ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22989/19
провадження № 1-кп/753/834/20
"28" січня 2020 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100020007669 від 19.10.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Представник потерпілого та потерпілий підтримали позицію прокурора.
Захисник заперечувала проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити запобіжний захід на більш м'який.
Обвинувачений підтримав свого захисника.
Заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховується також і практика Європейського суду з прав людини, за якою зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості. (Рішення Європейського Суду п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України»).
Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Відповідно до положень ст. 183 ч.1 КПК України - запобіжний захід - “тримання під вартою” є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м 'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.
Вислухавши позиції учасників судового провадження, суд оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 ,, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у зазначеному кримінальному правопорушенні. Таким чином, зазначені обставини в їх сукупності обумовлюють наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду або вчинити інші кримінальні правопорушення.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою».
Разом з тим, на підставі вимог п.2 ч.4 ст.183 КПК України, суд вважає неможливим визначити розмір застави при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді “ тримання під вартою”, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 178, 182, 183, 184, 194, 196, 197, 199, 314, 315 КПК України, суд-
Продовжити відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 27 березня 2020 р.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1