Троїцький районний суд Луганської області
Справа № 433/2191/19
Провадження №2/433/173/20
23.03.2020 року
Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Суського О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Кіян А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
11 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Троїцького районного суду Луганської області із вищевказаним позовом в якому просив стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на його користь аліменти, як повнолітній дитині, що продовжує навчання, у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), починаючи з дня пред'явлення позову і до закінчення навчання, або до досягнення ним двадцяти трьох років.В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до рішення Троїцького районного суду Луганської області від 20.09.2004 року позивач позбавлений батьківського піклування. На даний час позивач навчається на денній формі навчання в ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, оскільки не має змоги працювати. Відповідач працює, отримує заробітну плату, в зв'язку з чим спроможний сплачувати аліменти.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Позивач в судове засідання не з'явилась, суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.
Судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено наступне.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 08.11.2001, виданого Воеводською сільською радою Троїцького району Луганської області, відповідач ОСОБА_2 є батьком повнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
Мати позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 25 травня 2015 року виконавчим комітетом Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області (а.с.6).
Позивач, згідно копії довідки №01-26/285 виданої 18.06.2019 року Службою у справах дітей Троїцької РДА, перебуває на обліку як дитина, позбавлена батьківського піклування і виховується у сім'ї піклувальника ОСОБА_4 (а.с. 8).
Згідно довідки №1120 від 25.11.2019 року, виданої виконавчим комітетом Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області, позивач проживає разом зі своєю сестрою ОСОБА_5 та бабусею ОСОБА_4 (а.с.7).
Відповідач, на підставі рішення Троїцького районного суду Луганської області від 19.02.2016 року сплачував аліменти на утримання позивача до досягнення ним повноліття.
На даний час позивач навчається на 1 курсі за державним замовленням освітнього ступеня бакалавра, спеціальність «Лісове господарство» на денній формі навчання в Державному закладі «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» ,що підтверджується копією довідки № 2674 від29 жовтня 2019 року (а.с. 5).
Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Як встановлено ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина, слід керуватися нормами ст. 199 СК України, відповідно до якої обов'язок батьків утримувати повнолітню дитину настає за умов: 1) продовження навчання; 2) у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги; 3) вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків з ким проживає дочка чи син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Беручи до уваги те, що позивач по справі продовжує навчання, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, а відповідач не виконує обов'язку щодо його утримання, як такого, що навчається, те, що відповідач не заперечив позов, не надав суду доказів, що він є непрацездатною особою чи те, що на його утриманні є інші неповнолітні чи непрацездатні особи, не повідомив про те, що він немає можливості надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, враховуючи те, що позивач є дитиною, позбавленою батьківського піклування та перебуває на первинному обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування Служби у справах дітей Троїцької районної державної адміністрації і виховується у сім'ї піклувальника ОСОБА_4 , суд з урахуванням всіх обставин справи та положень закону, зокрема вимог ст. 182 СК України, дійшов висновку, що розмір аліментів, визначений позивачем у частці від заробітку (доходу) відповідача, а саме 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно є обґрунтований, справедливий, необхідний та достатній для забезпечення належного утримання повнолітньої а ОСОБА_1, який продовжує навчання.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 198, 199, 200 СК України, ППВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 4, 12, 76-81, 142, 258-259, 265, 274, 275, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання як повнолітнього сина, який продовжує навчання у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 11 грудня 2019 року та до припинення сином навчання, але не пізніше ніж до досягненням ним двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя О.І. Суський
23.03.20