Справа № 629/4236/15-а
Номер провадження 2-ар/629/1/20
23.03.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Авраменко О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до суду та просить роз'яснити постанову Лозівського міськрайонного суду від 19.07.2017 року по справі №629/4236/15-а, а саме те, що сума 10646,41 грн. являється складовою частиною розміру пенсії в сумі 291172 грн. за період з 27.12.2009 року по 01.09.2016 року до виплати, в зв'язку з чим відповідачу в матеріалах пенсійної справи необхідно вказати розмір пенсії до виплати 291172 грн. на підставі показників, які вказані в додатках №1-10 до експертизи №9738 від 31.01.2017 року, яка проведена на підставі ухвали суду від 01.09.2016 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви виходячи з наступного.
Згідно ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Судом встановлено, що постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.07.2017 року уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання неправомірними дій частково задоволені, а саме визнано неправомірними дії Лозівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Харківської області при нарахуванні пенсійних виплат ОСОБА_1 , зобов'язано Лозівське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Харківської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з врахуванням курсу рубля з 01.11.1992 року, стягнуто з Лозівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Харківської області на користь ОСОБА_1 недораховану та невиплачену пенсію за період з 27.12.2009 року по 31.08.2016 рік в розмірі 10646,41 грн. та стягнуто з Лозівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Харківської області на користь ОСОБА_1 вартість проведеної судово-економічної експертизи в сумі 8701,56 грн., і стягнуто з Державного бюджету України в особі Лозівського управління Державної казначейської служби Харківської області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1291,08 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постанова набрала законної сили 03 жовтня 2017 року.
Норма ст.254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається за розсудом суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти). Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту норми вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В п.19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» №7 від 20.05.2013 року зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Заявником в обґрунтування власної заяви про роз'яснення постанови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.07.2017 року не наведено суду жодних обставин, які б об'єктивно свідчили про неясність чи невизначеність судового рішення, та не зазначено які припускаються варіанти тлумачення рішення і як це впливає на його виконання.
Водночас, в постанові Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.07.2017 року, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.
Отже, підстави для постановлення судом ухвали про роз'яснення судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.243,248 КАС України, суд
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Лозівського міськрайонного суду від 19.07.2017 року по справі №629/4236/15-а - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або підписання ухвали суду без її проголошення у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання , яким завершується розгляд справи.
У відповідності до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідних положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціювання Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.
Суддя О.А.Ткаченко