печерський районний суд міста києва
Справа № 757/151/20-к
26 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим,
До Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого першого слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42018110000000433, яку заявник вважає постановленою безпідставно, без належної перевірки доводів, викладених у заяві, а тому просить її скасувати.
Заявник ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином.
Згідно статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону, та, враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність нез'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, вислухавши заявника, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення в межах заявлених вимог, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018110000000433 від 27.11.2018 р. за ознаками кримінального правопорушеня, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України.
Постановою від 20 грудня 2019 року слідчого першого слідчого відідлу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 42018110000000433.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до статті 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою та у строки, передбачені КПК України.
Відповідно до статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до частини 4 статті 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вимогами частини 5 статті 110 КПК України передбачено, що мотивувальна частина рішення прокурора/слідчого, викладеного у формі постанови, повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, що прокурором було дотримано.
Аргументуючи рішення, слідчий вказав, що у матеріалах кримінального провадження № 42018110000000433 відсутні підтвердження про заподіяння моральної, фізичної або майнової шкоди.
При дослідженні оскаржуваної постанови слідчим суддею встановлено, що така винесена з урахуванням принципу законності кримінального провадження, встановленого частиною 2 статті 9 КПК України, що передбачає повне та всебічне дослідження всіх обставин кримінального та погоджується з висновками слідчого, враховуючи при цьому, обставини кримінального провадження, та вважає, що викладені доводи заявника у скарзі та відповідно заяві про визнання його потерпілим не в повній мірі відповідають фактичним обставинам, крім того, не вказано яка саме шкода завдана йому, у якому розмірі. Варховуючи викладене, принцип змагальності сторін, ту обставину, що заявником не надано належних та допустимих доказів і в судовому засіданні не встановлено таких, які б давали підстави слідчому судді прийти до висновку про законність та обґрунтованість вимог його скарги, а тому, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на розгляд слідчого судді, та, перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази,дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення вимог скарги.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 22, 26, 303, 306, 307 КПК України,
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1