Справа № 308/2904/20
24 березня 2020 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зарічево Перечинського району Закарпатської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070130000483 від 29.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 .
Подане клопотання мотивує тим, що 29 листопада 2019 року близько 21 години 50 хвилин водій ОСОБА_5 , керуючи ввіреним йому технічно-справним засобом, а саме автомобілем марки «Skoda» моделі «Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони с. Сімер в бік м. Перечин, проїжджаючи по вулиці Будівельників, що в населеному пункті м. Перечин, Закарпатської області, неподалік мосту над річкою «Смердячка», де дорога являє собою горизонтальну ділянку шляху, пряму в плані, має дві смуги руху, по одній у кожному напрямку, у темний час доби, при незначному дощі, діючи всупереч вимогам п.п. 1.3.; 1.5.; 2.3. «б»; 12.2; 12.3.. Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки що склалася та її зміни, з моменту виникнення перешкоди для руху, яку він об'єктивно був спроможний виявити, не вживав заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який у той час рухався на смузі руху його автомобіля.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичного експерта №489 від 02.01.2019 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: вшитих ран в ділянці чола справа, тильної поверхні правої кисті, передньо-внутрішньої поверхні правого колінного суглобу; синців на шкірних покривах правої верхньої повіки, тильної поверхні правого променево-запясткового суглобу, задньо-зовнішньої та задньо-внутрішньої поверхонь правого колінного суглобу, передньої поверхні середньої третини правої гомілки з садном на його фоні, передньої поверхні верхньої третини лівої гомілки; перелому кісток основи черепа, субарахноїдального крововиливу, забою головного мозку; множинних переломів ребер справа та зліва з крововиливами; забою легень та нирок, розривів печінки; перелому великогомілкової кістки. Виникли вище вказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути виступаючі частини кузова автомобіля під час травмування пішохода в ДТП, з послідуючим падінням потерпілого та ударяння об підлегле тверде покриття.
Смерть громадянина ОСОБА_6 , настала внаслідок тупої травми голови, тулубу та кінцівок, що супроводжувалось закрито черепно-мозковою травмою у вигляді перелому кісток основи черепа, субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку; заритою травмою грудної клітки та живота у вигляді множинних переломів ребер справа та зліва з крововиливами в м'які тканини, забоєм легень та нирок, розривом печінки, що призвело до розвитку внутрішньої кровотечі та шоку, що і стало безпосередньою причиною смерті.
Таким чином, водій ОСОБА_5 порушив вимоги п.п. 1.3.; 1.5.; 2.3. «б»; 12.2; 12.3 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в прямому причинному зв'язку з наставшими наслідками, зокрема отриманням гр. ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою його смерть.
18.03.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_5 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, приймаючи до уваги, що жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 .
Дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській облатсті проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України.
18 березня 2020 року, у рамках кримінального провадження №12019070130000483 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1, 2 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами, зокрема, є тримання під вартою.
За приписами ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 1, 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Враховуючи, що прокурор та слідчий не забезпечили явку підозрюваного на розгляд вказаного клопотання, явка якого в судове засідання є обов'язковою, що призводить до затягування розгляду клопотання, а тому є підставою для залишення такого без розгляду.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 186, 194, 309, КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1