23.03.2020 Справа № 756/14913/17
Унікальний № 756/14913/17
Провадження № 2/756/320/20
26 лютого 2020 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.
за участю секретаря Березинця О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач в листопаді 2017 звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачів. В обґрунтування позову вказує, що 21.07.2008 ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 117/П/29/2008-840, згідно з умовами якого (п.1.1 -1.1.4 Кредитного договору) позивач надав відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) в доларах США з метою придбання автотранспортного засобу на загальну суму 14359,20 доларів США із відсотковою ставкою 12,8 % річних строком з 21.07.2008 року по 21.07.2015 року. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості.
Відповідно до п.12.1 Кредитного договору Банк відкриває позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності відновлювальну траншеві кредитну лінію з лімітом 0 долари США в порядку і на умовах визначених договором.
У відповідності до п.1.2.1.2 Кредитного договору видача коштів в рамках ліміту кредитної лінії за даним договором здійснюється окремими траншами.
Згідно з п.1.2.1.4 Кредитного договору кожний окремий транш надається позичальнику строком на 12 місяців. Позичальник отримує наступний транш лише за умови, що він не має заборгованості за кредитну лінію чи розмір такої заборгованості та розмір наступного траншу не перевищує ліміт кредитної лінії, розмір якого вказаний у п.1.2.1 цього договору.
Відповідно до п.1.2.2 ціль надання кредитної лінії - витрати страхувальника (позичальника) на страхові платежі згідно договору страхування.
Згідно до п.1.2.3-1.2.3.1 кредитного договору відсотки за користування коштами в рамках ліміту Кредитної лінії розраховуються банком на підставі відсоткової ставки в розмірі 0% на місяць. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості.
Відповідно до п.1.3 Додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 117/П/49/2008-840 від 11.01.2008 ОСОБА_2 безвідривно та безспірно зобов'язується відповідати перед Банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, що витікають з цього Договору.
Згідно п.3.2.2. Додаткової угоди № 1 відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов'язань так і при невиконанні позичальником зобов'язання в цілому.
Відповідно до п.3.2.4 додаткової угоди № 1 поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов'язань у повному об'ємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.
Згідно до умов п.7.2 кредитного договору сторони керуючись ст. 259 ЦК України дійшли згоди про збільшення строку позовної давності до 10 років.
Відповідно до п.8.4 кредитного договору, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань.
Згідно до умов п.2.2.1 кредитного договору позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені п.1.1.3.1 відсотки у порядку передбаченому п.2.2.3 цього договору, шляхом сплати суми мінімального необхідного платежу, розмір якого складає 270 доларів США.
Відповідно до п.2.2.2 кредитного договору позичальник повертає кошти, отримані в рамках кредитної лінії та сплачує банку передбачені п.1.2.3.1 цього договору відсотки у порядку передбаченому п.2.2.3 цього договору, шляхом сплати суми мінімального необхідного платежу, розмір якої складає розмір мінімального платежу.
Відповідно до умов кредитного договору, викладених в п.2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 відповідач зобов'язався вносити чергові мінімальні платежі по кредиту/кредитній лінії, щомісячно, до 18 числа поточного місяця.
Проте, зазначає незважаючи на вищенаведене позичальник взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не дотримувався.
Відповідно до п.5.1 кредитного договору у разі прострочення відповідачем строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту/кредитної лінії, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяли на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.
Відповідно до п.5.2 кредитного договору, у разі порушення відповідачем вимог п.п.4.3.1, 4.3.2, 4.3.7, 4.3.9, 4.3.10 кредитного договору, відповідач зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10 % від суми кредиту, визначеної у м.1.1 кредитного договору, за кожен випадок.
Станом на 07.09.2017 за відповідачем наявна заборгованість по кредитному договору в сумі : загальна заборгованість становить 4631,02 долари США, з яких: заборгованість за кредитом (у тому числі прострочена) - 2729, 17 доларів США, заборгованість по сплаті відсотків (у тому числі прострочена) - 947, 27 доларів США; пеня за прострочення сплати кредиту - 954,58 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.09.2017 становить 120324 грн. 15 коп. і включає в себе: заборгованість за кредитом (у тому числі прострочена) - 70909, 88 грн.; заборгованість по сплаті відсотків (у тому числі прострочена) - 24 612 грн. 17 коп., пеня за прострочення сплати кредиту - 24802 грн.10 коп.
Також зазначають, що на підставі рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 113 від 05.06.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» у ПАТ «КБ «Надра» розпочалася процедура ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 616 від 28.04.2016 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ КБ «Надра» та делегування повноважень ліквідатора.
Враховуючи неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань просять суд стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за договором №117/П/49/2008-840 від 21.07.2008 року в сумі: 3 676, 44 долари США та 24802 грн. 10 коп., а також судові витрати. Одночасно в позові просили суд проводити розгляд справи без участі представника позивача.
Ухвалою від 30.11.2017 по справі відкрито провадження.
01.03.2018 представник відповідача подав відзив на позов. В своєму відзиві посилається на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що кредит видано саме в доларах США. В матеріалах справи наявна лише копія, виготовлена із копії заяви на видачу готівки № 391 , в якій у графі «зазначену суму одержав» відсутній підпис відповідача. Вказує, що відповідач не отримував від позивача 14359 ,20 доларів США.
Замість видачі кредиту за договором № 117/П20008-840 у доларах США, позивач видав кредит відповідачу в українських гривнях у розмірі 69500 грн., що підтверджується меморіальним ордером №1 (а.с.16)
Взявши кредит в сумі 69500 грн., відповідач повернув позивачу 133 141 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.
Також зазначає, що розрахунок позивача є некоректним та необґрунтованим.
Так, 23.01.2015 відповідач сплатив еквівалент 100 доларів США, проте у розрахунку позивача (а.с.20) відображено, що в цю дату сплачено 68,62 доларів США;
23.12.2014 відповідач сплатив еквівалент 100 доларів США, проте у розрахунку позивача (а.с.20) відображено, що в цю дату сплачено 68,62 доларів США;
24.11.2014 відповідач сплатив еквівалент 150 доларів США, проте у розрахунку позивача (а.с.20) відображено, що в цю дату сплачено 116,01 долар США;
20.10.2014 відповідач сплатив еквівалент 200 доларів США, проте у розрахунку позивача (а.с.20) відображено , що в цю дату сплачено 165,15 доларів США;
24.09.2019 відповідач сплатив еквівалент 200 доларів США, проте у розрахунку позивача (а.с.20) відображено, що в цю дату сплачено 162,23 доларів США;
19.08.2014 відповідач сплатив еквівалент 240 доларів США, проте у розрахунку позивача (а.с.20) відображено , що в цю дату сплачено 200,06 доларів США;
18.072014 відповідач сплатив еквівалент 250 доларів США, проте у розрахунку позивача (а.с.20) відображено, що в цю дату сплачено 208,77 доларів США і т.д.
Також вказує, що посилання позивача у позовній заяві на той факт, що до спірних правовідносин застосовується 10-річний строк позовної давності є намаганням ввести сторони та суд в оману, оскільки статтею 7 додаткової угоди № 1 до Договору «Автопакет» № 117/П/20008-840 від 21.07.2008 визначено, що всі спори, які можуть виникнути між сторонами, вирішуються у спосіб, визначений чинним законодавством України. Тобто, до правовідносин, що виникли на підставі договору № 117/П/20008-840 від 21.07.2008 застосовується позовна давність в 3 роки щодо стягнення заборгованості та позовна давність в 1 рік щодо стягнення пені. Також просить суд застосувати строки позовної давності у разі якщо суд дійде висновку, про наявність підстав для задоволення позову.
Зазначає, що останній платіж відповідачем здійснено 23.01.2015 року. 05.02.2015 Правління НБУ прийняло постанову № 83 «Про віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних.
Після прийняття рішення позичальник неодноразово намагався сплатити грошові кошти за кредитом через касу банку, проте позивач такі платежі не приймав, у зв'язку з прийняттям вищевказаного рішення. Про нові реквізити для сплати кредиту позивач позичальника не повідомляв.
Щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості з поручителя, посилався на те, що позивач не звернувся до поручителя з вимогою у шестимісячний строк, а отже у даному випадку порука припинена у відповідності до ст.559 ЦК України. Просив суд в задоволенні позову відмовити.
12.08.2019 представник відповідача подав суду клопотання про витребування додаткових доказів у позивача.
04.11.2019 та 06.11.2019 позивачем надано пояснення на ухвалу суду та додаткові докази.
В судові засідання представник позивача не з'являвся, про розгляд справи повідомлявся належним чином, матеріали справи містять заяву про розгляд справи без його участі . Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі позивача.
Відповідачі та представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, з обставин викладених у відзиві, просили в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення відповідачів, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
21.07.2008 ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 117/П/29/2008-840, згідно з умовами якого (п.1.1 -1.1.4 Кредитного договору) позивач надав відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) в доларах США з метою придбання автотранспортного засобу на загальну суму 14359,20 доларів США із відсотковою ставкою 12,8 % річних строком з 21.07.2008 року по 21.07.2015 року. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості. (а.с.7-9)
Також позивачем надано суду додаткову угоду № 1 до договору «Автопакет» №117/П/49/2008 - 840 від 21.07.2008 де в п.1.1 вказано, що кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 13031 долар США 17 центів зі сплатою 12,8 % річних. (а.с. 14)
На підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав суду копію заяви на видачу готівки без підпису позичальника де вказано загальна сума 14 359,20 дол.США, еквівалент 69498 грн.53 коп. (а.с.15) та копію меморіального ордеру № 1 на суму 69500 (а.с.16)
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як пояснював представник відповідача за його розрахунками повернуто 133 141 грн.
Сплачені відповідачем суми не відповідають сумам, що відображені позивачем у розрахунку.
23.01.2015 відповідач сплатив еквівалент 100 доларів США (а.с.67), проте у розрахунку позивача (а.с.20) відображено, що в цю дату сплачено 68,62 доларів США;
23.12.2014 відповідач сплатив еквівалент 100 доларів США (а.с.70), проте у розрахунку позивача (а.с.20) відображено, що в цю дату сплачено 68,62 доларів США;
24.11.2014 відповідач сплатив еквівалент 150 доларів США (а.с.69), проте у розрахунку позивача (а.с.20) відображено, що в цю дату сплачено 116,01 долар США;
20.10.2014 відповідач сплатив еквівалент 200 доларів США(а.с.68) проте у розрахунку позивача (а.с.20) відображено , що в цю дату сплачено 165,15 доларів США;
23.09.2019 відповідач сплатив еквівалент 200 доларів США (а.с. 62), проте у розрахунку позивача (а.с.20) відображено, що в цю дату сплачено 162,23 доларів США;
19.08.2014 відповідач сплатив еквівалент 240 доларів США (а.с.64), проте у розрахунку позивача (а.с.20) відображено, що в цю дату сплачено 200,06 доларів США;
18.07.2014 відповідач сплатив еквівалент 250 доларів США (а.с.65), проте у розрахунку позивача (а.с.20) відображено, що в цю дату сплачено 208,77 доларів США і т.д.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним усіх зобов'язань і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Як убачається з матеріалів справи, позивач не звернувся до поручителя з вимогою у шестимісячний строк, а отже, суд вбачає, що у даному випадку порука припинена відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України.
З розрахунку заборгованості не убачається, яким чином формується заборгованість, коли вона почала виникати, за якими періодичними платежами виникла заборгованість і на які періодичні платежі нараховані проценти на штрафні санкції.
Позивач в своєму розрахунку не включає суму, яка була сплачена позичальником та на спростування боргу який надав копії квитанцій. Без врахування всіх платежів та розподілення суми таких платежів на погашення заборгованості за кредитом та відсотками, всі подальші нарахування Банком є невірними, оскільки без часткового зменшення суми за кредитом неможливо розрахувати відсотки, які нараховуються щомісяця на залишок заборгованості.
Сума заборгованості не може бути перерахована судом, оскільки позивач не довів належними та допустимим доказами яку саме суму позики було видано ОСОБА_1 , так як з кредитного договору № 117/П/29/2008-840, згідно з умовами якого (п.1.1 -1.1.4 Кредитного договору) позивач надав відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) в доларах США з метою придбання автотранспортного засобу на загальну суму 14359,20 доларів США (а.с. 7) із відсотковою ставкою 12,8 % річних строком з 21.07.2008 року по 21.07.2015 року, а з додаткової угоди у № 1 до договору «Автопакет» № 117/П/49/2008 - 840 від 21.07.2008 убачається в п.1.1 вказано, що кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 13031 долар США 17 центів. В матеріалах справи наявна копія, виготовлена із копії заяви на видачу готівки № 391 , в якій у графі «зазначену суму одержав» відсутній підпис відповідача (а.с.208). Також на підтвердження факту видачі кредиту Банком надано меморіальний ордер № 1 від 22.07.2008 де зазначено призначення платежу за договором № 117/п/49/2008-840 від 21.07.2008 на суму 69500 грн. (а.с.209) .
Відповідно до ч.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушення, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 264 ЦПК України встановила, що під час ухвалення рішення, суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч. 6 ст.8 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
З огляду на викладене, суд вважає, що доводи позивача стосовно наявності у ОСОБА_1 боргу перед позивачем не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому суд доходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі .
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 83, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ПАТ КБ «Надра» (код ЄДРПОУ - 20025456, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.15) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23 березня 2020 року.
Суддя Н.О. Яценко