Ухвала від 18.03.2020 по справі 308/2695/20

Справа № 308/2695/20

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання тимчасово виконувача обов'язків заступника начальника слідчого відділення Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070170000316 від 12 березня 2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, погоджене прокурором, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Із клопотання слідчого вбачається, що СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070170000316 від 12 березня 2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,.

Зазначає, що органом досудового розслідування встановлено, що 11.03.2020 року в чергову частину Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення про те, що на автодорозі «Київ-Чоп» неподалік «Aris» відбулась дорожньо-транспортна пригода. Виїздом СОГ на місце події було встановлено, що громадянин ОСОБА_4 рухаючись на автомобілі марки «ВАЗ» не впорався з керуванням та допустив з'їзд в кювет. В результаті даного ДТП , пасажир автомобіля марки «ВАЗ» - ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої третини правої гомілки.

12 березня 2020 року відомості про вказаний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070170000316 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

11 березня 2020 року в ході проведення огляду місця дорожньо- транспортної пригоди автомобіль марки «ВАЗ» модель «2108», р.н.з. НОМЕР_1 було вилучено, а в подальшому транспортний засіб поміщено на спец майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Ужгородського РВП за адресою: с. Оноківці, вул. Головна, 55 Ужгородського району, так як останній є тимчасово вилученим майном.

Власником транспортного засобу відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_6 , а за кермом вказаного автомобіля марки «ВАЗ», на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував ОСОБА_4 .

Згідно з положеннями абз. 1 ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Окрім цього, відповідно до кримінального процесуального закону арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (ч. 2 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (ч. 3 ст. 170 КПК України).

При цьому речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Відповідно від 12 березня 2020 року постановою слідчого слідчого відділення Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, автомобіль марки «ВАЗ» модель «2108», р.н.з. НОМЕР_1 визнаний речовим доказом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Зважаючи на те, що вказаний транспортний засіб вважається предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, його перебування на зберіганні у третіх осіб, створює високі ризики до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі вказаного майна, що, своє чергою, унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 КПК України.

При цьому, у клопотанні слідчий зазначає, що перебування вказаного автомобіля на зберіганні у власника або особи, яка користується даним автомобілем у зв'язку з їхньою заінтересованістю, що може виразитися у пошкодженні, перетворенні, псуванні, приховуванні згаданого вище майна, може вплинути повноту та достовірність проведеної експертизи, оскільки на даний час на автомобілі знаходяться сліди вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається, якщо слідчий, прокурор доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Водночас відповідно до ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

В клопотанні слідчий також зазначає, що зважаючи на те, що автомобіль марки «ВАЗ» модель «2108», р.н.з. НОМЕР_1 визнаний речовим доказом, останній може бути використаний під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Слідчий вказує, що без наявності вказаного транспортного засобу до останнього не видається можливим проведення низки експертних досліджень, а саме: експертизи технічного стану автомобіля, транспортно-трасологічну, авто технічної експертизи та проведення слідчих експериментів за участю вказаного автомобіля, який є вкрай необхідними для забезпечення всебічного та повного досудового розслідування.

За приписами ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Також слідчий звертає увагу, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. 6 ст. 22 КПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

З огляду на те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, а також те, що у разі задоволення вказаного клопотання може бути виконане завдання арешту, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення збереження речових доказів, задля захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, слідчий просить: накласти арешт на автомобіль марки «ВАЗ» модель «2108», р.н.з. НОМЕР_1 , який наразі перебуває на спеціальному майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області за адресою: Ужгородський район, село Оноківці, вулиця Головна, 55 та на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке наразі зберігається при матеріалах кримінального провадження; заборонити використання та розпоряджання автомобілем марки «ВАЗ» модель «2108», р.н.з. НОМЕР_1 та визначити місце його зберігання за адресою: АДРЕСА_1 ; Заборонити використання та розпоряджання свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу до вказаного транспортного засобу та визначити місце зберігання до матеріалів кримінального провадження.

Слідчий у судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгялду клопотання був повідомлений належним ичном, однак, надав суду рапорт у якому просив розгялд клопотання провести без його участі.

Власник майна ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином, що вбачається також і з рапорту слідчого ОСОБА_7 ,від 18.03.2020року. Однак, його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна .

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що Ужгородським РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070170000316 від 12 березня 2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

11.03.2020 року, в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди було вилучено: автомобіль марки ««ВАЗ» модель «2108», р.н.з. НОМЕР_1 та в подальшому транспортний засіб поміщено на спец майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Ужгородського РВП за адресою: с. Оноківці, вул. Головна, 55 Ужгородського району. Окрім того згідно постанови слідчого від 12.03.2020 року - вказаний автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070170000316 від 12 березня 2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Слідчий суддя вважає, доведеним, що виявлений та вилучений автомобіль, міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Слідчим в клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Окрім того, слідчий в клопотанні вказує на те, що в рамках досудового розслідування будуть проводитися експертизи технічного стану автомобіля, транспортно-трасологічна, авто технічна та слідчі експерименти за участю вказаного автомобіля, який є вкрай необхідним для забезпечення всебічного та повного досудового розслідування.

Разом з цим, у матеріалах клопотання міститься копія супровідного листа Директору Закарпатського НДКЦ МВС України ОСОБА_8 № 1232/106/25/2-20 від 16.03.2020 року, згідно якого вбачається , що у даному кримінальному провадженні згідно постанови слідчого призначено експертизи .

За таких обставин, слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.

Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення відповідних судових експертиз та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у вчиненні злочину особі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки, за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Разом із тим, прохання слідчого визначити місце зберігання арештованих речей задоволенню не підлягає, оскільки вказане питання не належить до компетенції слідчого судді при вирішенні питання про арешт майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання тимчасово виконувача обов'язків заступника начальника слідчого відділення Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070170000316 від 12 березня 2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, погоджене прокурором, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки марки «ВАЗ» модель «2108», р.н.з. НОМЕР_1 , який наразі перебуває на спеціальному майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області за адресою: Ужгородський район, село Оноківці, вулиця Головна, 55 та на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке наразі зберігається при матеріалах кримінального провадження, із забороною їх використання та розпорядження.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1

Попередній документ
88416617
Наступний документ
88416619
Інформація про рішення:
№ рішення: 88416618
№ справи: 308/2695/20
Дата рішення: 18.03.2020
Дата публікації: 07.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (16.03.2020)
Дата надходження: 16.03.2020
Предмет позову: -
Розклад засідань:
18.03.2020 15:40 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КРЕГУЛ МАРІАННА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
КРЕГУЛ МАРІАННА МИКОЛАЇВНА