Справа № 461/2622/20
Провадження № 2-з/461/5/20
24.03.2020 року м.Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Романюк В.Ф. розглянувши заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
встановив:
23 березня 2020 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить зобов'язати Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, надати дозвіл (розпорядження) на тимчасове розміщення дитини малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на період її захворювання до повного її виздоровлення та на період карантину в Україні запровадженого через спалах у світі короно вірусу, прийнятого на засіданні Кабінету Міністрів України 11 березня 2020 р., в сім'ї дитини: матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дядько-брат матері ОСОБА_4 ) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (бабуся) за адресою АДРЕСА_2 . Мотивуючи тим, що позивач має намір підготовити та подати у строк передбачений ЦПК України позов до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, про визнання протиправним та скасування розпоряджень відповідача від 26.02.2020 року №73 та від 03.03.2020 року Про негайне відібрання малолітньої ОСОБА_2 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та влаштування в притулок для дітей.
Вивчивши подану заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
За загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.
Проте, всупереч зазначеним нормам закону, заявник не довів, що невжиття таких заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви до суду може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому.
Крім цього, заявником не надано доказів про те, що малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час хворіє, а також те, що їй не надають належне лікування.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, у зв'язку з тим, що позивач не навів достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову, суд вважає вимогу про забезпечення позову безпідставною, необґрунтованою та передчасною, тому приходить до висновку про необхідність відмовити у забезпеченні позову.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову до подачі позовної заяви, - відмовити.
Ухвала може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя В.Ф. Романюк