Справа № 643/4484/20
Провадження № 1-кс/643/1585/20
23.03.2020 слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020220470001370 від 11.03.2020 за ч. 3 ст. 190 КК України,-
В провадженні старшого слідчого СВ Московського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження № 12020220470001370 від 11.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлений факт незаконного заволодіння квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання, прокурор зазначив, що є підстави для задоволення клопотання про накладення арешту на квартиру шляхом заборони будь-яким особам здійснювати її відчуження, розпоряджатися, тому що таке майно може бути відчужене та є речовим доказом у кримінальному провадженні, а саме предметом скоєного злочину, що набуте внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Крім того, необхідно виключити можливість протиправно розпорядитись вказаним об'єктом нерухомості, та повернути право власності законному володільцю.
В судове засідання прокурор не з'явився, разом з клопотанням подав заяву, в якій клопотання підтримав та просив судовий розгляд провести за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи вказану норму закону та те, що повідомлення підозрюваного, його захисника та інших власників майна про розгляд судом клопотання про арешт майна може призвести до його відчуження, слідчий суддя розглянув клопотання без їх повідомлення.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину… .
Завданням арешту майна є, крім іншого, запобігання можливості його відчуження, а метою, наряду з іншим, забезпечення кримінального провадження.
Досудовим розслідуванням встановлено, що під час обшуку у кримінальному провадженні № 12019220470006293 від 24.11.2019 за ч.3 ст.190 КК України у квартирі АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_5 , крім іншого, виявлена та вилучена копія паспорту ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час аналізу вилучених речей та документів, встановлено, що 22.01.2018 державним реєстратором Зміївської міської ради Харківської області ОСОБА_7 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.01.2018 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 22.08.2012 № 3-124, виданого Четвертою Харківською державною нотаріальною конторою (при цьому у договорі міститься помилка у написанні прізвища обдарованого - « ОСОБА_8 »).
Як вбачається із договору дарування, вказана квартира подарована ОСОБА_6 . ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартирі АДРЕСА_1 .
ОСОБА_6 засуджений вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.01.2011 за ч.1 ст.125, ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.1 ст.70 КК України до 7 років позбавлення волі. Звільнений 26.11.2016 з Первомайської ВК Харківської області у зв'язку з відбуттям терміну покарання на підставі ЗУ від 26.11.2015 та ч.5 ст.72 КК України, тобто на час укладення договору дарування 22.08.2012 перебував під вартою.
Договір дарування квартири від 22.08.2012 не містить даних про його укладення поза приміщенням Четвертої Харківської державної нотаріальної контори, що може свідчити про те, що ОСОБА_6 не міг підписати вказаний договір.
Як вбачається з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 27.11.2019 ОСОБА_6 подарував квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_10 .
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеним, що правові підстави для накладення арешту підтверджуються копіями матеріалів, доданих до клопотання.
Як передбачено ч. 3 ст. 170 КПК України підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення… .
В клопотанні прокурором доведена необхідність накладення арешту на спірне майно з забороною розпорядження ним, так як присутній ризик відчуження майна, передбачений абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, крім того, судом враховується можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, -
Клопотання про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом заборони будь-яким особам здійснювати відчуження вказаної квартири та розпоряджатися нею.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1