Справа № 460/1829/16-а
Провадження №2-а/944/78/20
19.03.2020 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.
за участю секретаря судового засідання Юрчишина В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа - заступник начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби України Мірошниченко Михайло Іванович про визнання протиправною і скасування постанови посадової особи про накладення адміністративного стягнення у праві про порушення митних правил,
встановив:
18.04.2016 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС України, в якому просить визнати протиправною і скасувати постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС України від 11.03.2016 року про притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України та справу про порушення митних правил закрити. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою в справі про порушення митних правил № 0467/209171/16 від 11.03.2016 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі 8500 грн. Вважає винесену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. При розгляді справи, вирішуючи питання про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил посадова особа митниці не з'ясувала обставин справи, не переконалась у відсутності обставин, які виключають провадження у справі та чи підлягав він притягненню до адміністративної відповідальності. 16.02.2016 року державним інспектором ВМО № 1 м/п "Грушів" Львівської митниці ДФС України Кульчицьким В.С. було складено протокол про порушення митних правил, згідно із яким відповідно до інформації електронної бази ЄАІС ДМСУ з'ясовано, що 05.08.2014 року близько 17 год 11 хв прямуючи з Республіки Польща в Україну він ввіз на митну територію України через м/п "Грушів" Львівської митниці ДФС автомобіль марки "OPEL OMEGA" VIN W0L000022V1954685 р.н. НОМЕР_1 в митному режимі "транзит" та не вивіз його у встановлений ст. 95 МК України строк. Таким чином, оскільки він ввіз автомобіль в митному режимі "транзит", то повинен був його вивести до 15.08.2014 року. Протокол про порушення митних правил складено 16.02.2016 року, а оскільки порушення митних правил не є триваючим правопорушенням, то митним органом пропущено строки накладення адміністративного стягнення. Зазначає, що митні органи мали можливість накласти на нього адміністративне стягнення в межах строку, оскільки він неодноразово перетинав кордон. Просить поновити йому строк для оскарження постанови, оскільки таку за місцем свого проживання не отримував, а його представник Паславський С.І. отримав таку 01.04.2016 року та позов задовольнити.
Справа поступила до провадження судді Воробля М.М.
08.09.2016 року представник відповідача подав до суду заперечення на адміністративний позов. Вважає, що позов не обґрунтований та такий, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. В ході перевірки баз даних ЄАІС ДМС України з'ясовано, що 05.08.2014 року близько 17 год 11 хв через м/п "Грушів" Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 ввіз на митну територію України автомобіль марки "OPEL OMEGA" VIN W0L000022V1954685 р.н. НОМЕР_1 в митному режимі "транзит". У своїх поясненнях від 16.02.2016 року ОСОБА_1 вказав, що не вивіз в установлений законодавством термін автомобіль тому, що транспортний засіб вийшов з ладу, а коштів на ремонтні роботи у нього немає. ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС україни із повідомленням щодо факту аварії або дії обставин непереборної сили не звертався. Вчинене позивачем порушення митних правил є триваючим та виявлене 15.10.2015 року, що зафіксовано протоколом про порушення митних правил і саме з цієї дати відраховується строк накладення адміністративного стягнення. Оскільки постановою від 11.03.2016 року на позивача накладено стягнення через 24 дні після виявлення, то строк, передбачений ст. 467 МК України не пропущено. Враховуючи зазначене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити за їх безпідставністю і необґрунтованістю.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2016 року, згідно із розпорядженням керівника апарату суду від 06.10.2016 року № 236, у зв'язку закінченням терміну повноважень судді ОСОБА_2 справа передана судді Теслі Б.І.
23.03.2017 року представник відповідача подав до суду заперечення на адміністративний позов, аналогічні поданим раніше.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2017 року згідно із розпорядженням керівника апарату суду від 13.05.2017 року № 67 у зв'язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_3 справа передана судді Швед Н.П.
Ухвалою від 14.12.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил залишено без розгляду у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання.
02.01.2018 року представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов. Вважає, що Львівською митницею ДФС правомірно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю і необґрунтованістю.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 14.12.2017 року - без змін.
Постановою Верховного суду від 11.09.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 14.12.2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 року скасовано. Справу направлено для продовження до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2019 року згідно із розпорядженням керівника апарату суду від 05.03.2019 року № 458 у зв'язку з закінченням повноважень першого періоду призначення судді Швед Н.П. справа передана судді Кондратьєвій Н.А.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належим чином.
Представник відповідача повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Таким чином, суд дійшов висновку, про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, на підставі поданих до суду документів.
Згідно із ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Судом встановлено, що згідно із постановою, винесеною заступником начальника Львівської митниці ДФС України Мірошниченком М.І. від 11.03.2016 року в ході перевірки бази даних ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що 05.08.2014 року близько 17 год 11 хв ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через м/п "Грушів" Львівської митниці ДФС автомобіль марки "OPEL OMEGA" VIN W0L000022V1954685 р.н. НОМЕР_1 в митному режимі "транзит". У своєму пояснення від 16.02.2016 року ОСОБА_1 вказав, що не вивіз в установлений законодавством термін автомобіль, оскільки наступного дня після ввезення його на митну територію України автомобіль вийшов з ладу, а ремонтні роботи не проводилися у зв'язку з відсутністю у нього коштів. Згідно автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор 2006" та ЄАІС Держмитслужби України зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 16.02.2016 року не вивозився та у інший митний режим згідно із законодавством не поміщений. Таким чином, ОСОБА_1 перевищив більше ніж на десять діб встановлений МК України строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту. Отже, в його діях наявний склад порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 470 МК України.
Статтею 90 Митного кодексу України (далі -МК України) встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до ч.1ст. 92 МК України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.
Відповідно до п.1 ч.1ст. 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно з ч.2 вказаної статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України передбачено ст. 381 МК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 470 МК України вчинення правопорушення, передбаченого встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених ч. 3 ст. 469, ст. 470, ч.3 ст.478, ст.481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС України із повідомленням щодо факту аварії або дії обставин непереборної сили не звертався.
Суд критично оцінює покликання позивача на те, що вчинене порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України не є триваючим, а тому протокол складено та постанова про накладення адміністративного стягнення винесена з порушенням строків, передбачених законодавством на час скоєння порушення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Стаття 467 МК України не визначає вичерпного переліку триваючих правопорушень.
Верховний Суд в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №490/11485/16-а відзначає, що триваючими визначаються правопорушення, які, почались з якоїсь протиправної дії або бездіяльності та здійснюються в подальшому безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний, або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Отже, використання транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території, протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку, а відтак, виявивши вказане порушення 16.03.2016 року та приймаючи 11.03.2016 року постанову, адміністративне стягнення за порушення митних правил накладене відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 467 МК України, а саме не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.
Діяння (бездіяльність) позивача щодо невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним Кодексом України обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.
Разом з тим, суд вважає необґрунтованими доводи позивача з приводу того, що обов'язок щодо зворотного вивезення транспортного засобу впродовж 10 діб є темпорально обмеженим (завершується зі спливом строків, визначених ст. 95 МК України), оскільки такий обов'язок вважається виконаним саме з моменту його реалізації зобов'язаною особою, а не із закінченням законодавчо встановленого строку його виконання.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №490/11485/16-а, від 17.10.2018 у справі № 607/175/17, від 17.10.2018 у справі №607/8848/15-а, від 17.10.2018 у справі №448/234/16-а, від 24.10.2018 у справі №464/7796/16-а.
Враховуючи наведені обставини справи, суд дійшов висновку, що вчинене позивачем правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України було триваючим та фактично виявленим лише 11.03.2016 року, тому строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення відповідачем не пропущено.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Матеріалами справи не встановлено жодних документів, що підтверджують аргументи позивача щодо протиправності постанови про порушення митних правил.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні постанови у справі про порушення митних правил № 0467/209171/16 від 11.03.2016 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України та притягненні його до адміністративної відповідальності, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, в зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною і скасування постанови посадової особи про накладення адміністративного стягнення у праві про порушення митних правил є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази суд дійшов висновку, що в позові ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 241-246 КАС України, ст.ст.4, 95, 380, 467, 470, 481, 523, 525 МК України, суд,
ухвалив:
У позові ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа - заступник начальника Львівської митниці ДФС України Мірошниченко Михайло Іванович про визнання протиправною і скасування постанови посадової особи про накладення адміністративного стягнення у праві про порушення митних правил - відмовити.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ст. ст. 272, 286, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне найменування сторін.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Львівська митниця Державної фіскальної служби України, ЄДРПОУ 39420875, юридична адреса: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1.
Третя особа - заступник начальника Львівської митниці ДФС україни Мірошниченко Михайло Іванович, адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1.
Суддя Н.А. Кондратьєва