Справа № 752/10538/19
Провадження № 2/752/1935/20
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
16 березня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
з участю секретаря судового засідання Рожок В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Провадження у справі відкрито 05.08.2010 року з призначенням справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Підготовче провадження закрито 30.08.2019 року.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивачка посилалася на те, що вона з 2008 року по січень 2015 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання однією сім'єю ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 . З 2015 року вони перестали проживати однією сім'єю. Де проживає відповідач на час звернення до суду з позовом невідомо, з серпня 2016 року відповідач сина не бачить, не спілкується з сином, незважаючи на те, що будь-які перешкоди йому ніколи не чинилися у спілкуванні з сином. Відповідач не проявляє батьківської турботи, не цікавиться його фізичним та духовним розвитком, не надає матеріальної допомоги, не забезпечує сину гідні умови проживання та гармонійну атмосферу оточення. Позивачка самостійно забезпечує сина, забезпечує його фізичний та духовний розвиток.
Посилаючись на те, що у відповідача ОСОБА_2 відсутній будь-який інтерес до їхньої спільної дитини, невиконання останнім обов'язків щодо піклування про здоров'я сина, його фізичний , духовний та моральний розвиток , забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування до самостійного життя, просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, повідомила суду, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з зазначених у позовній заяві підстав, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Представник третьої особи відсутній, до сду надійшла заява Служби у справах дітей та сім'ї про розгляд справи без участі її представника.
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце судового засідання повідомлявся розміщенням оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, про причини неявки суд не повідомив, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
З огляду на викладене, врахувавши думку позивачки, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, ухвалити заочне рішення у відповідності до правил ст.ст. 280,281 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 7).
Позивачка ОСОБА_1 разом із малолітнім сином ОСОБА_4 ж внутрішньо переміщеними особами, зареєстровані за адресою - АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою - АДРЕСА_2 . (а.с.8).
За даними довідки № 2 від 17.05.2019 року, виданої директором закладу дошкільної освіти №717 Управління освіти Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує зазначений державний навчальний заклад. Вихованням хлопчика займається мама. Вона приводила його до дитячого садка, вирішувала всі питання щодо навчально-виховного процесу в закладі. Приймала участь у різноманітних святах та заходах, що проводяться, допомагала у проведенні ремонтних робіт. Батько хлопчика в дитячому садку жодного разу не з'являвся і колектив з ним не знайомий (а.с. 10).
Зі змісту характеристики ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня 2В класу спеціалізованої школи №1891 імені І.Кудрі м. Києва, учень ОСОБА_5 навчається у спеціалізованій школі №181 з першогокласу. Вихованням учня одноосібно займається мама, За час навчання ОСОБА_5 зарекомендував себе як старанний, здібний учень, нгавчається на достатньому рівні. Дитина зростає в нреповній сім'ї (мама виховує сина самостійно), мама цікавиться навчанням дитини та відповідально ставиться до її виховання. (а.с.11).
За даними заяв вчителів спеціалізованої школи №181 імені Івана Кудрі - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , встановлено, що батько ОСОБА_3 - ОСОБА_2 не підтримує з сином стосунків, не приймає участі в навчально-виховному процесі сина (а.с.12-17).
Вирішуючи даний позов, суд, згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією Генеральной Асамблеї ООН від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВРУ від 27.02.1991року, приділяє першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Звертаючись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, ОСОБА_1 стверджує, що з моменту припинення їх спільного проживання з відповідачем, останній не приймає участі в матеріальному забезпеченні та вихованні їх спільного сина, взагалі не приймає участі в його житті.
25.11.2019 року Голосіївською районною в м.Києві адміністрацією зроблено висновок №100-17960, відповідно до якого, за результатами проведення попередньої перевірки щодо умов зростання малолітнього ОСОБА_2 , участі батьків в його вихованні та зростанні, органом опіки та піклування зроблено висновок за доцільне позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , 2010 року народження (а.с. 26, 36).
Наразі, з наданих суду матеріалів встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не цікавиться життям та здоров'ям малолітнього ОСОБА_3 , не надає матеріальну допомогу на його утримання, тривалий час не спілкується з сином, не цікавиться його життям, розвитком і вихованням.
Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
За змістом роз'яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
З огляду на встановлені судом обставини, що відповідач ОСОБА_2 не має будь-якого інтересу до його спільного з позивачкою сина ОСОБА_3 , не виконує батьківських обов'язків щодо піклування про здоров'я сина, його фізичний , духовний та моральний розвиток , забезпечення здобуття дитиною освіти, готування до самостійного життя сина без поважних на те причин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43,141,150,164,166,180,182, 189,244 СК України, ст. 60 ЦК України, ст.ст. 141,258-260,280-283ЦПК України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Голосіївський районний суд м. Києва,яким ухвалено оскаржуване судове рішення.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя К.Г. Плахотнюк