23 березня 2020 року Справа № 160/12771/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування, визнання протиправним та скасування пункту наказу, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
18 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування від 11.11.2019 року ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу ГУНП Дніпропетровській області №4333 від 14.11.2019 р.;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровські області № 368 о/с від 18.11.2019 р. про звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького відділу поліції ГУНП Дніпропетровській області;
- стягнути з ГУНП Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, а саме 18.11.2019 року по день ухвалення судового рішення та судове рішення в частині поновлення на посаді та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за місяць - допустити до негайного виконання.
Вказані позовні вимоги вмотивовані тим, що наказом ГУ УМВС України в Дніпропетровській області позивача було прийнято на службу в органи внутрішніх справ на посаду оперуповноваженого. Відповідно до п. 9,12 Розділу XII Закону України "Про національну поліцію" мене, як такого, що прибув з Міністерства МВС України, переведено на посаду оперуповноваженого КВП ГУНП з 07.11.2015р.Наказом № 368 о/с від 18.11.2019 року ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 звільнено згідно з Законом України "Про національну поліцію" у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Підставою для винесення оспорюваного наказу став висновок відповідача службового розслідування за фактом того, що 11.09.2019 під час проведення працівниками Територіального управлінням ДБР, розташованого у місті Полтава, спільно з Дніпропетровським управлінням ДБР, розташованого у місті Полтава, спільно з Дніпропетровським управлінням ДВБ НП України, УСБУ в Дніпропетровській області, під процесуальним керівництвом прокуратури Дніпропетровської області, негласних слідчих, (розшукових) дій у рамках кримінального провадження №62019170000000814 від 05.09.2019 відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, було задокументовано противоправну діяльність поліцейського ВКП Криворізького ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1., який одержав від громадянина ОСОБА_4 обумовлену раніше неправомірну вигоду в національній грошовій одиниці України у загальній сумі 10 000 гривень, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функції держави, в частині не подання клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні останнього, під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019040230001508, відкритому 19.08.2019 СВ Криворізького ВП ГУНП за ч.2 ст. 186 КК України. 11.09.2019 майору поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України. 12.09.2019 ухвалою слідчого судді Октяберського районного суду міста Полтави у відношенні підозрюваного майора поліції ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. У зв'язку із чим, дисциплінарною комісією ГУНП проведено службове розслідування, під час якого з боку майора поліції ОСОБА_1 встановлено порушення вимог пунктів 1,6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016, посадових інструкції, нехтування обмеженнями та заборонами, визначеними законодавством для поліцейських, тобто вчинення дій проти інтересів служби, які не сумісні з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського та суперечить покладеним на нього обов'язкам, підривають довіру, як до носія влади і завдають шкоду авторитету органам Національної поліції. За результатами службового розслідування складено наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №4333 від 14.11.2019 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції. Отже, ОСОБА_1 вважає, що наказ ГУ НП в Дніпропетровській області № 368 о/с від 18.11.2019 року винесено незаконно та підлягає скасуванню, та останній підлягає поновленню на посаді.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2019 року зазначена вище справа розподілена та 19.12.2019 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України. У встановлений строк позивач усунув недоліки позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/12771/19 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Витребувано докази від Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області: засвідчену належним чином копію особової справи ОСОБА_1 ; довідку про розміри середньомісячної та середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 станом на день звільнення; засвідчену належним чином копію табеля обліку робочого часу позивача за період з вересня 2019 року по листопад 2019 року.
У судове засідання 23.03.2020 року сторони не прибули.
Від позивача та представника відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із введенням на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19.
З урахуванням вимог ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне питання про зупинення провадження розглянути в порядку письмового провадження.
Розглядаючи питання про можливість зупинення провадження по справі суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).
Постановою КМУ від 16 березня 2020 р. № 215 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, зокрема: заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування; з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р.: регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями);перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху; перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі; з 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. перевезення пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 16 березня 2020 р.
Згідно Протоколом №6 від 17.03.2020 Міської комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Дніпровської міської ради, Комісія вирішила, зокрема: Призупинити на території міста Дніпра з 00.01 18.03.2020 до прийняття рішення про скасування обмежувальних заходів: 1) проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єктів критичної інфраструктури, підприємств та закладів державної і комунальної форм власності, закладів охорони здоров'я усіх форм власності; 2) роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами зв'язку, товарами для тварин, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень, з перевезення вантажним транспортом, технічного обслуговування усіх видів транспортних засобів, послуг, які надаються ветеринарними клініками за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту. 2. Заборонити роботу метрополітену у місті Дніпрі з 15.00 17.03.2020 по 03.04.2020 включно.
Також, 11.03.2020 Рада суддів України звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.
17 березня 2020 року, Рада суддів України на своєму позачерговому засіданні ухвалила рішення №19, що стосується організації роботи судів та органів суддівського самоврядування з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2.
Так, у вказаному рішенні зазначено, що на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановити особливий режим роботи судів України, а саме, зокрема:
обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;
зменшити кількість судових засідань, що призначаються: для розгляду протягом робочого дня;
по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;
Крім того, Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам: рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).
Подальші рішення щодо особливого режиму роботи приймати в залежності від розвитку ситуації.
Вказані обмеження та рекомендації кореспондуються із розпорядженням голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №57 від 16.03.2020р., наказом №80-од від 17.03.2020р. та наказом № №83-од від 20.03.2020 року.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 32 цього Закону обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.
Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.
Також судом враховано, що Інкубаційний період нового коронавірусу триває від 2 днів до 2 тижнів (офіційний сайт МОЗ України: https://moz.gov.ua/article/news/7-poshirenih-pitan-pro-novij-koronavirus).
Під час інкубаційного періоду, коли людина уже заразилася вірусом, але ще добре почувається і немає жодних зовнішніх симптомів хвороби, збудник може виділятися й передаватися іншим (офіційний сайт МОЗ України: https://moz.gov.ua/article/health/skilki-chasu-ljudina-jaka-hvorie-na-virusnu-infekciju-mozhe-zaraziti-inshih).
Відтак, зрозуміти, що особа заражена коронавірусом COVID-19 в межах інкубаційного періоду є складно. Тому на перший погляд здорова людина без явних ознак вираженості симптомів захворювання вже може бути зараженою, а збудник коронавірусу COVID-19 може виділятися й передаватися іншим.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до одужання.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.
Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов'язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.
При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов'язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов'язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.
Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне, застосувавши аналогію положення закону п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України та Дніпропетровської області, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров'я учасників справи, зупинити провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 236, 248, 256 КАС України, суд,-
Провадження в адміністративній справі №160/12771/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування, визнання протиправним та скасування пункту наказу, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу- зупинити до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник