печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9196/20-ц
28 лютого 2020 року суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, стягнення аліментів,-
25.02.2020 року до суду надійшла вказана заява, в якій заявник порушує питання про накладення арешту на машиномісце (паркомісце), що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а також про обмеження ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Шахтарським РУ ГУ МВС України в Донецькій області 11.08.1998 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) у праві виїзду за межі України.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позову за правилами підсудності, встановленими цим кодексом для відповідного позову.
Статтею 153 ЦПК України визначений строк розгляду заяви про забезпечення позову, а саме не пізніше 2-х днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд розглянувши заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, дослідивши додані до заяви матеріали, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 149 ч. 2 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову викладені в ст. 150 ЦПК України. Серед іншого позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно.
Такий вид забезпечення позову, як тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України статтею 150 ЦПК України не передбачений.
Отже заява ОСОБА_3 в цій частині заяви задоволенню не підлягає.
Що стосується вимоги заяви про накладення арешту на майно, суд відмовляючи у задоволенні цієї вимоги, виходить з наступного.
Предметом майбутнього позову, про забезпечення якого просить заявник є стягнення заборгованості по сплаті аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, стягнення аліментів. До заяви заявник додала копії паспортів потенційних позивача та відповідача, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера заявника, копію заяви про визнання батьківства, копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), копію довідки про реєстрацію місця проживання дитини, роздруківку з сайту НАЗК про майновий стан ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , роздруківку статистичних даних середньої заробітної плати у м. Києві за 2018-2019 р.р., інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 , роздруківку з сайту нерухомості, з інформацією про продаж паркомісць в паркінгу по АДРЕСА_2 , роздруківку з реєстру судових рішень постанови Київського апеляційного суду від 26.09.2019 року у справі 757/40392/18-ц, відповідь Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві від 15.10.2019 р., розрахунок заборгованості по сплаті аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Разом з тим до заяви не додано обґрунтованих та належних доказів, які б свідчили про існування заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 зі сплати аліментів, наприклад довідка виконавчої служби про існування такої заборгованості та/або відомостей про відкриті виконавчі провадження, де боржником зазначено ОСОБА_2 .
Відсутня така інформація і в реєстрі автоматизованої системи виконавчого провадження за посиланням https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors.
Судом також встановлено, що у відкритих реєстрах на сайтах «судова влада» та «реєстр судових рішень» відсутні відомості про ухвалені рішення у справі, де б сторонами були зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а предметом спору «про стягнення аліментів».
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тому, враховуючи наведене, те, що заявником не доведено існування спору між сторонами, суд дійшов висновку про відмову у задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, стягнення аліментів - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Суддя Матійчук Г.О.