Справа № 460/2800/17
Провадження №2-а/460/92/19
19.03.2020 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.
за участю секретаря судового засідання Юрчишина В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
13.07.2017 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 2496/20900/17 від 03.07.2017 року щодо притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України та справу про порушення митних правил закрити. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою в справі про порушення митних правил № 2496/20900/17 від 03.07.2017 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення митних правил, передбачених ч. 3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн. Вважає винесену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Диспозиція ч. 3 ст. 470 МК України передбачає відповідальність при перевищенні встановленого ст. 95 цього кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на 10 діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Проте, в його діях відсутній склад даного правопорушення, оскільки йому не був встановлений і не міг бути встановлений в силу норм МК України режим "транзиту". Окрім того, транспортний засіб марки "BMW 525 TD" р.н. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ним було ввезено на митну територію України 17.04.2014 року та він повинен був його вивезти до 28.04.2014 року. Постанова про порушення митних правил винесена 03.07.2017 року. Оскільки вчинене ним правопорушення не є триваючим, тому постанова винесена з порушенням строків, передбачених законодавством на час скоєння правопорушення. Також зазначає, що 17.04.2014 року за участю вказаного автомобіля відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль зазнав серйозних пошкоджень. Він зазначав про це при складанні протоколу та винесенні постанови, однак цей факт до уваги не було взято. Просить позов задовольнити.
Справа поступила до провадження судді Гоцка В.І.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2017 року, згідно із розпорядженням керівника апарату суду від 26.12.2017 року № 890, у зв'язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_2 справа передана судді Швед Н.П.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2019 року згідно із розпорядженням керівника апарату суду від 05.03.2019 року № 444 у зв'язку з закінченням повноважень першого періоду призначення справа передана судді Кондратьєвій Н.А.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належим чином.
Представник відповідача повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Таким чином, суд дійшов висновку, про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, на підставі поданих до суду документів.
Згідно із ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Судом встановлено, що згідно із постановою, винесеною в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальником Управління ПМП Скоромним Я.І. від 03.07.2017 року, 13.06.2017 року о 14 год 40 хв громадянин України ОСОБА_1 прямуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост "Грушів", в якості пасажира вантажного автомобіля марки "MERCEDES-BENZ", р.н. RJA66304 в'їхав в зону митного контролю, обравши для проходження митного контролю канал, позначений символами червоного кольору ("червоний коридор"). Під час перевірки інформації в ЄАІС ДФС України встановлено, що ОСОБА_1 ввіз через митний пост в митному режимі "транзит" легковий автомобіль марки "BMW 525 TD" р.н. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 . Будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб ОСОБА_1 не надав. Таким чином, ОСОБА_1 перевищив встановлений ст. 95 МК України строк доставки товару до митного органу призначення більш ніж на 10 діб. Отже, в його діях наявний склад порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 470 МК України.
Статтею 90 Митного кодексу України (далі -МК України) встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до ч.1ст. 92 МК України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.
Відповідно до п.1 ч.1ст. 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно з ч.2 вказаної статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України передбачено ст. 381 МК України.
Відповідно до ч.3 ст. 470 МК України вчинення правопорушення, передбаченого встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою ст.469, ст.470, частиною третьою ст.478, ст.481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
Суд критично оцінює покликання позивача на те, що він не надав жодних документів для встановлення йому митного режиму "Транзит", оскільки згідно п. 3.1 розділу VI Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджені наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.11.2005 за № 1428/11708, у разі ввезення громадянином-нерезидентом з метою транзиту на митну територію України ТЗ, зареєстрованого у відповідному реєстраційному органі іноземної держави, або ввезення з цією самою метою громадянином-резидентом ТЗ, зареєстрованого постійно в цьому органі та який йому належить, що підтверджується відповідним документом про право власності на такий транспортний засіб та реєстраційним документом, декларування такого ТЗ здійснюється в усній формі.
Окрім того, хибним є твердження позивача про те, що вчинене порушення митних правил не є триваючим, а тому постанова про накладення адміністратвиного стягнення винесена з порушенням строків, передбачених законодавством на час скоєння порушення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Стаття 467 МК України не визначає вичерпного переліку триваючих правопорушень.
Верховний Суд в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №490/11485/16-а відзначає, що триваючими визначаються правопорушення, які, почались з якоїсь протиправної дії або бездіяльності та здійснюються в подальшому безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний, або не виконує конкретний покладений на нього обовязок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Отже, використання транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території, протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку, а відтак, виявивши вказане порушення 13.06.2017 року (при перетині митного кордону України) та приймаючи 03.07.2017 року постанову, адміністративне стягнення за порушення митних правил накладене відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 467 МК України, а саме не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.
Діяння (бездіяльність) позивача щодо невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним Кодексом України обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.
Разом з тим, суд вважає необґрунтованими доводи позивача з приводу того, що обов'язок щодо зворотного вивезення транспортного засобу впродовж 10 діб є темпорально обмеженим (завершується зі спливом строків, визначених ст. 95 МК України), оскільки такий обов'язок вважається виконаним саме з моменту його реалізації зобов'язаною особою, а не із закінченням законодавчо встановленого строку його виконання.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №490/11485/16-а, від 17.10.2018 у справі № 607/175/17, від 17.10.2018 у справі №607/8848/15-а, від 17.10.2018 у справі №448/234/16-а, від 24.10.2018 у справі №464/7796/16-а.
Враховуючи наведені обставини справи, суд дійшов висновку, що вчинене позивачем правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України було триваючим та фактично виявленим лише 13.06.2017 року, тому строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення відповідачем не пропущено.
Також необґрунтованим є покликання позивача на те, що при винесенні постанови про порушення митних правил не було враховано те, що автомобіль марки "BMW 525 TD" р.н. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 17 квітня 2014 року потрапив у ДТП, внаслідок чого зазнав серйозних пошкоджень та відновленню не підлягає.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст.192МК України у разі, якщо під час перевезення транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події та місцезнаходження транспортного засобу.
Підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється згідно з Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31 травня 2012 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 1669/21981 від 2 жовтня 2012 року.
Згідно вищезазначеного Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Відповідно до п.2 розділу VIII Порядку аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України № 1118 від 17.11.2005, обставинами непереборної сили слід вважати смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.
В оскаржуваній постанові зазначено про те, що позивач не звертався до органів ДФС щодо неможливості вивезення транспортного засобу, в позовній заяві позивач зазначив що повідомив про факт ДТП при винесенні постанови.
Таким чином, ОСОБА_1 не надав документів, передбачених ст. 460 МК України, а також не вжив заходи щодо письмового повідомлення митниці ДФС, в зоні діяльності якої знаходився транспортний засіб марки "BMW 525 TD" р.н. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 про факт аварії за його участі.
Жодною нормою законодавства не встановлено вимог щодо вивезення транспортних засобів за межі митної території України лише власним ходом. Так, вищенаведеними нормами законодавства передбачено обов'язок доставити транспортний засіб у митний орган призначення до закінчення строку, проте спосіб виконання цього обов'язку не передбачений.
Отже, ремонт транспортного засобу не міг завадити позивачу вивезти згаданий автомобіль за межі митної території України за допомогою інших способів (наприклад, на лафеті, на евакуаторі, шляхом буксирування).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні постанови у справі про порушення митних правил № 2496/20900/17 від 03.07.2017 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України та притягненні його до адміністративної відповідальності, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, в зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною і скасування постанови посадової особи митниці про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази суд дійшов висновку, що в позові ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 241-246 КАС України, ст.ст. 4, 95, 380, 467, 470, 481, 523, 525 МК України, суд,
ухвалив:
У позові ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними та скасування постанови про порушення митних правил № 2496/20900/17 від 03.07.2017 року - відмовити.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ст. ст. 272, 286, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне найменування сторін.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Львівська митниця Державної фіскальної служби України, ЄДРПОУ 39420875, юридична адреса: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1.
Суддя Н.А. Кондратьєва