1Справа № 335/1637/20 3/335/482/2020
25 березня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Апаллонова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Жечевої А.В., за участю прокурора: Мордовченко К.А., особи, яка притягується до відповідальності: ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Запоріжжя, громадянки України, фізична особа-підприємець, присяжної Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за частиною 1 статті 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 будучи присяжною Жовтневого районного суду м. Запоріжжя та будучи суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 1 статті 45 даного Закону, несвоєчасно, 06.04.2018 року подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік.
Дії ОСОБА_1 Управлінням стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України були кваліфіковані за частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , після роз'яснення їй прав передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, свою вину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні визнала в повному обсязі, розкаялася у вчиненому. Пояснила, що знала про те, що зобов'язана подавати декларацію про що її повідомляли у письмовій формі з суду, однак декларацію за 2017 рік вона подала невчасно у зв'язку з простроченням строку дії електронного цифрового підпису, окрім того, вважала, що має подавати її до першого травня.
Прокурор обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, підтримав, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діянь, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка повністю визнала свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, думку прокурора та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до п. 1 Примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 30.11.2016 року ОСОБА_1 на підставі рішення сесії Запорізької міської ради № 86 від 30.11.2016 року було зараховано до складу присяжних Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.
Відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» до суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону є присяжні.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи присяжною відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб'єктами декларування, такий вид контролю - щодо своєчасності подання.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог частини 1 статті 45 даного Закону, несвоєчасно, ОСОБА_1 06.04.2018 року подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами.
Зокрема, даними, що містяться в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, № 55 від 31.01.2020 року, де встановлено факт вчинення порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції», відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, витягом з сайту НАЗК, роздрукованим з офіційного сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацією за 2017 рік, письмовими поясненнями, особистим зізнанням та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Докази, на яких ґрунтується протокол про скоєння корупційного правопорушення, походять з різних джерел, а тому не можуть вважатися однобічними і необ'єктивними.
Суд також враховує, що у відповідності до ст. 1 ЗУ "Про запобігання корупції" корупційне правопорушення - це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
ОСОБА_1 було відомо, що вона є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону, вона була обізнана з вимогами Закону, а тому була зобов'язана подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, у визначені Законом строки.
Оцінивши у сукупності докази, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Згідно з ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються: характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий та сімейний стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відношення ОСОБА_1 до скоєного, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи міру адміністративного стягнення, суд, враховуючи особу ОСОБА_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, її характеристику, та з огляду на характер скоєного нею адміністративного правопорушення, яке в розумінні ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції», є корупційним, вважає за необхідне застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень 00 копійок, яке буде достатнім для її виправлення.
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Крім того, відповідно до ст.ст. 40-1, 283 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, 268 КУпАП, п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок в дохід держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений нею не пізніше як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її оголошення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: Ю.В.Апаллонова