Справа № 755/18394/19
"16" березня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
при секретарях Сіренко Д.В., Коваленко Д.В.,
за участі представника позивача Ємеліної Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 755/18394/19 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дяченко Олена Олександрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ОСОБА_1 14.11.2019 р. звернувся до суду із позовом у якому просить визначити йому додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, до якої входить квартира АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що на момент смерті його мати ОСОБА_2 була зареєстрована за вказаною адресою, а він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач вказує, що за життя його матір тривалий час хворіла на церебральний атеросклероз та хронічну судинну мозкову недостатність, тому потребувала постійного медичного лікування і догляду. Стан здоров'я його матері постійно погіршувався та з 2013 р. він з дружиною ОСОБА_3 почали разом проживати з його матір'ю за адресою АДРЕСА_3 , при цьому вели спільне господарство, мали спільний бюджет, його дружина не працювала, так як постійно здійснювала догляд за його матір'ю, яка в силу свого віку і хвороби потребувала постійного медичного лікування, сторонньої допомоги та постійного догляду. При цьому на забезпечення родини грошових коштів не вистачало, через що брали гроші в борг у знайомих. Після поховання його матері з 04.01.2019 р. він влаштувався на роботу за трудовим договором на посаду водія-експедитора до ТОВ «Альтус-Трейд» та на початку січня 2019 року виїхав на роботу за місцем знаходження підприємства: м. Дніпро, вул. Ливарна, 2. В його обов'язки входило майже безперервне перевезення вантажів по території України: Львівська, Хмельницька, Кіровоградська та Луганська області, через що він не мав вільного часу та постійно перебував у поїздках по Україні, за період з січня по жовтень 2019 року у місті Києві жодного разу не був.
Зазначає, що 01.06.2019 року його дружина при проведенні прибирання в квартирі його померлої матері знайшла заповіт на його ім'я, який був складений ОСОБА_2 в 2015 р. Про наявність заповіту йому відомо не було, за життя його мати про це не оприлюднювала. Окрім того, 17.02.2017 р. ще за життя його матері він звертався до УП ГУНП в м. Києві із заявою про виявлення відсутності документів на квартиру його матері, а також інших материних та його особистих документів, які в подальшому відновлювались.
Позивач вказує, що коли він дізнався про наявність на його ім'я заповіту, він за телефонним запитом до нотаріальної контори дізнався про обсяг необхідних документів, які слід подати для прийняття спадщини. Однак на той час через втрату потребували відновлення документи на підтвердження факту родинного зв'язку, також через велике навантаження на роботі та постійними поїздками по різним областям України він мав можливість повернутися додому в м. Київ лише на початку жовтня 2019 року, після чого відразу почав відновлювати документи. При цьому отримав витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу на підтвердження факту зміни прізвища його матері з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , повний витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про його народження, зміни прізвищ.
Позивач зазначає, що за його зверненням у жовтні 2019 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дяченко О.О. із заявою для оформлення свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно нотаріус відмовила у здійсненні нотаріальних дій через пропущення шестимісячного строку такого звернення. Він є єдиним спадкоємцем за законом та за заповітом всього майна його померлої матері ОСОБА_2 .
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.11.2019 року відкрите провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання на 14.01.2020 р. (а.с. 37, 38).
Ухвалою суду від 14.01.2020 р. задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_6 про витребування доказів (а.с. 53, 54).
Ухвалами суду від 18.02.2020 року задоволені клопотання представника позивача ОСОБА_6 про виклик свідка та про витребування доказів (а.с. 82, 83, 88, 89).
Ухвалою суду від 18.02.2020 року підготовче провадження було закрите, справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 16.03.2020 року (а.с. 92, 93).
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 підтримала позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та просила їх задовольнити.
Представник відповідача та третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дяченко О.О. в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки представника відповідача суд повідомлено не було.
Відзив на позов відповідачем подано не було.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дяченко О.О. суду подала заяву з проханням розглянути справу без її участі.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного та думки представника позивача 16.03.2020 року судом постановлена протокольна ухвала про заочний розгляд справи без участі представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 17).
Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_2 та позивачем підтверджується свідоцтвом про народження позивача, який мав прізвище ОСОБА_4 (а.с. 10), повторним свідоцтвом про переміну прізвища, імені, по батькові від 11.04.2002 р., відповідно до якого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 змінив 26.11.1986 р. прізвище на ОСОБА_5 (а.с. 11), повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 11.10.2019 р. стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 12-13), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу від 11.10.2019 р., згідно якого після розірвання шлюбу ОСОБА_9 змінила прізвище на ОСОБА_5 (а.с. 18).
Відповідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч. 1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дяченко О.О. за результатами розгляду поданих позивачем документів для оформлення спадщини 05.11.2019 року винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно якої ОСОБА_1 відмовлено у оформленні свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після померлої матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку для прийняття спадщини (а.с. 31).
Отже, шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 закінчився 17.06.2019 р.
Спадкодавцю ОСОБА_2 на час її смерті належала квартира АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності від 23.01.1996 року (копія дублікату від 13.05.2017 р. - а.с. 20).
26.08.2015 р. ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лобановою О.Г., зареєстрований в реєстрі за № 3145, відповідно якого заповіла все своє майно на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 21).
Позивач є спадкоємцем першої черги після померлої ОСОБА_2 та спадкоємцем за заповітом.
За повідомленням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дяченко О.О. від 03.03.2020 р. № 78/02-14, спадкова справа № 13/2019 після смерті ОСОБА_2 була відкрита 30.10.2019 р. за заявою ОСОБА_1 , яка надійшла 30.10.2019 р.; єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , згідно заяви, є син останньої ОСОБА_1 .
Відповідно положень частин 1, 2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Як роз'яснено у абзаці 6 пункту 24 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 3, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З пояснень позивача встановлений законом строк для прийняття спадщини він пропустив у зв'язку з тим, що про існування заповіту йому відомо не було, а коли дізнався в червні 2019 р. про заповіт, необхідно було відновити втрачені документи для подання нотаріусу, при цьому він був постійно зайнятий на роботі зі складними умови праці пов'язаними з безперервним перевезенням вантажів по території України, тому перебував за межами м. Києва.
Суд приймає до уваги вказані доводи позивача, оскільки вони підтверджуються показами свідка та письмовими доказами.
Так, свідок ОСОБА_3 суду засвідчила, що вона є дружиною позивача, вона з чоловіком доглядали за ОСОБА_2 до дня смерті останньої, за життя її свекруха хворіла, останній час себе погано почувала, втрачала пам'ять, вони не змогли знайти папку з документами, які довелось відновлювати. Після смерті ОСОБА_2 вона в червні 2019 року прибирала у квартирі своєї свекрухи, де в шафі на полиці знайшла заповіт, про який раніше ніхто не знав. Її чоловік працював водієм в м. Дніпро, їздив по всій Україні, зміг приїхати в м. Київ вперше лише осінню 2019 року.
Згідно довідки ТОВ «Альтус-Трейд» від 18.10.2019 р. № 93, ОСОБА_1 працює на підприємстві з 04.01.2019 р. по теперішній час на посаді водія автотранспортних засобів, до обов'язків якого, серед іншого, відноситься перевезення вантажів по території України, зокрема: м. Львів, м. Кам'янець-Подільський, м. Кропивницький та м. Лисичанськ, а також оформлення документації по здачі та прийому вантажів (а.с. 14).
За повідомленням Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві від 24.10.2019 р. № 15018/125/50/04-2019, ОСОБА_1 17.02.2017 р. звертався із заявою щодо виявлення відсутності документів на квартиру матері ОСОБА_2 , які знаходились у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 27, 28).
При вирішення спору суд також враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 04.03.2020 року у справі № 133/1880/18, відповідно якої необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, за вищевикладених обставин суд вважає, що ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини було пропущено з поважних причин, які пов'язані з об'єктивними, непереборними обставинами, оскільки позивачу не було відомо, що спадкодавець за життя склала на його ім'я заповіт, про наявність якого ОСОБА_1 дізнався у червні 2019 року, тому позивачу слід визначити додатковий строк для прийняття спадщини терміном три місяці.
Судовий збір у порядку ч. 1 ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача суд не стягує, оскільки останнім права позивача не порушувалися.
Керуючись ст. ст. 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 7, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 89, 133, 141, 178, 223, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280, 281, 282, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дяченко Олена Олександрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Перебіг визначеного додаткового строку слід рахувати з дня набрання рішення законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - Київська міська рада, місце знаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22883141.
Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дяченко Олена Олександрівна, місце знаходження: 02100, м. Київ, вул. Бажова, буд. 9, оф. 3.
Повне судове рішення складено 24 березня 2020 року.
Суддя Л.М.Виниченко