Справа № 308/8967/16-а
17 березня 2020 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Данко В.Й.,
за участі секретаря Павлюх Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить: визнати протиправними дії та скасувати протокольне рішення № 34 від 3 серпня 2016 року Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови їй у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язати Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити, починаючи з 15 липня 2016 року призначення їй пенсії згідно з ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи.
08.01.2020 через канцелярію суду позивачем подано заяву про зміну предмета позову в якій вона просить: визнати протиправним та скасувати протокольне рішення № 34 від 03.08.2016 Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови їй у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до стажу роботи період половини строку її навчання у вищому навчальному закладі - Київському технікумі готельного господарства на денній формі навчання факультету «Правознавство» з 01.09.1987 по 01.07.1989, що становить 11 місяців та період роботи на посаді секретаря Бершадського та Жмеринського районних судів Вінницької області з 23.08.1989 по 20.03.1995, що складає 5 років 6 місяців 27 дні, як юридичний факт, встановлений рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 22.12.2014; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути її заяву про призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII, з урахуванням того, що такий вид пенсії (за вислугою років) для прокурорів передбачений нормами чинного законодавства України, та прийняти рішення про призначення пенсії, виходячи із розрахунку 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Заява обґрунтована тим, що на час її звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії положення ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ втратили чинність. Разом з тим, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII встановлено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців. Вимоги щодо вислуги років, що дає право на пенсію за вказаною статтею передбачені ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII. Як вказує позивач, станом на день подання документів до пенсійного органу її стаж роботи на прокурорських посадах в органах прокуратури складав 16 років 6 днів. А відповідно до рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.12.2014 у справі № 308/15535/14-ц встановлено факт, що період половини строку навчання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вищому навчальному закладі - Київському технікумі готельного господарства на денній формі навчання факультету «Правознавство» з 01.09.1987 по 01.07.1989, що становить 11 місяців та періоду її роботи на посаді секретаря Бершадського та Жмеринського районних судів Вінницької області з 23.08.1989 по 20.03.1995, що складає 5 років 6 місяців 27 дні відноситься до стажу роботи, що дає право на призначення їй пенсії за вислугу років.
У судове засідання позивач не з'явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити у повному об'ємі з підстав, викладених у заяві про зміну предмета позову.
У судове засідання представник відповідача не з'явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, а також заперечення на заяву про зміну предмету позову відповідно до яких її подання суперечить нормам ч. 2 ст. 47 КАС України та виходить за межі позовних вимог, заявлених у первинному позові.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подану заяву про зміну предмета позову, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з матеріалами справи, вказана адміністративна справа надійшла до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області після розгляду у Верховному суді, який своєю постановою від 17.10.2019 скасував судові рішення першої та апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 47 КАС України, у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Як випливає зі змісту заяви позивача про зміну предмета позову, наведені в ній фактичні обставини справи мали місце вже на час звернення до суду з даним адміністративним позовом. Таким чином, законодавчих підстав для зміни предмета позову при новому розгляді справи не має.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті поданої позивачем заяви про зміну предмета позову.
Керуючись ст. ст. 47, 248, 256 КАС України, суд -
У прийнятті заяви ОСОБА_1 про зміну предмета позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.Й. Данко