П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6865/19
Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 24 січня 2020 року
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року, у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Держпраці в Одеській області, а саме: визнання протиправним та скасування акту про інспекційне відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ОД914/1652/АВ від 16 серпня 2019 року; визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОД914/1652/АВ/СПТД-ФС від 04 вересня 2019 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як контролюючим органом у межах спірних правовідносин порушено порядок проведення спірної перевірки.
При цьому, апелянт вважає, що контролюючим органом не повідомлено його належним чином про час та місце розгляду його справи, а як наслідок протиправно прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу без отримання пояснень позивача.
В свою чергу відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є законним та обґрунтованим, так як позивачем безпідставно не допущено працівників контролюючого органу до проведення його перевірки, а останніми не порушено встановленого порядку притягнення позивача до відповідальності.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на адресу ГУ Держпраці в Одеській області надійшов лист ГО «Євро Столиця» від 31 липня 2019 року № 17322 щодо використання праці людей без оформлення трудових відносин, праці неповнолітніх дітей, невиплати заробітної плати та інших порушень трудового законодавства позивачем, який здійснює господарську діяльність на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1».
В свою чергу, ГУ Держпраці в Одеській області видано наказу «Про проведення інспекційного відвідування» № 1529 від 15 серпня 2019 року про проведення, у період з 15 серпня 2019 року по 16 серпня 2019 року, про проведення позапланового заходу державного контролю про додержання законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ФОП « ОСОБА_1 ».
Внаслідок чого, на підставі направлення № 15/01-29-2773 від 15 серпня 2019 року, посадовими особами контролюючого органу здійснено позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування позивача за адресою здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності: АДРЕСА_1 (« ІНФОРМАЦІЯ_1 »).
Проте, 15 серпня 2019 року посадовим особам контролюючого органу відмовлено у проведенні відповідного заходу та не надано доступу на територію «ІНФОРМАЦІЯ_1», про що складено відповідний акт.
Також, 16 серпня 2019 року контролюючим органом складено акт інспекційного відвідування № ОД914/1652/АВ, який разом з іншими документами направлено позивачу 19 серпня 2019 року поштою за адресою місця проживання позивача та за адресою здійснення ним господарської діяльності.
В свою чергу, 23 серпня 2019 року першим заступником начальника Головного управління Байдюком С.В. прийнято рішення № ОД817/1652/АВ/СПТД щодо розгляду справи про накладення штрафу.
Про що, 23 серпня 2019 року направлено на адреси позивача повідомлення № 174, яким його сповіщено про розгляд його справи 04 вересня 2019 року о 10 год. 00 хв.
Зазначене повідомлення позивачем отримано 27 серпня 2019 року, що підтверджується поштовим відправленням Укрпошта (а.с.85-86).
В свою чергу, 04 вересня 2019 року посадовими особами контролюючого органу складено протокол засідання з розгляду справи про накладення штрафу № 196, в якому зазначено, що суб'єкт господарювання не з'явився (а.с.87).
При цьому, 04 вересня 2019 року за результатами розгляду справи контролюючим органом прийнято постанову № ОД914/1652/АВ/СПТД-ФС про накладення штрафу на позивача, у розмірі 417 300,00 грн., відповідно до абз.7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України.
В свою чергу, не погоджуючись з фактом перевірки та з отриманою постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як контролюючим органом правомірно притягнуто позивача до відповідальності за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, з чим не погоджується судова колегія, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 КЗпП України, цей кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Згідно ч. 1 ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Абзацом 2 частини 2 вказаної статті встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Абзацом 6 частини 2 вказаної статті встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Абзацом 7 частини 2 вказаної статті встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
В свою чергу, Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.
Так, відповідно до п. 3 вказаного Порядку (у редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин) уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Пунктом 5 Порядку, встановлено, що у разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держпраці, його заступниками, але не більше ніж на 10 днів.
Згідно п 6 Порядку, про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відповідно до п. 7 Порядку, справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Згідно п. 8 Порядку, розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі, зокрема, є перевірка правомірності постанови Головного управлінню Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОД914/1652/АВ/СПТД-ФС від 04 вересня 2019 року
В даному випадку, вказаний штраф накладено на позивача за наслідком встановлення факту недопущення позивачем посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та створення перешкод у її проведенні.
В свою чергу, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у межах спірних правовідносин адміністративним судом не вирішується питання доцільності притягнення позивача до відповідальності, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, станом на момент їхнього прийняття або вчинення, за наслідками чого суд може визнати протиправними рішення та дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, а також зобов'язати його вчинити певні дії.
При цьому, колегія зазначає, що обов'язок доказування правомірності оскаржуваного рішення покладається на контролюючий орган, як на суб'єкта владних повноважень, що заперечує проти задоволення адміністративного позову.
Крім того, колегія суддів зазначає, що перевіряючи правомірність оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень, адміністративним судом в першу чергу має перевірятись дотримання порядку прийняття таких рішень суб'єктом владних повноважень.
В свою чергу, позивачем зазначається, що контролюючим органом порушено порядок прийняття оскаржуваного рішення, так як таке рішення прийнято без його участі та без належного повідомлення позивача про розгляд його справи, що унеможливило надання ним своїх пояснень.
В даному випадку, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята без участі позивача.
При цьому, з вищевказаних положень Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення вбачається, що під час відсутності особи при розгляді її справи, останню може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В даному випадку, колегія суддів вважає, що такими доказами може бути поштове повідомлення про отримання/відмову у отриманні рекомендованого листа особою за п'ять днів до дати розгляду її справи.
В свою чергу, посадовими особами Держпраці 27 серпня 2019 року направлено поштою позивачу повідомлення про призначення розгляду його справи на 05 вересня 2019 року.
При цьому, станом на 05 вересня 2019 року контролюючий орган не мав підтвердження (поштової розписки) вручення позивачу відповідного повідомлення, що не заперечується контролюючим органом.
Між тим, відмовляючи у задоволені позовних вимог судом першої інстанції встановлено, що позивачем отримано спірне повідомлення у день його направлення, а саме 27 серпня 2019 року.
Проте, колегія суддів зазначає, що жодним зібраним у справі доказом не підтверджується зазначений факт, а як наслідок колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно встановлено фактичні обставини справи.
Крім того, колегія суддів вважає, що лише направлення контролюючим органом повідомлення про виклик особи на розгляд його справи не є повним та належним виконанням обов'язку зі сповіщення відповідної особи.
Також, варто зазначити, що направлення рекомендованого листа поштою не є виключним засобом сповіщення особи про час та місце розгляду його справи Держпраці, так як у вищевказані строки позивача також можливо було сповістити телеграмою, телефаксом або телефонограмою.
При цьому, за умови відсутності доказів належного сповіщення особи, з метою реалізації права особи на захист, надання додаткових доказів та пояснень, контролюючий орган також мав право відкласти розгляд відповідної справи.
Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що невиконання процедурних вимог притягнення особи до відповідальності призводить до визнання протиправними прийнятих суб'єктом владних повноважень рішень.
Тому, враховуючи вищевикладені порушення, що допущенні контролюючим органом, колегія суддів вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову Держпраці.
В свою чергу, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки вказаним обставинам, а як наслідок зроблено помилковий висновок щодо відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.
Крім того, у межах спірних правовідносин позивачем оскаржено акт про інспекційне відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ОД914/1652/АВ від 16 серпня 2019 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що складання акту за наслідком проведення заходу державного контрою це є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію виявленого правопорушення та є предметом оцінки уповноваженою особою в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи відповідальності.
В свою чергу, сам по собі акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень КАС України, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його протиправним, не підлягають задоволенню, так як такий акт не може порушувати прав особи.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального і процесуального права, наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року - скасувати, прийнявши у справі нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області «Про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами» № ОД914/1652/АВ/СПТД-ФС від 04 вересня 2019 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці в Одеській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги, у загальній сумі 10432 (десять тисяч чотириста тридцять дві) гривні, 50 копійок.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.