Справа № 544/61/20
№ 2/544/155/2020
іменем України
23 березня 2020 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі
головуючої - судді Сайко О.О.,
за участю секретаря Костенко Т.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду м. Пирятин, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого вказала, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 07.06.2003 року. Від цього шлюбу у подружжя є спільні діти: ОСОБА_3 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося з різних причин (втрата взаємних почуттів, постійні сварки, непорозуміння). Вважає, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі, спільне господарство не ведеться. Спору про поділ майна, що є спільною сумісною власністю, на даний час немає. Між сторонами досягнуто згоди про те, що їх спільні діти залишаються проживати з позивачем. У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд шлюб розірвати, дошлюбне прізвище не відновлювати, стягнути з відповідача судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву в якій свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити в підготовчому судовому засіданні, просила суд шлюб розірвати, дошлюбне прізвище не відновлювати, судові витрати з відповідача не стягувати.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, позовні вимоги визнав у повному обсязі і не заперечував проти їх задоволення, про що надав суду відповідну заяву.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання відповідачем позову в даній справі не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07 червня 2003 року, що підтверджено свідоцтвом про одруження (а.с.6).
Від спільного проживання мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7-9).
Сторони однією сім'єю не проживають, сім'я фактично розпалась та миритися не бажають.
Міри, прийняті судом для примирення сторін, результатів не дали.
Відповідно до ст. 56 СК кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Як передбачено приписами ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т.ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 109 СК передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Спільне життя сторін не склалося через взаємні непорозуміння, що з часом призвело до припинення шлюбних відносин.
За наявності зазначених вище обставин суд вважає, що збереження цього шлюбу буде суперечити інтересам сторін, тому надалі є недоцільним.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ст. 113 СК України). Позивач заявляла про залишення їй прізвища - « ОСОБА_6 », тому після розірвання шлюбу надалі іменується прізвищем, отриманим після реєстрації шлюбу з відповідачем.
Керуючись ст. ст.2-13, 81, ч. 4 ст. 200, ч.4 ст. 206, 259, 263-265, 352 ЦПК України, ст. 112 СК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_7 , народження ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 07 червня 2003 року Куріньківською сільською радою Чорнухинського району Полтавської області, актовий запис № 6.
Дошлюбне прізвище позивача ОСОБА_1 не відновлювати.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя - О.О.Сайко