному громадянину права на звернення до уповноважених органів з заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
Зазначене право породжує відповідний обов'язок компетентних державних органів відреагувати на такі звернення у передбаченому законом порядку.
В силу ч.1 ст.9 КПК на керівника органу досудового розслідування, слідчого покладений обов'язок неухильно додержуватись вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст.214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Згідно з ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
З аналізу вищевказаних норм КПК України слідує, що процесуальний закон дійсно передбачає внесення до ЄРДР відомостей на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Дослідженням представлених матеріалів встановлено, що 02.03.2020 року ОСОБА_3 звернувся в Залізничний ВП ГУ НП у Львівській області про вчинення працівниками ЛКП «Львівелектротранс» злочину, передбаченого ч.2 ст. 127 КК України. Дана заява зареєстрована 02.03.2020 року за вх.№103.
Також дослідженням представлених суду Залізничним ВП ГУ НП у Львівській області матеріалів за заявою ОСОБА_3 від 02.03.2020 року встановлено, що вказана заява не була розглянута уповноваженою особою Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області відповідно до вимог ст. 214 КПК України.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що на момент розгляду скарги слідчому судді не надано даних про те, що уповноваженою службовою особою Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області, заява ОСОБА_3 від 02.03.2020 року була розглянута відповідно до вимог ст.214 КПК України, прихожу до висновку, що зазначена уповноважена особа допустила бездіяльність, і тому скарга підлягає задоволенню в частині зобов'язання вказаної особи розглянути відповідно до вимог ст. 214 КПК України заяву ОСОБА_3 від 02.03.2020 року.
Крім цього, скаржник вказує на те, що на його думку зазначені в заяві від 02.03.2020 року дії працівників ЛКП «Львівелектротранс» підлягають кваліфікації за ч.2 ст. 127 КК України і вимагає зобов'язати внести відомості в ЄРДР саме за такою кваліфікацією.
Разом з тим, у слідчого судді відсутні повноваження здійснювати кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням конкретних статей Кримінального кодексу України по викладених в заяві про вчинення злочину обставинах. Відповідно до ст.214 КПК України визначати правову кваліфікацію конкретного кримінального правопорушення на стадії досудового розслідування входить в компетенцію слідчого, прокурора.
Статтями 36, 40 КПК України встановлено, що прокурор і слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Крім цього, скаржнику не належить право на внесення в ЄРДР відомостей за заявою, повідомленням про злочин за бажаною ним кваліфікацією дій особи (осіб) за диспозицією статтей КК України, оскільки право на кримінально-правове переслідування конкретної третьої особи із обраною самостійно кваліфікацією скаржнику не гарантується, в тому числі положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини, а тому в цій частині скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 9, 214, 303, 304, 306, 307, 309, 369-372, 376 КПК України, -
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області розглянути відповідно до вимог ст.214 КПК України заяву ОСОБА_3 від 02 березня 2020 року про вчинення кримінального правопорушення, зареєстровану за вх. № 103.
В іншій частині вимог скарги - відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя /підпис/
З оригіналом згідно.
Слідчий суддя: ОСОБА_1