про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
Справа № 500/759/20
25 березня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзій О.П., судді Подлісної І.М., судді Шульгача М.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Кабінету Міністрів України, в якій просить:
визнати незаконною бездіяльність Кабінету Міністрів України у формі не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 за вих.№ВСВ-1961-09-28/230-К/2019 від 30.12.2019 року, розгляд якої належав до виключної компетенції Кабінету Міністрів України;
зобов'язати Кабінет Міністрів України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 за Вих.№ВСВ-1961-09-28/230-К/2019 від 30.12.2019 року "Про включення до складу засновників акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Тернопільським МВ УДМС України в Тернопільській області 27.06.2015 року, з визначенням розміру частки ОСОБА_1 у статутному фонді акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в розмірі 0,1 ( нуль цілих одна десята) відсотка статутного фонду акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та "Про внесення змін до статуту акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та установчих документів акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з урахуванням включення до складу засновників громадянина України ОСОБА_1 " у формі прийняття постанови Кабінету Міністрів України за результатами розгляду заяви за Вих.№ВСВ-1961- 09-28/230-К/2019 від 30.12.2019 року.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У п.24 рішення від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Положеннями ч.1 ст.4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; де суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише суб'єктний склад, але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. При цьому під час визначення предметної юрисдикції слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Судом встановлено, що в поданому позові позивач просить визнати незаконною бездіяльність Кабінету Міністрів України у формі не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 за вих.№ВСВ-1961-09-28/230-К/2019 від 30.12.2019 року, розгляд якої належав до виключної компетенції Кабінету Міністрів України, та зобов'язати Кабінет Міністрів України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 за Вих.№ВСВ-1961-09-28/230-К/2019 від 30.12.2019 року "Про включення до складу засновників акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Тернопільським МВ УДМС України в Тернопільській області 27.06.2015 року, з визначенням розміру частки ОСОБА_1 у статутному фонді акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в розмірі 0,1 ( нуль цілих одна десята) відсотка статутного фонду акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та "Про внесення змін до статуту акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та установчих документів акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з урахуванням включення до складу засновників громадянина України ОСОБА_1 " у формі прийняття постанови Кабінету Міністрів України за результатами розгляду заяви за Вих.№ВСВ-1961- 09-28/230-К/2019 від 30.12.2019 року.
Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні N 19-рп/2011 від 14.12.2011 року відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
З матеріалів позову слідує, що позивач звернувся до суду щодо захисту права на забезпечення органом державної влади особистого майнового права на включення до складу засновників та внесення відповідних змін до установчих документів акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного, на думку позивача, цивільного (майнового) права.
Приписами ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Юрисдикція цивільних справ визначена ст.19 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з ч.1 якої суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Натомість, у справах про оскарження бездіяльності внести за заявою особи відповідні зміни суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для включення до складу засновників та внесення відповідних змін до установчих документів акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
З наведеного випливає, що правовідносини, які склалися між сторонами, є приватноправового характеру та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку вбачається спір про право позивача у сфері майнових (цивільних) відносин. Відтак, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства та необхідність його вирішення в порядку цивільного судочинства, а відтак згідно п.1 ч.1 ст.170 КАС України у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії слід відмовити.
Згідно ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (ч.6 ст.170 КАС України).
З огляду на зазначене, суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду та може бути розглянутий у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.170, 241, 248 КАС України, суд,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даного спору відноситься до юрисдикції місцевого загального суду.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 25 березня 2020 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
Суддя Подлісна І.М.
Суддя Шульгач М.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.