справа №619/4954/19
провадження №2-во/619/12/20
іменем України
23 березня 2020 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.
Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
Суть питання, що вирішується ухвалою.
ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Фурманова О.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому на підставі ст.ст. 110-112 СК України просила розірвати шлюб.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 27 лютого 2020 року задоволено позов, шлюб між сторонами, зареєстрований 26 вересня 1998 року виконавчим комітетом Петровської міської ради Луганської області, актовий запис № 69 - розірвано.
13 березня 2020 року ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Фурманова О.В. звернулася до суду з заявою про виправлення описки в рішенні. Заява обґрунтована тим, що у поданій позовній заяві, вказані підстави, а саме те, що на протязі останніх 5 років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Причиною стало систематичне нанесення позивачу відповідачем тілесних ушкоджень. Також в позовній заяві зазначені випадки та обставини нанесення відповідачем тілесних ушкоджень, які мали місце в липні 2016 року, в кінці квітня 2017 року та 02 листопада 2019 року. У позовній заяві зазначено, що нанесення тілесних ушкоджень 02.11.2019 було останньою краплею в їх стосунках, в зв'язку з чим вона прийняла рішення про звернення до суду з відповідною позовною заявою про розірвання шлюбу. У рішенні суду від 27.02.2020 по справі № 619/4954/19 на першому аркуші в розділі «Стислий виклад позиції сторін» зазначено, що причиною розпаду сім'ї стало те, що в неї, тобто ОСОБА_1 , з відповідачем різні характери та погляди на життя, шлюбно-сімейні відносини на даний момент не підтримують, мешкають окремо один від одного. Тобто в даному рішенні судом, як вважає ОСОБА_1 , допущено технічну помилку в частині зазначення підстави позову, якою насправді є саме нанесення тілесних ушкоджень з боку відповідача ОСОБА_2 , а не різність характерів та поглядів на життя.
Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України за ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
У судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомилися належним чином.
З урахуванням приписів ч. 2 ст. 269 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.
Суд дійшов висновку про відмову у внесенні виправлень з таких підстав.
За приписами ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Описками є помилки, зумовлені неправильним написанням слів, але не всіх, а лише тих, які мають істотний характер і можуть ускладнювати його розуміння чи виконання судового рішення. Під загальним поняттям описка розуміється неправильне написання слів. Що ж стосується цивільного провадження, то законодавець надав право суду за власною ініціативою або за заявою учасника справи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. При цьому такі описки мають бути такими, що призводять до неправильного сприйняття або розуміння судового рішення. Вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, прізвища особи тощо) або які мають технічний характер.
Пленум Верховного Суду України у п. 19 своєї постанови №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснив судам, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає. Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено. Після внесення виправлень чи арифметичних помилок текст рішення змінювати не можна, проте у виконавчому листі наводяться формулювання резолютивної частини рішення в тій редакції, яку воно отримало у зв'язку з постановленням відповідної ухвали.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 265 ЦПК України передбачено, що в описовій частині рішення зазначається: стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
У рішенні Дергачівського районного суду Харківської області від 27 лютого 2020 року в описовій частині рішення зазначено стислий виклад позиції позивача, в тому числі, вказано: «причиною розпаду сім'ї стало те, що в неї з відповідачем різні характери та погляди на життя, шлюбно-сімейні відносини на даний момент не підтримують, мешкають окремо один від одного».
Не зазначення у вказаному рішенні суду конкретних фактів, які вказала у позовній заяві ОСОБА_1 , не є опискою та не впливає на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; п. 29).
Відповідно до ч. 4 ст. 269 ЦПК України ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті.
Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодовнесення або відмови у внесенні виправлень у рішення.
Згідно з п.15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 258-261, 269, 353 ч. 1 п. 19, пунктом 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви про виправлення описки у рішенні Дергачівського районного суду Харківської області від 27 лютого 2020 рокупо справі № 619/4954/19 (провадження №2 /619/384/20).
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 25 березня 2020 року.
Суддя Є. А. Болибок