Справа № 460/2441/16-а
Провадження №2-а/944/30/20
19.03.2020 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.
з участю секретаря судового засідання Юрчишина В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови в справі про порушення митних правил,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0316/20508/2016 від 09.03.2016 року. В обґрунтування позову покликається на те, що 09.03.2016 заступником начальника Волинської митниці ДФС винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0316/20508/2016, якою позивача визнано винною у порушенні ч. 3 ст. 407 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 гривень. З винесеною постановою не згідна та вважає її такою, що суперечить законодавству та фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Автомобіль марки «Audi A3», номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , яким позивач керувала був ввезений із Республіки Польща на територію України 17 вересня 2015 року через митний пост «Доманове» Волинської митниці ДФС, як транспортний засіб комерційного призначення, а не у режимі транзит, як зазначено у постанові. Транспортний засіб не був ввезений для особистого користування, що підтверджується вантажно-митною декларацією, агентським договором та фактом перетину кордону України «червоним коридором», який використовується вантажним та комерційним транспортом. Митному органу було подано усі необхідні документи, що свідчать про використання транспортного засобу з комерційною метою. Згідно технічного паспорту вказаний автомобіль є вланістю підприємства «Terytorialna Gromada OU», що знаходиться в Республіці Естонія. Оскільки, зазначений транспортний засіб використовується з комерційною метою та в інтересах фірми, що знаходиться в м. Талін Республіки Естонія, тому в діях позивача відсутній склад правопорушення. Враховуючи наведене, просить скасувати постанову в справі про порушення митних правил за №0316/20508/2016 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень.
27.05.2016 справа поступила до провадження судді ОСОБА_2.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2017 року, згідно із розпорядженням керівника апарату суду № 74 від 13.05.2017 року у зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 , справу передано судді ОСОБА_3.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2017 року, згідно із розпорядженням керівника апарату суду № 852 від 26.12.2017 року у зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_3 , справу передано судді Швед Н.П.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2019 року, згідно із розпорядженням керівника апарату суду № 435 від 05.03.2019 року у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Швед Н.П. , справу передано судді Кондратьєвій Н.А.
Ухвалою судді Кондратьєвої Н.А. від 19.03.2019 матеріали адміністративного позову про скасування постанови прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
30.06.2016 представник відповідача - Волинської митниці ДФС скерував на адресу суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на пропущення строку звернення до суду.
15.07.2016 позивач ОСОБА_1 скерувала на адресу суду клопотання у якому зазначає, що рекомендоване повідомлення із постановою отримала її мати, оскільки вона проживає в місті Львові. Мати повідомила її лише 15.05.2016 року про отримання повідомлення. Тому просить визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк на звернення до суду.
26.07.2016 представник відповідача - Волинської митниці ДФС скерував на адресу суду заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0316/20508/2016 від 09.03.2016 року. Позов вважає безпідставним, а постанову в справі про порушення митних правил такою, що винесена з дотримання вимог законодавства України з огляду на наступне. Під час здійснення митних формальностей відповідно до баз даних, а саме АСМО «Інспектор-2006» та ЄАІС ДФС, встановлено, що 17.09.2015 року на митну територію України через митний пост «Доманове» Волинської митниці ДФС, ОСОБА_1 в митному режимі «транзит» з метою «особисте користування» ввезла легковий автомобіль марки «Audi A3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , який станом на 12.02.2016 не вивезено з митної території України та в інший митний режим не заявлено. Термін вивезення автомобіля закінчився 27.09.2015 року. Позивач до органів ДФС не зверталася з повідомленням про аварію, або дії обставин непереборної сили та обставини події, місцезнаходження автомобіля не повідомляла. Відтак позивачем перевищено встановлений ст. 95 МК України строк транзитного перевезення автомобіля більш ніж на 10 днів. Про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. У позовній заяві позивач вказує що ввезла транспортний засіб марки «Audi A3», номерний знак НОМЕР_1 , з Республіки Польща, для комерційного призначення. Транспортні засоби комерційного призначення це ті, які використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів, а транспортні засоби особистого користування передбачені виключно для особистого користування. Отже твердження позивача, що транспортний засіб був ввезений для комерційного призначення, а не у режимі транзит є неправильним. Окрім того, пункт пропуску «Доманове» знаходиться на кордоні із Республікою Білорусь. Твердження позивача, що автомобіль ввезений у комерційних цілях не відповідає дійсності, оскільки визнання автотранспортного засобу як транспортного засобу комерційного використання можливо виключно за умови його використання для платного перевезення осіб або для промислового чи комерційного платного або безоплатного перевезення вантажів, що повинно підтверджуватися білетно-обліковою документацією, товарно-транспортними документами, зокрема міжнародною автомобільною накладною. Агентський договір на який посилається позивач не є документом, який підтверджує комерційну мету ввезення транспортного засобу. З договору вбачається, що позивач виконує посередницькі послуги. Нормами Митного кодексу України визначено умови звільнення особи від відповідальності, а саме аварія, дії обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджуються відповідними документами. Позивач ОСОБА_1 жодних документів, що підтверджують неможливість доставити автомобіль до органів митної служби не надала. З огляду на викладене просить у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови № 0316/20508/2016 від 09.03.2016 у справі про порушення митних правил відмовити повністю.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду повідомлена належним чином,
В судове засідання представник відповідача - Волинської митниці ДФС не з'явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Таким чином, суд дійшов висновку, про розгляд справи за відсутністю учасників справи, на підставі поданих до суду документів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішуючи питання поновлення строку оскарження постанови у справі про порушення митних правил, враховуючи, що позивач був відсутній за місцем реєстрацій тривалий час, суд дійшов до висновку про поважність причини пропуску позивачем строку звернення до суду та вважає за необхідне поновити такий.
Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2016 заступник начальника Волинської митниці ДФС Маціборою Ю.І. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0316/20508/2016, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, тобто перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України більше ніж на десять діб, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 гривень.
Вказаною постановою встановлено, що 17.09.2015 року через митний пост «Доманове» Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 було ввезено автомобіль марки «Audi A3», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , в митному режимі «Транзит». Термін вивезення автомобіля з митної території України закінчився 27.09.2015, однак станом на 12.02.2016 року вказаний автомобіль не вивезено за межі митної території України, перевищивши термін транзиту більше ніж на 10 діб.
Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою вважає, що транспортний засіб марки «Audi A3», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , використовується з комерційною метою та в інтересах фірми розташованої в м. Талін Республіки Естонія, що не було враховано відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови, тому в діях позивача відсутній склад правопорушення митних правил. При цьому, позивач не заперечує того факту, що автомобіль «Audi A3», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не було вивезено з митної території України у строк, визначений статтею 95 МК України.
З огляду на викладене, між сторонами склалися правовідносини з приводу оскарження постанови суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 466 МК України передбачено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України. Додержання органами доходів і зборів вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України.
Згідно ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України особа притягається до відповідальності у разі перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.
Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, з об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч.3 ст. 470 МК України характеризується вчиненням дій, які полягають, зокрема, у перевищенні встановленого строку доставки товарів, транспортних засобів більше ніж на десять діб.
При цьому, положеннями ч. 1 ст. 90 Митного кодексу України передбачено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб).
Положеннями ч. 1 ст. 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Як встановлено судом, у десятиденний термін автомобіль з митної території України вивезено не було.
Твердження позивача що, автомобіль марки «Audi A3», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , використовується з комерційною метою спростовується наступним.
Відповідно до п. 59 ст. 4 МК України транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 МК України транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Правовідносини у сфері переміщення і пропуску транспортних засобів комерційного призначення та особистого користування через митний кордон України регулюються Конвенцією про тимчасове ввезення (Стамбул 1990 р.)
Статтею 1 Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення визначено, що комерційне використання означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів. Тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України.
Статтею 9 Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення встановлено, що подальше вивезення транспортних засобів комерційного використання відбувається відразу ж після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
Тобто, визнання автотранспортного засобу (у тому числі легкового) як транспортного засобу комерційного використання можливо виключно за умови його використання для платного перевезення осіб або промислового чи комерційного платного або безоплатного перевезення вантажів, що повинно підтверджуватися: при платному перевезенні осіб: білетно-обліковою документацією, при платному чи безоплатному промисловому чи комерційному транспортуванні товарів: товарно-транспортним документом.
Враховуючи викладене громадяни може тимчасово в'їжджати на територію України на транспортному засобі комерційного призначення із звільненням від оподаткування і без застосування гарантії за умови, що вказаний транспортний засіб знаходиться у власності (користуванні) юридичної особи, яка зареєстрована на території іншої держави та використовується у комерційних цілях. При цьому громадянин, який ввозить транспортний засіб комерційного призначення на митну територію України, повинен мати: документи, що підтверджують здійснення цим громадянином діяльності на користь юридичної особи - власника (користувача) транспортного засобу, належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення транспортного засобу, документи на транспортний засіб, що підтверджують його реєстрацію в іншій державі на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами України, документи на транспортний, що підтверджують мету його тимчасового ввезення, документи, які підтверджують комерційне використання транспортного засобу.
Таким чином, агентський договір від 04.08.2015 та посвідчення відрядження від 11.09.2015 на які посилається позивач не є документами, які підтверджують комерційну мету ввезення транспортного засобу та не підтверджують факт переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України зазначеним транспортним засобом як передбачено Митним кодексом України, Законом України «Про автомобільний транспорт», Конвенцією про тимчасове ввезення.
Відтак, суд не може взяти до уваги доводи, наведені позивачем, як підстави для задоволення позову, оскільки вказані доводи не спростовують встановлених судом обставин щодо допущення позивачем порушень митних правил, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 не надала митним органам підтверджуючих документів щодо факту аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що б виключало адміністративну відповідальність за ст. 470 МК України, як це передбачено ст. 460 МК України.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та вважає, що стороною відповідача доведено належними доказами правомірність притягнення до відповідальності позивача за порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.
Враховуючи наведене, суд не вбачає порушень чинного законодавства при винесенні постанови в справі про порушення митних правил № 0316/20508/2016 від 09.03.2016 відносно ОСОБА_1 ; остання вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, на неї підставно накладене адміністративне стягнення, відповідно до вимог чинного законодавства, уповноваженою на те службовою особою, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за такі дії, та в межах строку накладення адміністративного стягнення, встановленого ч.1 ст. 467 Митного кодексу України. Тому підстав для скасування вищевказаної постанови немає, а позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 241-246 КАС України, ст.ст. 4, 95, 380, 467, 470, 481, 523, 525 МК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови № 0316/20508/2016 від 09.03.2016 в справі про порушення митних правил відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Волинська митниця ДФС, код ЄДРПОУ 39472698, адреса місцезнаходження: Волинська область, Любомльський район, с. Риманичі.
Суддя Н.А. Кондратьєва