11.03.2020 Справа № 756/2652/20
Унікальний №756/2652/20
Провадження №2-о/756/267/20
11 березня 2020 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.
за участю секретаря П'яли Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту родинних відносин, -
Заявник звернулась до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний племінник заявника ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: 99/100 частини квартири АДРЕСА_1 . Інша частка у вказаній квартирі належить заявнику. З огляду на те, що у померлого були відсутні спадкоємці попередніх ступенів споріднення, ОСОБА_1 звернулася до Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 їй було відмовлено в зв'язку з ненаданням документів, що підтверджують родинні відносини з померлим.
На підставі викладеного заявник просить суд встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був двоюрідним племінником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
25.02.2020 ухвалою Оболонського районного суду м . Києва (суддя Васалатій К.А.) було відкрито окреме провадження у справі.
Ухвалою суду від 25.02.2020, було задоволено клопотання заявника про витребування матеріалів спадкової справи відносно майно померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку відсторонення судді Васалатія К.А. від здійснення правосуддя відповідно до рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04.03.2020, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2020 було визначено головуючого суддю Дибу О.В.
В судове засідання заявник не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити заявлені вимоги.
Представник заінтересованої особи Київської міської ради в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, пояснень не надав.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданим 20.11.2018 відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві (а.с.10).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: 99/100 частини квартири АДРЕСА_1 .
Як вказує заявник, померлий ОСОБА_2 є її двоюрідним племінником. Оскільки у померлого були відсутні спадкоємці попередніх ступенів споріднення, ОСОБА_1 звернулася до Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 їй було відмовлено в зв'язку із відсутністю доведення факту родинного зв'язку та рекомендовано звернутися до суду для встановлення такого факту.
Як убачається зі свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 , виданого 01.12.1970 Монастирищенським райбюро ЗАГС Черкаської області (а.с.6), ОСОБА_5 одружився з ОСОБА_6 , прізвище дружини після шлюбу ОСОБА_7 .
З посвідки про народження № НОМЕР_3 (а.с.5) вбачається, що ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Зі свідоцтва про одруження серія НОМЕР_4 , виданого 22.10.1960 міським відділом ЗАГС м. Києва (а.с.14), ОСОБА_11 одружився з ОСОБА_12 , прізвище дружини після шлюбу ОСОБА_13 .
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 , виданого 21.05.1977 відділом ЗАГС Подільського району м. Києва, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_14 (а.с.11).
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_15 , її матір'ю записана ОСОБА_16 , батько без запису, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 31.05.1949 Подільським районним бюро ЗАГС м. Києва (а.с.7).
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00023239954 від 26.06.2019 (а.с.9) зареєстровано шлюб 04.03.1972 між ОСОБА_17 та ОСОБА_15 , після реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_18 . З запису вбачається, що шлюб було розірвано 06.01.1976.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00022919910 від 22.05.2019 (а.с.8) зареєстровано шлюб 21.12.1979 між ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , після реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_21 . З запису вбачається, що шлюб було розірвано 31.10.1996.
Як убачається з посвідки про народження ОСОБА_6 , вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є ОСОБА_22 та ОСОБА_23 (а.с.15).
З пояснень заявника убачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_16 були рідними сестрами.
Згідно повідомлення Державного архіву Черкаської області №Ш-31/05-08 від 04.12.2019 (а.с.33) запис акту про народження ОСОБА_16 не виявлений.
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 29.09.2017 (а.с.35-36) ОСОБА_24 передав, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (заявник) прийняли у власність квартиру АДРЕСА_1 в наступних частках: ОСОБА_2 - 99/100, ОСОБА_1 - 1/100.
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 20.11.2018 відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві (а.с.10).
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був двоюрідним племінником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як убачається з матеріалів спадкової справи (а.с.25-41), заведеної щодо майна померлого ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 , інших спадкоємців, передбачених законодавством України, немає, на день смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке ОСОБА_1 прийняла.
За правилами п. 5 ч. 2 ст. 294 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Статтею 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть встановлюватись факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
У відповідності до роз'яснень, викладених у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Із матеріалів справи убачається, що встановлення факту спорідненості, про що просить заявник, необхідно йому для отримання спадщини у порядку спадкування за законом за померлим двоюрідним племінником ОСОБА_2 .
Заявник позбавлений можливості оформити спадщину у позасудовому порядку. Встановлення даного факту прав та інтересів третіх осіб не порушує та не пов'язано з подальшим вирішенням спору про право.
Оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 294, 315, 354 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ), заінтересована особа: Київська міська рада (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36) про встановлення факту родинних відносин - задовольнити;
Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був двоюрідним племінником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: О.В. Диба