печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7955/20-к
19 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва провадження за клопотанням сторони кримінального провадження № 42019110330000114 від 15.11.2019 року - прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_3 про арешт майна, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 42019110330000114 від 15.11.2019 року - прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_3 про арешт майна.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Військовою прокуратурою Центрального регіону України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42019110330000114 від 15.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється слідчими слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою дій в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
18.02.2020 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Встановлено, що 18.02.2020 в ході особистого обшуку ОСОБА_4 під час затримання безпосередньо після вчинення злочину вилучено предмет неправомірної вигоди - грошові кошти в розмірі 1000 (тисяча) доларів США купюрами по 100 (сто) доларів кожна, з наступними серіями та номерами: СВ44800905В; СВ44800902В; НЕ02057222В; НЕ02057223В; KL09689413A; KE93015885A; KB26628386J; KB00228687N; AB69011777G; KL54944482A.
18.02.2020 прокурором винесено постанову про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні № 42019110330000114 від 15.11.2019, грошових коштів, вилучених в ході особистого обшуку ОСОБА_4 під час його затримання безпосередньо після вчинення злочину, а саме банкнот номіналом 100 (сто) доларів США з наступними номерами: СВ44800905В; СВ44800902В; НЕ02057222В; НЕ02057223В; KL09689413A; KE93015885A; KB26628386J; KB00228687N; AB69011777G; KL54944482A.
Прокурор вказує, що метою арешту вилучених грошових коштів є забезпечення збереження речових доказів, що визначено пунктами 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучені речі та документи відповідають критеріям речових доказів у кримінальному провадженні.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Разом з тим, вилучене під час обшуку майно співвідноситься із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту вилученого майна.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти, вилучені 18.02.2020 в ході особистого обшуку у ОСОБА_4 під час затримання безпосередньо після вчинення злочину, грошові кошти в розмірі 1000 (тисяча) доларів США купюрами по 100 (сто) доларів кожна, з наступними серіями та номерами: СВ44800905В; СВ44800902В; НЕ02057222В; НЕ02057223В; KL09689413A; KE93015885A; KB26628386J; KB00228687N; AB69011777G; KL54944482A.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1