Справа № 755/2877/20
№ 1-кс/755/1468/20
"18" березня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Санкт-Петербург, Російської Федерації, росіянину, громадянину України, із незакінченою вищою освітою, не одруженому, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020101110000024 від 07.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
18 березня 2020 року старший слідчого ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено з прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що групою слідчих третього слідчого відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22020101110000024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що у ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, виник злочинний умисел, спрямований на переміщення особливо небезпечних психотропних речовин через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. З метою реалізації зазначеного злочинного умислу, ОСОБА_4 , діючи умисно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись за адресою свого проживання: АДРЕСА_2 , маючи умисел, направлений на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), діючи в порушення вимог ст. 13 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», використовуючи власний комп'ютер, через всесвітню мережу Інтернет увійшов у власний обліковий запис на веб-сайті онлайн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де шляхом обміну повідомленнями з невстановленою досудовим розслідуванням особою або особами, здійснив замовлення з Федеративної Республіки Німеччина 50 (п'ятдесяти) пігулок з відтиском «Red Buli».
На виконання зазначеного злочинного умислу, невстановлені досудовим розслідуванням особи або особа, у невстановлені органом досудового розслідування час та місці, перебуваючи на території Федеративної республіки Німеччина, з метою приховування від митного контролю та ускладнення виявлення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), діючи в порушення вимог Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, ратифіковану Постановою Верховної Ради України N 1000-XII від 25.04.1991 року, здійснили пакування 50 (п'ятдесяти) пігулок рожевого кольору з відтиском «Red Buli» у пластиковий пакет без написів, який помістили у паперовий конверт та відправили міжнародним поштовим відправленням до України, вказавши отримувачем « ОСОБА_7 » та адресу: « АДРЕСА_2 ».
Після цього, 12.02.2020 року, у зону діяльності митного контролю Київської митниці Державної митної служби України на територію ПАТ «Укрпошта» (м. Київ, вул. Г. Кірпи, буд. № 2) з Федеративної республіки Німеччина надійшло міжнародне поштове відправлення (без номеру) на ім'я ОСОБА_8 та адресу: АДРЕСА_2 . Під час митного огляду вказаного міжнародного поштового відправлення співробітниками Київської митниці Держмитслужби виявлено пластиковий пакет, в якому приховано від митного контролю 50 (п'ятдесят) пігулок рожевого кольору з відтиском «Red Buli».
Згідно з висновком Управління експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Спеціалізованої Лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України № 1420003203-0037 від 21.02.2020 року, надані на дослідження 50 (п'ятдесят) пігулок рожевого кольору з відтиском «Red Buli», містять у своєму складі МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), яка згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 (із змінами та доповненнями), належить до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (таблиця І Список №2).
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонений - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), бажаючи його доведення до кінця, діючи в порушення вимог ст. 13 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», 16.03.2020 року ОСОБА_4 прибув до приміщення відділення 03062, Київської міської дирекції ПАТ «Укрпошта», розташованого за адресою: м. Київ, пров. Червонозаводський, 2/13, де отримав від співробітника вказаного відділення поштового зв'язку поштове відправлення, замовлене ним з Федеративної республіки Німеччина на його ім'я та адресу.
Під час огляду місця події 16.03.2020 року, у приміщенні відділення 03062, Київської міської дирекції ПАТ «Укрпошта», розташованого за адресою: м. Київ, пров. Червонозаводський, 2/13, у ОСОБА_4 вилучено поштове відправлення без номеру, замовлене ним з Федеративної республіки Німеччина до України на його ім'я та адресу, всередині якого виявлено 50 (п'ятдесят) пігулок рожевого кольору з відтиском «Red Buli».
ОСОБА_4 , 16.03.2020 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України та 17.03.2020 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні ним інкримінованого злочину підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: висновком Управління експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Спеціалізованої Лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України № 1420003203-0037 від 21.02.2020 року; протоколом огляду місця події у відділенні ПАТ «Укрпошта» за адресою: м. Київ, пров. Червонозаводський, 2/13 від 16.03.2020 року; протоколом обшуку місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 від 16.03.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 16.03.2020 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 16.03.2020 року. Вина ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та свідчить про її обґрунтованість.
Підозрюваний ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років з можливістю конфіскації майна. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на інших учасників кримінального провадження, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Зокрема, ОСОБА_4 на сьогоднішній день проживає самостійно, не одружений, дітей на утриманні не має, матеріально залежить від батьків та не в повній мірі має матеріальну можливість облаштувати умови життя за кордоном, а матір підозрюваного проживає в Російській Федерації. Крім цього, підозрюваний протягом останніх років неодноразово перетинав державний кордон та виїжджав до держав ЄС, що свідчить про наявність міжнародних контактів та у зв'язку з чим, існує достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 може перетнути державний кордон знову, однак, вже з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ухилення від суду та органу досудового розслідування. Також, ОСОБА_4 на сьогоднішній день продовжує займатися діяльністю, пов'язаною з незаконним обігом психотропних та наркотичних речовин, що підтверджується протоколом обшуку за його місцем проживання, що обумовлює необхідність застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, усі зазначені вище обставини свідчать про неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, із визначенням альтернативного розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних громадян.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки підозра є обґрунтованою, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчиняти інші злочини, матеріально залежний від батьків, оскільки сам ніде не працює. Крім того, ОСОБА_4 продовжує займатися діяльністю, пов'язаною із незаконним обігом наркотичних речовин, що підтверджується протоколом обшуку за місцем проживання останнього, а тому, вважає, що є обґрунтовані підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема, просив визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечила проти застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені належними доказами, а навпаки, доводять належну процесуальну поведінку її підзахисного, оскільки останній добровільно надав усі вилучені речі, надав згоду на проведення обшуку в його житлі, при допиті каявся та показав, що він добровільно купував наркотичний засіб для власного вживання, а не для контрабанди. Зокрема, її підзахисний готовий сприяти слідству і не має наміру ухилятися від органів досудового розслідування і суду. Вважає, що винятковий запобіжний захід у даному випадку є недопустимим. Крім того, слідчий не зазначив, чому саме до підозрюваного ОСОБА_4 не може бути застосовано більш м'який запобіжний захід. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, цілодобовий домашній арешт прирівнюється до тримання під вартою. Її підзахисний не буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а тому, вважає, клопотання необґрунтованим та просила застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, врахувавши те, що останній ніколи раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника та зазначив, що він щиро кається, не має більше наміру повторювати свій вчинок, а все купляв для власного вживання, не для збуту або контрабанди.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, має місце реєстрації та проживання у м. Києві, зазначив, що не має наміру ухилятися від слідства та суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
На момент розгляду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, доказів про те, що, перебуваючи на волі ОСОБА_4 переховувався від органу досудового розслідування, перешкоджав якимось чином кримінальному провадженню, прокурором надано не було.
Також прокурором, окрім констатації, не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того, прокурором не наведені жодні доводи, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, ОСОБА_4 буде ухилятись від слідства та суду.
Твердження прокурора про тяжкість вчиненого злочину не є достатнім для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У справі «Мамедова проти Росії» 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський суд зазначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Також у Рішенні Європейського суду у справі «Мюллер проти Франції» 21802/93 від 17 березня 1997 року зазначено: «щодо небезпеки вчинення нових злочинів, то посилання на минуле особи не може бути достатнім для обґрунтування відмови в звільненні».
При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує і правову позицію, викладену у п.17 рішення ЄСПЛ від 02 серпня 2001 року у справі «Манчіні проти Італії», відповідно до якої з огляду на їхній вплив та спосіб виконання, обидва застосовані запобіжні заходи - тримання під вартою у в'язниці і домашній арешт - були позбавленням волі за змістом підпункту (с) пункту 1 Статті 5 Конвенції.
Окрім цього, при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», щодо обов'язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Частина 2 статті 194 КПК України передбачає обов'язок суду постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, оскільки прокурором, на момент розгляду клопотання, доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений статтею 177 КПК України, зокрема, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, однак не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного, вважає, що вагомих підстав для застосування щодо нього виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з матеріалів клопотання не вбачається, у зв'язку з чим, необхідно застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.
За вищевказаних обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного ОСОБА_4 на вимогу слідчого, прокурора, суду, можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю та покладенням інших обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись, ст. ст. 3, 176-178, 181, 183-184, 194, 196, 198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання старшого слідчого ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 , до 14 травня 2020 року, із застосуванням електронних засобів контролю та зобов'язати останнього прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження, в межах строку дії цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Заборонити ОСОБА_4 залишати цілодобово житло, за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 14 травня 2020 року включно, такі обов'язки:
1) не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
2) повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
3) здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, в'їзд в Україну.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: