Справа №461/8673/19
17 березня 2020 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.
з участю:
секретаря судового засідання Чорненької К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просить стягнути з останнього на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 4350 доларів.
В обгрунтування поданого позову покликається на те, що 05 січня 2019 року він передав відповідачу в борг грошові кошти у розмірі 2850,00 доларів США, які останній зобов'язувався повернути в строк до 22.03.2019 року. Факт передачі грошових коштів підтверджується відповідною борговою розпискою.
Окрім цього, 27.02.2019 року я передав відповідачу в борг грошові кошти у розмірі 1500.00 доларів США, які останній зобов'язувався повернути в строк до 07.05.2019 року. Факт передачі грошових коштів теж підтверджується відповідною борговою розпискою.
Незважаючи на погоджені строки повернення коштів, відповідач своїх грошових зобов'язань не виконав, коштів за двома розписками мені досі не повернув, від зустрічей та будь-яких пояснень ухиляється. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 08.11.2019 року відкрито спрощене судове провадження у справі.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 08.11.2019 року відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
30.01.2020 року позивач подав до суду клопотання про забезпечення позову.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.01.2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, до суду представник позивача подав заяву про слухання справи у їх відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечив, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення судового засідання, шляхом скерування на адресу проживання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, до суду повернулися конверти за закінченням терміну зберігання. За згодою представника позивача, у відповідності до вимог ст.280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено встановлено наступне.
Згідно ч.2 ст.11 ЦК України, передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, у тому числі, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за йото порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно із ч.2 ст.1046 ЦК договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України № 6-1967цс15 від 11.11.2015 року, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Суд встановив, що 05.01.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики. Відповідно до змісту розписки, відповідач отримав від позивача кошти в розмірі 2850,00 доларів США. Строк повернення встановлено до 22.03.2019 року./а.с.5/.
Окрім цього, 27.02.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики. Відповідно до змісту розписки, відповідач отримав від позивача кошти в розмірі 1500,00 доларів США. Строк повернення встановлено до 07.05.2019 року./а.с.6/.
Однак, ОСОБА_2 у визначені розписками строк кошти не були повернуті.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України).
Відповідно до вимог ЦК України розписка є одночасно документом, який підтверджує й передачу грошей позикодавцем позичальнику, й укладення договору позики.
Встановлено, що згідно даної розписки, відповідач вз'яв на себе зобов'язання повернути позивачу позичені у нього грошові кошти та повернути їх у вказаний строк. Розписка підписана власноручно відповідачем і є фактом виникнення зобов'язання відповідача перед позивачем. Наявність у позивача розписки відповідача та заперечення відповідача свідчать про неповернення ним боргу.
Частинами першою, другою статті 533 ЦК України визначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором.
Таким чином, загальна сума заборгованості у відповідача перед позивачем згідно розписок про отримання коштів від 05.01.2019 року та від 27.02.2020 року становить 4350,00 доларів США, що еквівалентно - 107 662, 50 грн.
Зі змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, оскільки відповідачем порушено умови договорів позики (розписок ) від 05.01.2019 року та від 27.02.2020 року.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 768,40 грн. /а.с.1/.
Керуючись ст. ст. 11, 207, 526, 612, 625, 629, 1046, 1047 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) - 4350,00 доларів США, що становить - 107 662, 50 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір - 768,40 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складено 17.03.2020 р.
Суддя О.Р. Юрків.