Справа № 629/793/20
Номер провадження 1-кп/629/270/20
23 березня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12020220380000160 від 02.02.2020 року, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області 24.02.2020 року, відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2,15 ч.2-186 ч.2 КК України, -
встановив:
Під час підготовчого судового засідання прокурор звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки вказаний строк спливає 01.04.2020 року, шляхом подання відповідного клопотання, виклавши доводи такої необхідності.
Обвинувачений ОСОБА_4 від участі у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовився.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, вірогідність ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.
Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Вислухавши думку прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання та застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній вчинив злочини, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжкого, за найтяжчий з яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років, має не зняті і не погашені в установленому законом порядку судимості, не працює, не має сталих соціальних зв'язків, захисника ОСОБА_5 , які заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила обрати більш м'який - цілодобовий домашній арешт за місцем проживання, враховуючи встановлені існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України: вірогідність переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування, можливість незаконно впливати на потерпілого чи свідків; вчинення інших кримінальних правопорушень та оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні яких обвинувачується, репутацію обвинуваченого, відсутність працевлаштування та самостійного забезпечення, відсутність заощаджень для забезпечення власних потреб, суд приходить до висновку, що застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому задовольняє клопотання прокурора та застосовує до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до двох місяців.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ст.183 ч.1 п.3 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та з урахуванням його тривалості, у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку, буде відповідати характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надасть можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілого чи свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість обрання більш м'якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого, стан здоров'я якого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення.
Відповідно до ст.183 ч.3,4 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та зазначити, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Клопотання захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту задоволенню не підлягає, оскільки стороною захисту не надано будь-яких доказів, що більш м'які запобіжні заходи зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Згідно положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Керуючись ст.ст.217,314-316,334,371,372 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора, задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», строком до 21.05.2020 року.
Визначити суму застави у розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 105100 (сто п'ять тисяч сто) гривень, які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м.Київ, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) носити електронний засіб контролю.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію даної ухвали негайно вручити захиснику ОСОБА_5 , направити обвинуваченому та Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1