Справа № 327/95/20
Провадження № 2/327/67/2020
про залишення позовної заяви без руху
24.03.2020 року смт.Розівка
Суддя Розівського районного суду Запорізької області Кущ Т.М., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області (далі - Вишнюватська сільрада), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог - Розівська державна нотаріальна контора Запорізької області (далі - Розівська нотаріальна контора), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
19 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд визначити їх додатковий строк для подання до Розівської нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у вигляді земельних ділянок, що залишились після смерті її матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Листвянка Розівського району Запорізької області, посилаючись на те, що у встановлений законом строк для прийняття спадщини визначений законодавством вона не звернулась до нотаріальної контори з поважної причини, а саме, через постійне проживання на території Донецької області та пов'язаними із цим складнощами перетину пунктів пропуску на підконтрольну територію України.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, приходжу до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у стст.175,177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Так, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пп.4,5 ч.3 ст.175 ЦПК України).
Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Вже на стадії пред'явлення позову позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо несення тягаря доказування і довести при пред'явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Цивільний процесуальний закон не вимагає від позивача правового обґрунтування позову, тобто посилання на норму права, яка регулює спірні правовідносини. Однак, позивач у будь-якому випадку повинен зазначити те право, захисту якого він вимагає, вважаючи його порушеним, невизнаним чи оспорюваним відповідачем.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, самостійно, як позивач у справі, визначила коло осіб, які повинні брати участь у справі, зокрема, зазначила серед складу учасників справи в якості одного з відповідачів Вишнюватську сільраду, проте позов не містить будь-яких вимог до вказаної юридичної особи та позивачем не зазначено які саме її права, свободи чи інтереси порушені, не визнаються чи оспорюються саме Вишнюватською сільрадою.
Слід звернути увагу позивача на те, що відповідно до другого абзацу п.24 постанови Пленума Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» (далі - Постанова), суди відкривають провадження в справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Разом з тим, як видно зі змісту позовної заяви після смерті ОСОБА_4 є інші спадкоємці, які й зазначені позивачем серед складу учасників справи в якості інших співвідповідачів.
Також, відповідно до третього абзацу п.24 Постанови, при розгляді справ про надання додаткового строку для прийняття спадщини слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Проте, позивач у поданій до суду заяві не вказала про наявність відповідного письмового рішення (постанови) нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії з цього приводу та не додала такий документ до матеріалів позову.
Крім того, позивачем серед складу учасників справи зазначено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, а саме, Розівську нотаріальну контору, проте за змістом позову не зазначено яким чином рішення у справі може вплинути на її права або обов'язки щодо однієї зі сторін.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального закону.
За таких обставин, суд пропонує позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме, уточнити обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази, що підтверджують їх, зокрема, надати постанову про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, визначитися зі складом учасників справи, обґрунтувавши залучення до участі у справі в якості відповідача Вишнюватської сільради, а також зазначити яким чином рішення у справі може вплинути на права або обов'язки третьої особи.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у стаття 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог - Розівська державна нотаріальна контора Запорізької області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків в межах 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.М. Кущ