Справа № 725/6506/19
Провадження № 2-ві/727/3/20
23 березня 2020 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі головуючої судді Кодрян Л.І., за участю секретаря судового засідання Кицинюка С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Слободян Г.М. у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
05 березня 2020 року надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Слободян Г.М. від розгляду справи за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Заява про відвід обґрунтована тим, що суддею Слободян Г.М. розглядались справи про адміністративні правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та 122-4 КУпАП по обставинам даної справи. А тому вважає, що під час розгляду цивільної справи суддя Слободян Г.М. не буде неупереджена та буде досліджувати в цивільній справі постанови котрі нею виносились.
Ухвалою судді Слободян Г.М. від 17 березня 2020 року дану справу передано до канцелярії суду для виконання вимог ст. 33 ЦПК України та визначення судді для розгляду заяви про відвід.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2020 року справа для розгляду заяви про відвід розподілена головуючому судді Кодрян Л.І.
Вивчивши заяву про відвід, матеріали справи, приходжу до висновку, що в задоволенні заяви про відвід слід відмовити з наступних підстав.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлено в ст.36 ЦПК України, згідно якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При вирішенні заявленого відводу встановлено, що ОСОБА_1 є відповідачем по справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Ухвалою суду від 08.01.2020 року відкрито провадження у даній справі.
Аналізуючи підстави заявленого відводу судді, судом встановлено, що доводи відповідача зводяться до того, що ОСОБА_1 має сумніви в неупередженості та об'єктивності судді, оскільки нею розглядались справи про адміністративні правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та 122-4 КУпАП та винесено постанови, які підлягають дослідженню в даній справі.
Разом з тим, рішення або окрема думка судді в інших справах, не може бути підставою для відводу судді, що безпосередньо визначено в ч.4 ст.36 ЦПК України.
Крім того, відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Окрім того, у Висновку №3 (2002) Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляцій.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11 листопада 1997 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Feyv.Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28, 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 28 жовтня 1998 року (Wettstein v. Switzerland) п. 42).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Отже, посилання відповідача на сумніви щодо неупередженості та об'єктивності судді ґрунтуються виключно на припущеннях за відсутності наведення з боку заявника належного обґрунтування такого припущення.
Таким чином, наведені у заяві про відвід доводи щодо відводу судді, які фактично зводяться до того, що суддею винесено рішення в інших справах, не свідчать про наявність підстав для відводу.
Враховуючи вищенаведене вважаю, що заявлений відвід є необґрунтованим, а тому відсутні правові підстави для його задоволення.
Керуючись ст.ст.36-41 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Слободян Г.М. у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І.Кодрян