Номер провадження 2/754/2180/20
Справа №754/12620/19
Іменем України
28 січня 2020 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Клочко І.В.,
за участю
секретаря судового засідання Шевчук М.В.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користуванням жилим приміщенням.
Свої вимоги мотивує тим, що позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ордеру на житлове приміщення № 1859 від 18.05.1994 р. також за даною адресою зареєстрований і відповідачвідповідно до довідки про реєстрацію місця проживання осіб.
Відповідно до довідки № 061/150-223 від 26.03.2018 р. Київського міського будинку дитини «Берізка», відповідач з 30.07.02 по 25.12.04 р. перебував в Київському міському будинку дитини « Берізка », після чого був переданий на усиновлення і проживає в сім'ї усиновлювача.
Відповідач на даний час зареєстрований за вищевказаною адресою, з 2002 року та по даний час в зазначеній квартирі не проживає та не з?являється.
З огляду на викладене, позивач просить визнати відповідача таким, що втратив право користування спірним жилим приміщенням, оскільки він не проживає в ньому без поважних причин понад шість місяців.
В судове засідання позивач з'явився, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити та не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, повідомлений про час та місце розгляду справи був належним чином. За даних обставин, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи.
За даних обставин, заслухавши думку позивача, суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи за правилами Глави II Розділу III ЦПК України.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, вважає за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.Суд, заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до довідки № 061/150-223 від 26.03.2018 р. Київського міського будинку дитини «Берізка», відповідач з 30.07.02 по 25.12.04 р. перебував в Київському міському будинку дитини « Берізка », після чого був переданий на усиновлення і проживає в сім'ї усиновлювача.
Відповідач на даний час зареєстрований за вищевказаною адресою, з 2002 року та по даний час в зазначеній квартирі не проживає та не з?являється.
Факт відсутності відповідача без поважних причин за місцем його реєстрації підтверджується наданими позивачем актами мешканців кварти № 25 , 26 та АДРЕСА_4 від 10.01.2018 р. , 11.05.2018 р., 07.09.2018 р., 16.07.2019 р. та довідками № 04а від 10.01.2018 р., № 77б від 11.05.2018 р., № 334 від 07.09.2018 р., № 216 від 17.07.2019 р. КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду «Деснянського району м. Києва» (ЖЕД № 318).
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985р., у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.
З огляду на викладене, суд вважає позовну заяву обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 16, 319, 321, 391, 405 ЦК України, 64, 150, 156, 161 ЖК УРСР, статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_5 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП - відсутній в матеріалах справи, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 .
Суддя