24.03.2020 Номер справи 623/2945/19
Номер провадження 2-др/623/3/20
іменем України
24 березня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.
з участю: секретаря - Ардашевої Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі заяву ОСОБА_1 про вирішення питання про судові витрати по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26.02.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 768,40 грн.
02.03.2020 року ОСОБА_1 подала заяву про ухвалення додаткового рішення у зазначеній цивільній справі, оскільки при ухваленні рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь 3700 грн. витрат за надання правничої допомоги.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-4 с. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України позивача 02.03.2020 року подала заяву про відшкодування витрат, до якої надав договір про надання правової допомоги від 22.07.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; додаток №1 до договору про надання правової допомоги про вартість послуг; акт прийому-передач наданих послуг від 27.02.2020 року; квитанції до прибуткового касових ордерів № 12 від 25.07.2019 року на суму 1000,00 грн, № 2 від 27.02.2020 року на суму 2700,00 грн.
Відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 22.07.2019 року ОСОБА_3 , що діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №5304, виданого 26.12.2018 року, прийняв на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 правничу допомогу.
Згідно п. 8 сторони домовились, що клієнт зобов'язується оплатити об'єднанню гонорар, розмір та порядок оплати якого встановлюється додатком №1 до договору.
Згідно додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги та акту прийому-передачі наданих послуг, сторони домовились, що розмір гонорару за консультування, складання позовної заяви, подання позову до суду та представництво інтересів клієнта на стадії судового розгляду складає 3700 грн.
ОСОБА_1 здійснила оплату за правничу допомогу адвоката на суму 3700,00 грн., що підтверджується квитанціями.
При винесенні рішення, суд керується практикою Європейського суду з прав людини відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
У справі «Родзевілло проти України» в пункті 99 рішення ЄСПЛ приходить до висновку, що «...хоча заявник ще не оплатив надану йому правову допомогу, з документів вбачається, що він зобов'язаний сплатити за неї згідно з договором. Як випливає з матеріалів справи, п. А. Крістенко готував зауваження від імені заявника, а тому має право вимагати винагороди згідно з договором. Відповідно Суд вважає, що зазначені витрати було «фактично зазнано» (див., наприклад, рішення у справі «Бєлоусов проти України»».
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи те, що судом при винесенні рішення від 26.02.2020 року по даній справі питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу відповідно ст. 141 ЦПК України не вирішувалось, та з урахуванням складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, а також враховуючи те, що задоволено позовні вимоги позивача повністю, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_1 в розмірі 3700,00 грн.
Керуючись ст. 59 Конституції України, ст.ст. 15, 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про вирішення питання про судові витрати задовольнити, ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 623/2945/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Ізюм Харківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судові витрати за надання правничої допомоги розмірі 3700,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.).
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Головуючий суддя П. П. Винниченко