Справа № 457/146/20
провадження №2/457/125/20
12 березня 2020 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі : головуючого судді Грицьківа В.Т.
з участю секретаря Ринди О.О.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Трускавцi в порядку спрощеного позовного провадження цивiльну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Свої позовні вимоги мотивує тим, що їй на праві спільної часткової приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 18.08.2000 року. У згаданій квартирі зареєстрований її колишній чоловік - ОСОБА_2 , який в березні 2018 року забрав з квартири все належне йому майно, особисті речі та переїхав на постійне місце проживання в Російську Федерацію. Тому позивачка просить задовольнити позов та визнати відповідача такими, що втратив право на користування житлом.
У судове засідання позивачка не з"явилася, подала суду заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, однак до суду не з'явився і не повідомив про причини своєї неявки, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що співвласниками квартири АДРЕСА_1 є позивачка ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 18.08.2000 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Згідно довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС у Львівській області суду надано інформацію про те, що відповідач ОСОБА_2 з 14.05.2013 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно рішення Трускавецького міського суду від 23.07.2019 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи, шлюб між сторонами розірвано та судом також встановлено, що відповідач у квартирі АДРЕСА_1 не проживає з березня 2018 року, що стверджується актами ОСББ "Світанок" про фактичне проживання особи №71 від 19.10.2019 року та № 33 від 25.01.2020 року.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім"ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Аналізуючи наведені обставини, суд вважає, що ОСОБА_2 понад один рік без поважних причин не проживає за адресою: АДРЕСА_3 . За таких обставин, за змістом ч. 2 ст. 405 ЦК України, суд приходить до переконання, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту шляхом визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При зверненні до суду позивачкою було сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № 13 від 03.02.2020 року, яка знаходиться в матеріалах справи. Тому з відповідача необхідно стягнути в користь позивачки судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , таким, що втратив право на користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Трускавецький міський суд Львівської області.
Суддя: В. Т. Грицьків