Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
24 березня 2020 р. справа № 520/744/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, позивач), в порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною відмову Головного Управління Національної Поліції в Харківській області в Харківській області у виплаті надбавки за специфічні умови проходження служби; 2) зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити надбавку за специфічні умови проходження служби за період з 7 листопада 2015 року по 30 вересня 2017 року у розмірі теперішнього часу.
Аргументуючи ці вимоги, зазначив, що надбавка за специфічні умови проходження служби протиправно не була нарахована та виплачена за період 07.11.2015р.-30.09.2017р.
Відповідач, Головне управління Національної поліції в Харківській області (далі за текстом - управління), з поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення зазначив, що подання про встановлення надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції у період проходження служби відносно заявника не складалося, наказ не видавався. Наголошував на тому, що усім поліцейським Холодногірського відділу поліції надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції у період з 07.11.2015р.-30.07.2019р. не установлювалася та не виплачувалася. Вказана надбавка поліцейським Холодногірського відділу поліції була установлена з 01.08.2019р.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 30 листопада 1995 року.
Наказом Головного управління МВС України в Харківській області від 08.09.2015р. №484 заявника було призначено на посаду старшого інспектора-чергового чергової частини лінійного відділення на станції Харків-Пасажирський Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області.
У період 07.11.2015р.-30.09.2017р. проходив службу в Холодногірському ВП Головного управління Національної поліції в Харківській області.
29.09.2017р. наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області №641 майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно з п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Вказані обставини були встановлені рішенням суду по справі №820/1752/18 (яке згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 17.10.2018р.), а тому ці обставини не підлягають додаткову доказуванню у межах даного спору.
Із матеріалів справи вбачається, що 25.09.2019р. заявник, ОСОБА_1 звернувся до ГУ НП в Харківський області із заявою про встановлення, нарахування та виплати преміальної надбавки за специфічні умови проходження служби за період з 07.11.2015р. по 30.09.2017р.
Відповідь на це звернення була надана листом ГУ НП від 23.10.2019р., де указано, що ця надбавка установлена лише з 01.08.2019р. Оскільки наказом ГУНП в Харківській області від 29.09.2017 № 641 о/с позивача звільнено з посади - 30.09.2017 року, то правові підстави для встановлення, нарахування та виплати даної надбавки відсутні.
Не погоджуючись із правомірністю указаної відмови, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 1 постанови КМ України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок установлення надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції передбачений пунктом 4 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (далі - Наказ № 260).
Згідно з п.3 розділу І Наказу № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 7 розділу І вказаного Наказу № 260 грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.
Так, відповідно до пункту 4 розділу II Наказу № 260 надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції поліцейським виплачується в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби. Розмір надбавки встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу. Виплата надбавки проводиться на підставі наказу про її встановлення з дня, зазначеного в наказі, у разі відсутності дати - з дня підписання наказу.
Отже, п.4 Постанови № 988 передбачено, що керівник відповідних органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення має право, тобто на свій розсуд, наказом установлювати надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в межах 100% від посадового окладу того чи іншого працівника залежно від специфіки умов проходження служби, яка проводиться в свою чергу, на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу, проте це не є його обов'язком.
Аналогічний правовий висновок з приводу виплати надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції в межах 100% від посадового окладу був сформульований у постанові Верховного Суду від 24.10.2018р. по справі №820/1033/17.
Частиною 5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Розглядаючи справу, суд враховує, що за визначенням ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.72).
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч.2 ст.74 КАС України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як встановлено судом під час розгляду справи, за період 07.11.2015р.-30.09.2017р. подання про встановлення надбавки за специфічні умови проходження служби відносно заявника не складалось, відповідного наказу керівника органу поліції не видавалось.
Саме тому матеріали справи і не містять відповідних копій наказу керівника установи та мотивованого подання керівника структурного підрозділу про виплату заявникові надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції у межах до 100% від посадового окладу, бо таких документів як фізичних речей матеріального світу взагалі не існує.
Окрім того, судом установлено, що лише 29.07.2019р. (тобто вже після настання події звільнення заявника зі служби в поліції) до ГУНП в Харківській області надійшов службовий лист Голови Національної поліції України від 26.07.2019 № 8714/09/29-2019, яким надано дозвіл на встановлення поліцейським надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції.
Таким чином, до указаної дати такого дозволу не існувало.
При цьому, суд звертає увагу на те, що навіть указаним листом такий дозвіл надано у межах затверджених асигнувань, а не безвідносно до обсягу фінансових видатків на утримання поліцейських за штатом органу.
Отже, зі змісту наведених норм права та обставин справи вбачається, що відмова Управління в нарахуванні та виплаті заявнику надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції за період 07.11.2015р.-30.09.2017р. не суперечить законодавству і не порушує прав позивача, оскільки поліцейським Холодногірського відділу поліції ця надбавка була вперше призначена лише з 01.08.2019р., коли позивач вже був звільнений зі служби.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши наведені учасниками справи аргументи добутими доказами в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України та перевіривши оскаржені управлінські діяння за критеріями ч.2 ст.2 КАС України, суд доходить до переконання, що владний суб'єкт забезпечив дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України відмовляючи в нарахуванні та виплати надбавки за специфічні умови проходження служби позивачу, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).
Суддя О.В. Старосєльцева