Справа № 310/107/19
2/310/126/20
24 березня 2020 рокум. Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Івакіній Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,
ОСОБА_1 звернулась з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, вказуючи, що 15.10.2017 року вона надала представнику компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_3 технічне завдання та описала суть сайту, який планувалося створити. Дизайн сайту вона планувала замовляти в іншого дизайнера окремо, але ОСОБА_3 переконала її, що для зручності процесу дизайн краще замовити у дизайнера, який працює в їхній компанії. Вона погодилася на такі умови.
01.11.2017 року між нею та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір від 03.11.2017 року №11/17 про створення веб-сайту, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання за завданням замовника, створити веб-сайт згідно технічного завдання, що є невід'ємною частиною договору. Виконання робіт було запропоновано розділити на 4 етапи з термінами виконання: 1 етап - проектування та створення дизайн-макетів сайту (21 день); 2 етап - верстання сторінок веб-сайту (10 днів); 3 етап - програмування веб-сайту (15 днів); 4 етап - тестування сайту (5 днів). Разом виконання робіт зі створення веб-сайту складало 51 день.
Відповідно до п.6.1 договору оплата робіт мала відбуватися у три етапи: перший етап - до початку проектування та створення дизайн-макетів сторінок вона мала сплатити відповідачу 4000,00 грн. згідно виставленого рахунку; другий етап - до початку проведення верстання сторінок сайту - 7000,00 грн. згідно виставленого рахунку; третій етап - остаточну суму у розмірі 8000,00 грн. після отримання веб-ресурсу та під час підписання акту прийому-передачі авторських прав на ресурс.
Відповідно до цього пункту договору вона сплатила за перший етап робіт 4000,00 грн. згідно рахунку-фактури від 03.11.2017 року № СФ-0000284.
15.11.2017 року у телефонному режимі з дизайнером були узгоджені стиль і кольори сайту у відповідності до логотипу веб-ресурсу, які потрібно буде відтворити.
24.11.2017 року їй надійшло на електронну пошту сторінки з варіантом дизайну, розроблені у компанії виконавця, але вони не відповідали заявленим нею кольорам та загальній стилістиці. Згідно розділу 2 договору вона внесла свої корективи у дизайн-проект.
27.11.2017 року після спілкування по телефону з дизайнером ОСОБА_4 , вона намагалася ще раз роз'яснити, що саме та як треба переробити, дизайнер звинуватив її у «нерозумінні тенденцій, відсутності смаку» спілкувався по телефону у грубій та зневажливій формі, але пообіцяв внести зміни у дизайн.
01.12.2017 року їй надіслали макети майже ідентичні до тих, що були спочатку, зміни відбулися лише в тому, що прибрали ілюстрації.
Загалом дизайн не відповідав кольоровій гамі та стилістиці ресурсу, про що вона повідомила ОСОБА_3 і запропонувала знайти іншого дизайнера, але їй повідомили, що всі зайняті. За результатами перемовин було вирішено, що дизайн вона замовить у іншого дизайнера, а сплачені нею за дизайн 4000,00 грн. будуть зараховані за наступний етап виконання робіт по створенню сайту.
Вона домовилась та виготовила дизайн сайту іншою особою і 20.02.2018 року компанія відповідача отримала готовий дизайн, про що у Вайбер-мессенджері її повідомила ОСОБА_3 , а також написала, що макети у такому вигляді не підходять для роботи, оскільки вони виконані не у форматі РSD, який потрібен для початку верстання і попросила, щоб дизайнер додав адаптивності (оптимальне відображення та взаємодія сайту з користувачем незалежно від роздільної здатності та формату пристрою, з якого здійснюється перегляд сторінки).
22.02.2018 року їй знову написала на Вайбер -мессенджер ОСОБА_3 , та повідомила, що макети знову не підходять і попросила номер телефону дизайнера, щоби повідомити його, які саме макети потрібні та «для оперативності».
23.02.2018 ОСОБА_3 повідомила їй, що макети не підходять і запропонувала 2 варіанти: зробити варіанти макетів у програмі « Фотошоп », або вони будуть робити верстання того, що є, але це буде коштувати дорожче та довше у часі. На її прохання дизайнер переробив макети і направив і направив їх.
14.03.2018 року ОСОБА_3 повідомила її, що макети вони отримали, проте не вистачає 6-го макета та адаптивності, без якої програміст, який мав працювати над верстанням та програмуванням сайту, не може почати верстати сайт.
22.03.2018 року дизайнер відправив допрацьовані макети на електронну пошту ОСОБА_3 , а 26.03.2018 року остання на Вайбер-мессенджері написала, що макети підходять і компанія починає працювати.
Згідно домовленості з відповідачем 26.03.2018 року нею, відповідно до п. 6.1 Договору, сплачено частково за другий етап робіт 3000 грн.
Відповідно до умов договору верстання та програмування сайту мало тривати 10 та 15 днів. Таким чином, рахуючи з 26.03.2018 року, термін здачі відповідачем готового веб-сайту припадав на 30.04.2018 року. Ще 5 днів було закладено на тестування, але 30.04.2018, а також 05.05.2018 року сайт не було зроблено.
15.05.2018 року їй зателефонувала ОСОБА_7 , яка представилася представником відповідача, та повідомила, що через кадрові проблеми керівник її проекту ОСОБА_3 та програміст ОСОБА_8 звільнилися з компанії 13 березня 2018 року, і її проект не виконано.
16.05.2018 року вона знову подзвонила дизайнеру і попросила переслав макети виконавцю, оскільки ОСОБА_7 повідомила, що у них макети відсутні.
17.05.2018 ОСОБА_7 відповіла їй у електронному листі, що за посиланням, яке було надіслано, немає адаптивності.
06.06.2018 року вона отримала електронного листа, в якому ОСОБА_7 надавала перелік зауважень щодо функціоналу сайту, посилаючись на наявність таких сторінок у технічному завданні і їх відсутність у макетах.
Вона переслала це повідомлення дизайнеру і він допрацював зауваження та надіслав макети представнику відповідача ОСОБА_7 .
13.07.2018 року ОСОБА_7 зателефонувала їй та повідомила, що іншого програміста, який би працював над створенням її сайту в них немає і запропонувала звернутися особисто до програміста ОСОБА_8 , який мав з самого початку працювати над програмуванням сайту задля співпраці над програмною частиною. З її слів, він згоден був працювати над проектом на тих самих умовах та за такий самий гонорар. Того ж дня, вона написала ОСОБА_8 , на що він підтвердив намір продовжити роботу.
10.08.2018 року позивач отримала електронний лист від ОСОБА_7 про те, що вони не встигають зробити верстання обох версій сайту до 16.08.2018 року, і нададуть для роботи програмісту лише одну - десктопну версію у термін після 20.08.2018 року. У листі-відповіді вона попросила завершити роботу у термін до 20.08.2018 року.
20.08.2018 року вона отримала електронний лист від ОСОБА_7 з посиланням на готові сторінки для верстання, у копії було додано програміста ОСОБА_8 .
21.08.2018 року вона написала у Вайбер-мессенджері ОСОБА_8 про можливість працювати, на що він відповів, що працювати зможе почати, коли будуть готові обидві версії - десктопна та мобільна, а наразі, він не може розпочати програмування сайту.
27.08.2018 року позивач отримала електронного листа від ОСОБА_7 , про те, що вона мала розмову з програмістом ОСОБА_8 і вони прийшли до висновку, що він може розпочати працювати над програмуванням маючи лише одну версію, адже, за її словами, сайт не має адаптивності, тому проблем у роботі веб-сайту не буде. Також вона писала, що на сайті не передбачений адаптив, з її слів це зазначено у ТЗ і підтверджено в особистому спілкуванні з дизайнером у квітні місяці.
Вважала, що дане твердження не відповідає дійсності, адже у п. 1.1 технічного завдання передбачено, що сайт буде адаптуватися під наступні розширення: 1600, 1200, 960, 760, 460, 320. Надана відповідачем версія не підпадає під жоден з зазначених розширень, визначених у технічному завданні.
Крім того, зазначила, що дизайнер та ОСОБА_7 не є сторонами договору і впливати на зміни технічного завдання не мали права. Посилалась на п. 2.7 яким передбачено, що якщо в процесі виконання робіт із створення веб-ресурсу виникне необхідність зміни умов виконуваних робіт в порівнянні з умовами первинного технічного завдання, то ці роботи виконуються на підставі окремої угоди сторін. Жодних угод та змін до первинного технічного завдавання нею не підписувалось та не вносилося і про ці зміни вона довідалась з електронного листа від Грішиної коли вже завершувався етап верстання сайту. Весь цей час їй не було надіслано жодних документів, повідомлень або інформувань щодо змін у технічному завданні. Таким чином, відповідач в односторонньому порядку змінив умови технічного завдання, що суттєво вплинуло на кінцевий результат.
Вважала, що дизайнер не міг погоджувати зміни у технічному завданні з представником відповідача ОСОБА_7 у квітні 2018 року, оскільки на той момент не був з нею знайомий і не спілкувався з нею. Під час листування дизайнера з представниками відповідача вона надала прямі контакти обох сторін, для професійного спілкування, адже вона не є фахівцем у цій галузі, і кожного разу передаючи зауваження щодо макетів, зазначала, щоб роботи виконувались відповідно до вимог працівників відповідача.
У неї не було підстав турбуватися про наявність адаптивності у макетах, оскільки попередній куратор роботи над веб-сайтом ОСОБА_3 у своєму повідомленні у Вайбер-месенджері 15 березня 2018 року написала повідомлення, яке свідчить про наявність адаптивних версій у представників відповідача. Іншої інформації щодо змін у технічному завданні у питанні адаптивності їй не було надано відповідачем.
10.09.2018 року вона направила електронний лист-відповідь працівнику відповідача ОСОБА_7 , в якому виклала зауваження стосовно невідповідності результатів вимогам договору і технічного завдання та рекомендувала виконати роботи відповідно до цих вимог.
14.09.2018 року їй було повідомлено, що ОСОБА_7 не працює більше над проектом і надала телефон керівника веб-відділу, ОСОБА_18 , яка повинна була займатися цим проектом надалі.
16.09.2018 року вона зателефонувала на вказаний ОСОБА_7 номер, і розповіла керівнику веб-відділу ОСОБА_18, які саме претензії щодо роботи над проектом вона має, посилаючись на договір та технічне завдання.
17.09.2018 року ОСОБА_18 написала їй на Вайбер-мессенджер повідомлення, що договору та ТЗ у них в юридичному відділі немає та заперечила необхідність виконання робіт щодо приведення веб-сайту у відповідність до технічного завдання посилаючись на нібито домовленість з дизайнером ОСОБА_19 , що адаптивності не буде.
Таким чином, компанія відповідача відмовилась від виконання зобов'язань взятих на себе відповідно до договору від 03.11.2017 року №11/17, надавши їй неякісні послуги з програмування сайту та які не відповідають вимогам технічного завдання.
Надані компанією відповідача версії не можуть бути використані для подальшої роботи з програмування веб-сайту відповідного до технічного завдання, про що її повідомив програміст ОСОБА_8 . Верстка макетів має бути зроблена заново, в інший спосіб, який буде прийнятний для створення та роботи сайту у подальшому. Жодних узгоджень з програмістом щодо варіантів верстання, компанія відповідача та відповідач особисто не робили.
Посилаючись на ст.ст. 22,526,610,901,902,903,906, ЦК України зазначила, що договором надання послуги від 03.11.2017 року №11/17 було визначено конкретний предмет договору та конкретні зобов'язання сторін і нею було частково сплачена грошова сума в загальному розмірі 7000 грн., але відповідач не створив веб-сайт, не здійснив вертання його сторінок, а його програмування та тестування не розпочалося, тому просила стягнути з відповідача 7000 грн. майнової шкоди, 1631,66 грн. неустойки та 1057,20 грн. судових витрат.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, у позовній заяві просила розглянути справу в її відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив суду, що відповідачем перший етап робіт за договором від 03.11.2017 року, а саме проектування та створення дизайн-макетів сайту, виконано належним чином. Позивач з виконаною роботою не погодилась, але не подала список конкретних змін, які вона бажає внести в макети сторінок веб-ресурсу, а запропонувала, що проектування та створення дизайн-макетів сайту вона замовить у іншої особи та надасть їх відповідачу, після чого останній продовжить виконувати наступні етапи робіт. Вони домовились, що грошові кошти, які були сплачені позивачем за перший етап роботи будуть враховані при виконання інших етапів робіт. Позивачем було надано дизайн-макети сайту, які були виконані в застарілих форматах і вже не використовуються. У подальшому ОСОБА_1 так і не надала належні дизайн-макети, тому неможливо було приступити до наступного етапу робіт, а саме верстання сторінок веб-сайту. Вважав, що позивачем не доведено невиконання ФОП ОСОБА_2 умов договору, тому просив у задоволенні позову відмовити.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач надала суду копії скриншотів її електронної переписки з відповідачем в вайбер-мессенджері в період з 15.10.2017 року по 26.03.2018 року, які передували укладенню договору та мали місце після його укладення (а.с.17-51) та вважала, що укладений 03.11.2017 року договір №11/17 є договором про надання послуг, але з цим твердженням позивача суд не може погодитися виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що 03.11.2017 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір №11/17 про створення веб-ресурсу (інтернет-сайту з надання послуг користувачам) (а.с.8-9). Відповідно до п. 1.1 цього договору виконавець приймає на себе обов'язок надавати замовнику такі послуги: за завданням замовника, відповідно до наданої замовником інформації (матеріалів), виконавець зобов'язується створити веб-сайт для замовника, згідно технічного завдання, що є невід'ємною частиною даного договору. Пунктом 1.2 договору визначено перелік робіт (проектування та створення дизайн-макетів сайту; верстання сторінок веб-сайту; програмування веб-сайту; тестування веб-сайту) та їх строки. Додатком №1 до договору №11/17 від 03.11.2017 року визначено технічне завдання на розробку сайту, яке сторонами не підписано.
Пункт 1.1 договору містить обов'язок виконавця (ФОП ОСОБА_2 ) надати послуги ОСОБА_1 , що не може беззаперечно свідчити про укладення договору про надання послуги, оскільки зі змісту договору вбачається, що він не відповідає правовій природі договору надання послуг.
Так, із договору від 03.11.2017 року вбачається, що сторони договору не передбачили надання жодної послуги, яка була би спожита в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а узгодили між собою виконання ФОП ОСОБА_2 певних робіт та прийняття їх результатів актами прийому-передачі.
Відповідно до п.1.2 договору сторони домовились про виконання ФОП ОСОБА_2 проектування та створення дизайн-макетів сайту, верстання сторінок веб-сайту, програмування веб-сайту, тестування веб-сайту, тобто виконання певних робіт. Договір не містить обов'язку відповідача надати ОСОБА_1 будь-які послуги. З цих самих підстав судом не встановлено і ознаки, які би дозволяли прийти до висновку, що сторони уклади змішаний договір, оскільки в ньому відсутні елементи різних видів договорів.
За таких обставин, суд вважає, що між позивачем та відповідачем склалися правовідносини, що пов'язані з укладенням договору підряду, а не договору про надання послуг.
Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 22 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначає, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Статтею 1 ЗУ «Про підприємництво» передбачено, що підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
У судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_1 займається підприємницькою діяльністю в розумінні ст. 1 ЗУ «Про підприємництво», а також, що створення для позивача веб-сайту пов'язано з підприємницькою діяльністю останньої, тому суд вважає, що до спірних правовідносин також підлягає застосуванню законодавство про захист прав споживачів.
Позивач вважала, що ФОП ОСОБА_2 надав їй неякісні послуги та відмовився від виконання зобов'язань за договором №11/17 від 03.11.2017 року, чим порушив умови договору, але зазначене не доведено належними та допустимими доказами.
Так, у пункті 1.1 договору №11/17 від 03.11.2017 року передбачено, що виконавець приймає на себе обов'язок надавати замовнику такі послуги: за завданням замовника, відповідно до наданої замовником інформації (матеріалів), виконавець зобов'язується створити веб-сайт для замовника, згідно технічного завдання, яке є невід'ємною частиною даного договору. Пункт 1,2 цього договору передбачає, що виконання робіт буде відбуватися згідно плану та наступних етапів: проектування та створення дизайн-макетів сайту на протязі 21 робочого дня; верстання сторінок веб-сайту на протязі 10 робочих днів; програмування веб-сайту на протязі 15 робочих днів; тестування сайту на протязі 5 робочих днів. Загальний термін виконання завдання складає 51 робочий день (а.с.8-9).
За правовим змістом відносини сторін є договором, який містить елементи договору підряду (проектування та створення дизайн-макетів сайту, верстання сторінок веб-сайту, програмування веб-сайту, тестування сайту). Виходячи з підстав позову та умов договору №11/17 від 03.11.2017 року спір між сторонами виник щодо виконання умов договору підряду.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином, змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок відповідача виконати роботи з розробки веб-сайту поетапно у встановлені договором строки, що породжує обов'язок позивача прийняти зазначені роботи з підписанням відповідних актів прийому-передачі робіт та оплатити за них встановлену та погоджену сторонами вартість.
Рахунком-фактурою №17 від 20.02.2018 року ФОП ОСОБА_2 виставлено до оплати за створення сайту суму в розмірі 3000,00грн. (а.с. 15).
Квитанцією № 0.0.997234165.1 від 26.03.2018 року ОСОБА_1 сплачено ФОП ОСОБА_2 3000,00 грн. (а.с. 16).
Правові наслідки порушення зобов'язання підрядником передбачені ЗУ «Про захист прав споживачів» та ст.ст.611,612,849,852,858 ЦК України.
Так, ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.
Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:
1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;
2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);
3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;
4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;
5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.
За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків.
Зазначені вимоги можуть бути пред'явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.
У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
Про відступи від умов договору та інші недоліки в роботі (послузі), що не могли бути виявлені при звичайному способі її прийняття, споживач зобов'язаний повідомити виконавцеві не пізніше трьох діб після їх виявлення.
Також правові наслідки у разі порушення зобов'язання передбачені ст. 611 ЦК України, в якій зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) змін умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Стаття 849 ЦК України визначає, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Відповідно до ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» та ст.ст. 612,849 ЦК України боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов'язання, але зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до умов пункту 1.2 договору відповідач мав завершити перший етап робіт протягом 21 робочого дня.
Пунктом 2.2 договору №11/17 від 03.11.2017 року передбачено, що впродовж 21 робочого дня від дати погодження технічного завдання виконавець зобов'язаний розробити і надати замовникові для узгодження макети сторінок веб-ресурсу. Кількість макетів веб-ресурсу визначається технічним завданні за домовленістю сторін. Фактом передачі макетів сторінок веб-ресурсу вважається дата підписання сторонами акту прийому-передачі макетів сторінок веб-ресурсу, що є невід'ємною частиною цього договору.
Водночас, договором №11/17 від 03.11.2017 року не передбачено в якій формі повинно бути погоджено сторонами технічне завдання. Із додатку №1 до договору №11/17 від 03.11.2017 року, який містить технічне завдання на розробку сайту вбачається, що в ньому передбачено його підписання сторонами, але підписи сторін договору на додатку №1 до нього (технічне завдання на розробку сайту) відсутні.
Сторонами не надано суду інших доказів, які би підтверджували погодження технічного завдання до договору №11/17 від 03.11.2017 року.
Також із позовної заяви, пояснень представника відповідача та свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 встановлено, що дизайн-макети сайту буди спроектовані, створені ФОП ОСОБА_2 та передані позивачу, але суду не надано доказів дати їх отримання ОСОБА_1 .
Крім того, не надано суду акт прийому-передачі макетів сторінок веб-сайту, як це передбачено п.2.2 договору.
За таких обстави, суд позбавлений можливості визначити, чи були виконанні ФОП ОСОБА_2 зобов'язання за договором підряду у встановлені п.1.2 договором строки, оскільки строки виконання робіт по проектуванню та створенню дизайн-макетів сайту починають текти від дати погодження технічного завдання, який сторонами не погоджено.
Таким чином, суд не може встановити чи мали місце порушення термінів виконання робіт, які передбачені п.1.2 договору №11/17 від 03.11.2017 року, а позивачем безперечні докази цього не надано.
За таких обставин, судом не встановлено факт, що ФОП ОСОБА_2 своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконував роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стало явно неможливим, а також не виконав договір у строк, встановлений договором або законом, та набуття замовником права скористатися правовими наслідками цього в порядку ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» та ст.ст.611,849 ЦК України.
Крім того, ОСОБА_1 фактично не відмовилась від договору, оскільки не повідомила ФОП ОСОБА_2 про відмову від договору про виконання робіт як це передбачено ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» та ст.ст.611,849 ЦК України, що було би підставою для пред'явлення нею позовних вимог про відшкодування збитків.
Звертаючись з позовом до суду ОСОБА_1 вважала, що виготовлені ФОП ОСОБА_2 дизайн-макети сайту не відповідали технічному завданню на розробку сайту, оскільки дизайн сайту не відповідав кольоровій гамі та загальній стилістиці ресурсу.
Стаття 852 ЦК України передбачає, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
У відповідності до ст.858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.
Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.
Стаття 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачає, що якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:
1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;
2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);
3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;
4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;
5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.
За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
У п.2.3 договору №11/17 від 03.11.2017 року передбачено, що в продовж 72 годин від дати отримання макетів, замовник повинен розглянути запропонований йому дизайн і, якщо буде потреба внесення змін - подати список конкретних змін, які не протирічать технічному завданню. В разі згоди замовника із запропонованим йому дизайном, замовник може повідомити виконавця про його згоду шляхом надіслання електронного листа на адресу виконавця з поміткою «Узгоджено».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримала дизайн-макети від ФОП ОСОБА_2 і не погодилася з виконаю роботою, але в порушення пункту 2.3 договору не подала останньому список конкретних змін до дизайн-макетів сайту, які не суперечать технічному завданню.
Із пояснень свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_20 встановлено, що в подальшому ОСОБА_1 та працівники ФОП ОСОБА_2 здійснювали електронне листування та спілкування по телефону з приводу внесення виправлень та дійшли згоди, що дизайн-макети сайту позивач буде виготовляти самостійно, а перераховані нею 4000 грн. будуть зараховані на наступний етап робіт. Тобто ОСОБА_1 відступила від умов договору без узгодження цього питання з ФОП ОСОБА_2 , який є стороною договору підряду, але договір з цього приводу укладено не було, що суперечить вимогам ч.1 ст. 651 та ст. 654 ЦК України, якими передбачено, що зміна умов договору допускається за згодою сторін, яка вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється.
Поясненнями свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_23 та копіями скрін-шотів електронної переписки встановлено, що між позивачем та працівниками відповідача здійснювалось електронне листування з приводу внесення виправлень до дизайн-макетів сторінок веб-ресурсу, але остаточної домовленості про варіанти дизайн-макектів сайту, їх виготовлення та складання акту прийняття-передачі макетів сторінок веб-ресурсу здійснено не було.
У подальшому згідно п. 1.2 договору мало відбутися виконання наступних етапів робіт: верстання сторінок веб-сайту на протязі 10 робочих днів; програмування веб-сайту на протязі 15 робочих днів; тестування сайту на протязі 5 робочих днів. Загальний термін виконання робіт складає 51 робочий день, який повинен був завершитися підписанням акту прийому-передачі (9.1 договору).
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Зазначений у п.2.2 акт прийняття всього комплексу робіт сторонами не було складено та підписано, оскільки зазначені в п.1.2 роботи не виконані в повному об'ємі.
ОСОБА_1 вважала, що відповідачем порушено умови договору, оскільки дизайн сайту не відповідав кольоровій гамі та стилістиці ресурсу, а тому робота виконана неякісно, але належних та допустимих доказів того, що виконані ФОП ОСОБА_2 дизайн-макети сайту не відповідали технічному завданню на розробку сайту, суду не надано.
Позивачем не зазначено, якій конкретно кольоровій гамі та стилістиці сайту, які передбачені договором не відповідають виготовлені відповідачем дизайн-макети сайту та не надано їх суду для того, щоби суд мав можливість зіставити технічне завдання на розробку сайту та виготовлені відповідачем дизайн-макети сайту, а відповідно і визначити чи належним чином виконано відповідачем умови договору.
Досліджений у судовому засіданні додаток №1 до договору №11/17 від 03.11.2017 року (технічне завдання на розробку сайту) не містить жодних відомостей про кольорову гаму сайту, не визначено конкретно і його стиль.
Таким чином, судом не встановлено, що відповідач допустив недоліки в роботі, істотні відступи від умов договору підряду або інші істотні недоліки, виконав роботу з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, що могло би бути підставою для застосування наслідків, передбачених ст. 852 ЦК України та ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів».
За таких обставин позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач порушив зобов'язання за договором №11/17 про створення веб-сайту від 03.11.2017 року, а тому підстави для задоволенні позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 259,263-265,273,354,355 ЦПК України, ст.ст.11,509,526,610,611,612,627,628,629,651,654,837,849,852,853,858,901 ЦК України, п.22 ст.1, ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. 1 ЗУ «Про підприємництво», суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,) про відшкодування майнової шкоди відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя