Рішення від 23.03.2020 по справі 643/20008/19

Справа № 643/20008/19

Провадження № 2/643/1506/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2020

23 березня 2020 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Сугачова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії, яким просить зобов'язати відповідача повернути йому автомобіль марки ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1994 року випуску, колір - зелений, шасі НОМЕР_2 , легковий седан - В.

В обґрунтування позову посилається на те, що 04.09.2009 ОСОБА_1 видав нотаріально посвідчену нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Панченко О.В., за реєстровим номером № 1104, довіреність на ім'я ОСОБА_2 , на право користування автомобілем марки ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1994 року випуску, колір - зелений, шасі НОМЕР_2 , легковий седан - В. Вказаний автомобіль, ключі та оригінал свідоцтва передано відповідачу у присутності ОСОБА_3 , у платне користування, тобто в оренду, за усною домовленістю. 19.03.2010 позивач скасував видану довіреність на ім'я відповідача, але повернути автомобіль відповідач відмовився. Позивач також зазначає, що звертався до органів поліції, але йому повідомили, що відповідач займає посаду в певному підрозділі та інспектував ВП у м. Харкові про гальмування справи. Позивач намагався самотужки повернути автомобіль, однак йому не вдалося. Фактично позивач позбавлений права володіти та користуватися власністю понад 9 років, у зв'язку з чим, вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді визначено вказану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, у відповідності до вимог ст. 274 ЦПК України.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження по справі, та встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

З боку відповідача відзив на позовну заяву не подано.

З боку третьої особи пояснення на позовну заяву суду не надані.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд прийшов до такого висновку.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ст. 244 ЦК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі: скасування довіреності особою, яка її видала.

Частинами 1-3 ст. 249 ЦК України передбачено, що особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Згідно зі ст. 387 ЦПК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Судом встановлено, що 19.03.2010 на підставі заяви ОСОБА_1 припинено дію довіреності від 04.09.2009 (реєстраційний номер 1104) на ім'я ОСОБА_2 , що підтверджується копією витягу із Єдиного реєстру довіреностей від 19.03.2010 (а.с.24).

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Позивачем ОСОБА_1 та його представником адвокатом Ульяницькою Л.Ю. не доведено підставу віндикаційного позову, а саме те, що спірне майно транспортний засіб: легковий автомобіль марки ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1994 року випуску, колір - зелений, шасі НОМЕР_2 , легковий седан - В, знаходиться в натурі у відповідача ОСОБА_2 .

На момент розгляду справи, місцезнаходження вказаного спірного автомобіля марки ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1994 року випуску, колір - зелений, шасі НОМЕР_2 , легковий седан - В, не відоме, перебування автомобіля саме у володінні відповідача не встановлено, доказів такого суду не надано, що унеможливлює звернення позивача з віндикаційним позовом до суду. У такому випадку інтереси власника можуть захищатися іншими способами.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що всупереч вказаним вимогам закону, з боку позивача та його представника, не доведено те, що легковий автомобіль марки ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1994 року випуску, колір - зелений, шасі НОМЕР_2 , легковий седан - В, знаходиться в натурі саме у відповідача ОСОБА_2 .

Та, у підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 незаконно володіє автомобілем ОСОБА_1 та відмовляється його повернути останньому, позивач подав до суду копію заяви про скасування довіреності (а.с.23), копію витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей (а.с.24), копію паспорта на ім'я ОСОБА_3 (а.с.22), довідку про невиплату ОСОБА_1 заробітної плати підприємством (а.с.27), та докази на підтвердження повноважень представника позивача (а.с.20-21), роздруківка фото нібито відповідача з мережі інтернет (а.с.32,36), роздруківка щорічної декларації про доходи на ім'я ОСОБА_2 (а.с.38-39).

Будь-яких інших доказів у підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, з боку позивача та його представника суду не надано.

Разом з тим, всі надані позивачем докази жодним чином не доводять, що легковий автомобіль марки ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1994 року випуску, колір - зелений, шасі НОМЕР_2 , легковий седан - В, знаходиться в натурі саме у відповідача ОСОБА_2 .

Беручи до уваги вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Сугачова

Попередній документ
88418033
Наступний документ
88418035
Інформація про рішення:
№ рішення: 88418034
№ справи: 643/20008/19
Дата рішення: 23.03.2020
Дата публікації: 27.03.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії
Розклад засідань:
31.03.2020 10:10 Харківський апеляційний суд