61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, НОМЕР_1
іменем України
10.03.2020 Справа № 905/2297/19
Господарський суд Донецької області у складі:
Судді Фурсової С.М.
при секретарі судового засідання Корецькій А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудгрейоіл» (25030, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Юрія Бутусова, будинок №22-В, код ЄДРПОУ 39685847)
до Фермерського господарства «Ізіда» (87500, Донецька область, місто Маріуполь, Запорізьке шосе, будинок 9, офіс №1, код ЄДРПОУ 31504884)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фермерського господарства «Агат» (28200, Кіровоградська область, Новгородківський район, селище міського типу Новгородка, вулиця Криворізька, будинок №16, квартира №4; код ЄДРПОУ 31689472)
про стягнення 75 520,22 гривень, -
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гудгрейоіл» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до фермерського господарства «Ізіда» про стягнення 75 520,22 гривень, з яких: 49 950,00 гривень заборгованості, 4 131,40 гривень інфляційних втрат, 1 683,25 гривень 3% річних, 19 755,57 гривень пені.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про надання зворотної фінансової допомоги №22/08 від 22.08.2017 в частині своєчасного повернення коштів, у зв'язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість, нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 11.12.2019 відкрито провадження у справі №905/2297/19 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 23.12.2019, встановлено строк відповідачу та позивачу для подання доказів, заяв по суті справи та з процесуальних питань.
Ухвалою суду від 23.12.2019 відкладено підготовче засідання на 30.01.2020, продовжено строк відповідачу для надання суду відзиву на позов; всіх письмових доказів (які можливо доставити до суду); доказів, що підтверджують направлення відзиву на позов позивачу. Продовжено строк позивачу для надання суду доказів у справі та, у разі необхідності, відповіді на відзив.
На адресу суду 30.01.2020 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме, докази направлення пояснень з додатками на адресу відповідача та суду.
Ухвалою суду від 30.01.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 18.02.2020 року. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фермерське господарство «Агат». Встановлено строк позивачу для направлення копії позовної заяви з додатками на адресу третьої особи, третій особі - для надання пояснень по суті спору. Відповідачу продовжено термін для подання до суду відзиву.
Після судового засідання 30.01.2020 на адресу суду надійшли письмові пояснення від представника позивача.
Від представника позивача 10.02.2020 надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів направлення позовної заяви з додатками третій особі.
На адресу суду 17.02.2020 від представника третьої особи надійшли письмові пояснення у справі, в яких останній просив розгляд справи провести без його участі, адже на його думку, свої боргові зобов'язання відповідно до тристороннього договору №14/06/18 виконані в повному обсязі.
За результатами підготовчого засідання 18.02.2020 враховуючи, що всі питання, передбачені ст. 182 ГПК України вирішено, суд закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.03.2020.
У судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву у встановлений судом строк, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
22 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гудгрейноіл» (далі - Позикодавець, позивач) та Фермерським господарством «Ізіда» (далі - Позичальник, відповідач) укладено Договір №22/08 про надання зворотної фінансової допомоги.
За умовами п.1.1. договору Позикодавець надає Позичальнику зворотну фінансову допомогу в розмірі 3 000 000,00 гривень, а Позичальник зобов'язується повернути отриману фінансову допомогу, відповідно до умов Договору.
За погодженням Сторін зворотна фінансова допомога може бути надана одноразовим платежем всієї суми або частками, протягом строку надання фінансової допомоги (п.1.2. договору).
Пунктом 2.2. договору визначено, що зворотна фінансова допомога надається терміном з 22.08.2017 по 31.12.2017.
Згідно з пунктом 2.4. договору отримана сума коштів за даним Договором має бути повернута Позичальником не пізніше 31 грудня 2017 року.
За користування коштами проценти Позичальником не сплачуються (п.2.6. договору).
Відповідно до п.3.2. договору у разі порушення Позичальником визначеного п.2.4. договору строку повернення зворотної фінансової допомоги Позичальник повинен сплатити Позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповерненої фінансової допомоги за кожен день прострочення. Період нарахування пені - 3 роки. Позовна давність до нарахування пені встановлюється тривалістю у три роки.
За порушення строку повернення фінансової допомоги Позичальник зобов'язується оплатити Позикодавцю заздалегідь визначені збитки у розмірі 0,3% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За весь період прострочення виконання грошового зобов'язання, тобто з дати, коли відповідний платіж повинен був здійснений до дати погашення суми заборгованості, Позичальник сплачує Позикодавцю 30% річних від простроченої суми (п.3.3. договору).
Договір набуває чинності з дати підписання його Сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.1 Договору).
Будь-які зміни та додатки до цього договору мають сили за умови, що вони викладені у письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками Сторін (п.7.3. договору).
28 грудня 2017 року сторони підписали додаткову угоду №1 до Договору зворотної фінансової допомоги № 22/08 про зміну строку повернення позики та погодили повернення позики до 01 жовтня 2018 року.
Договір підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками товариств.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На виконання умов договору позивачем на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 3 355 000,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями:
№432 від 22.08.2017 на суму 1 000 000,00 гривень;
№ 448 від 04.09.2017 на суму 450 000,00 гривень;
№ 590 від 16.11.2017 на суму 400 000,00 гривень;
№ 591 від 17.11.2017 на суму 300 000,00 гривень;
№ 623 від 13.12.2017 на суму 370 000,00 гривень;
№ 706 від 07.02.2018 на суму 105 000,00 гривень;
№ 723 від 16.0.2018 на суму 200 000,00 гривень;
№ 727 від 21.02.2018 на суму 530 000,00 гривень.
У всіх вищезазначених платіжних дорученнях позивачем в графі «Призначення платежу» спрямування коштів, було визначено як «Зворотна фінансова допомога згідно Договору №22/08 від 22.08.2017 року».
В подальшому, 14.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гудгрейноіл» (далі - Кредитор), Фермерським господарством «Ізіда» (далі - Первісний Боржник) та Фермерським господарством «Агат» (далі - Новий Боржник) було укладено тристоронній Договір про переведення боргу № 14/06/18 відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого відповідач приймає на себе зобов'язання щодо сплати боргу в розмірі 2 000 050,00 гривень, що виник на підставі Договору № 22/08 від 22.08.2017.
Строк повернення боргу встановлено згідно з умовами Договору № 22/08 від 22.08.2017, тобто до 01.10.2018.
Договір підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печатками.
Як зазначає позивач, частина боргу в розмірі 49 950,00 гривень відповідачем не повернута, в зв'язку з чим вказана сума підлягає стягненню.
За приписами ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Як встановлено судом, у договорі про надання зворотної фінансової допомоги №22/08 від 22.08.2017 сторонами визначено його ціну в розмірі 3 000 000,00 гривень.
За приписами п.7.3. договору будь-які зміни та додатки до цього договору мають сили за умови, що вони викладені у письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками Сторін.
Позивачем на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 3 355 000,00 гривень, тобто з перевищенням договірної ціни.
Доказів внесення змін до договору про надання зворотної фінансової допомоги №22/08 від 22.08.2017 в частині визначення його ціни позивачем суду не надано.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2019 у справі №912/1153/19 стягнуто з Фермерського господарства «Агат» на підставі договору про переведення боргу № 14/06/18 від 14.06.2018 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудгрейноіл» заборгованість в сумі 2 000 050,00 гривень, що виникла на підставі Договору № 22/08 від 22.08.2017.
Так, залишок заборгованості Фермерського господарства «Ізіда» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Гудгрейноіл» за договором про надання зворотної фінансової допомоги №22/08 від 22.08.2017 склала 999 950,00 гривень (3000000,00 - 2 000 050,00).
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачем були повернуті грошові кошти в сумі 1 305 000,00 гривень, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.
За таких обставин, відповідачем було виконані умови договору №22/08 від 22.08.2017 щодо повернення коштів в сумі 3 000 000,00 гривень.
В постанові від 04.12.2020 у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові, як помилково вважали суди попередніх інстанцій у цій справі...
… суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).
Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).
… саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.»
Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою позовних вимог, тобто обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення грошових коштів, зазначено про невиконання відповідачем умов договору про надання зворотної фінансової допомоги №22/08 від 22.08.2017.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Перерахування 355 000,00 гривень відбулось позивачем в позадоговірному порядку (юридичний факт, делікт), а тому неповернута сума 49 950,00 гривень не підлягає стягненню з посиланням на невиконання відповідачем умов договору №22/08 від 22.08.2017.
До вказаних відносин мають застосовуватись загальні положення Цивільного кодексу України про виконання зобов'язань.
Однак, самостійна зміна господарським судом правових підстав позову фактично призведе до зміни підстав позову, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін.
За приписами ст.ст. 73,74,76 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивачем не доведено суду, що перерахування 355 000,00 гривень відбулось позивачем саме на виконання договору №22/08 від 22.08.2017 та з урахуванням умов цього договору.
При цьому, посилання позивача на встановлення рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2019 у справі №912/1153/19 преюдиціального факту щодо перерахування 3 355 000,00 гривень позивачем саме на виконання договору №22/08 від 22.08.2017 судом не приймається з огляду на таке.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Відповідно до ч.2 ст.51 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
Як встановлено судом, учасниками судового процесу у справі №912/1153/19 були позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гудгрейноіл», та відповідач - Фермерське господарство «Агат».
Фермерське господарство «Ізіда» до участі у розгляді справи №912/1153/19 Господарським судом Кіровоградської області не залучалось, а тому встановлені рішенням від 08.07.2019 у справі №912/1153/19 обставини не мають юридичних наслідків при розгляді даної справи.
Посилання позивача на те, що перераховані грошові кошти в сумі 355 000,00 гривень не були повернуті відповідачем, як помилково перераховані, свідчить про прийняття цих коштів саме на виконання умов договору№22/08 від 22.08.2017 судом також не приймається.
За приписами ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
При цьому, будь-якого листа або запиту відповідача про перерахування грошових коштів в більшому розмірі ніж передбачено умовами договору позивачем суду не надано.
На підставі викладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення 49 950,00 гривень заборгованості.
У зв'язку з відмовою у стягненні суми основної заборгованості, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення нарахованих позивачем на вказану суму пені, 3% та інфляційних втрат.
За положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 178, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудгрейоіл» до Фермерського господарства «Ізіда» про стягнення 75 520,22 гривень, з яких: 49 950,00 гривень заборгованості, 4 131,40 гривень інфляційних втрат, 1 683,25 гривень 3% річних, 19 755,57 гривень пені - відмовити.
У судовому засіданні 10.03.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення буде складено та підписано протягом десяти днів.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гудгрейоіл» (25030, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Юрія Бутусова, будинок №22-В, код ЄДРПОУ 39685847)
Відповідач: Фермерське господарство «Ізіда» (87500, Донецька область, місто Маріуполь, Запорізьке шосе, будинок 9, офіс №1, код ЄДРПОУ 31504884)
Третя особа: Фермерське господарство «Агат» (28200, Кіровоградська область, Новгородківський район, селище міського типу Новгородка, вулиця Криворізька, будинок №16, квартира №4; код ЄДРПОУ 31689472)
Суддя С.М. Фурсова