Єдиний унікальний номер № 616/947/19
Провадження № 2-а/616/2/20
Іменем України
„03" березня 2020 року Великобурлуцький районний суд
Харківської області
в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.
за участю секретаря КАПЛЕНКО А.В.
позивача ОСОБА_1
відповідача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Харківській області лейтенанта поліції Вовк Богдана Вікторовича про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Харківській області лейтенанта поліції Вовк Богдана Вікторовича про скасування постанови серії ЕАК № 1697036 від 02.11.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування адміністративного позову ОСОБА_1 зазначає, що 02 листопада 2019 року відносно нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серія ЕАК № 1697036, яку він отримав лише після того, як особисто звернувся до керівництва Управління патрульної поліції в Харківській області, у зв'язку з тим, що поліцейський Вовк Б.В. вніс до неї недостовірні данні та в подальшому зник з місця складання постанови. Зазначеною постановою відносно позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн 00 к. На думку інспектора поліції Вовк Б.В., про що зазначено у фабулі постанови, 02 листопада 2019 року о 08 год. 17 хв. водій, керуючи транспортним засобом при наявності двох смуг для руху в одному напрямку, здійснював рух по лівій смузі при вільній правій смузі, чим порушив п.11.5 ПДР. Позивач з постановою не згоден, оскільки правил дорожнього руху не порушував, а тому вважає, що дії працівника поліції у звинуваченні його у скоєнні правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення стягнення є неправомірними.
Також ОСОБА_1 зазначає, що 02 листопада 2019 року інспектор поліції без дотримання вимог діючого законодавства та, порушуючи норми етичної поведінки поліцейського, розпочав некоректне та недопустиме спілкування з позивачем, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було заявлено скаргу на лінію «102» та викликано наряд поліції за місцем зупинки транспортного засобу. Інспектор Вовк Б.В., заволодівши персональними даними позивача, в подальшому використав, вніс недостовірну інформацію до постанови серія ЕАК № 16970236 від 02 листопада 2019 року та наклав штраф. Відповідач, не чекаючи наряду поліції для перевірки та проведення розгляду справи, сів до службового автомобіля та зник. При цьому у постанові про накладення адміністративного стягнення зазначив, що позивач ніби відмовився отримувати та підписувати постанову.
Також позивач зазначає, що постанова серії ЕАК № 1697036 від 02 листопада 2019 року не відповідає вимогам ст.ст.252,283 КУпАП, відповідно до яких постанова повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис та містити докази на підставі яких працівник поліції мав оцінити їх та винести постанову. На підставі викладеного, просив суд скасувати постанову серія ЕАК № 1697036 від 02 листопада 2019 року та закрити провадження у справі.
Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 15 січня 2020 року провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження (а.с.09-12).
11 лютого 2020 року ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.27-30).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Манько О.М. просили адміністративний позов задовольнити з підстав, викладених в позові. Позивач зазначив, що він 02 листопада 2019 року о 08 год. 17 хв. дійсно керував транспортним засобом, однак Правил дорожнього руху не порушував. При цьому представник позивача Манько О.М. зазначив, що відповідачем до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху.
В судове засідання відповідач - інспектор 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Харківській області лейтенант поліції Вовк Б.В. двічі не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, судові повістки отримано 21.01.2020 (а.с.17) та 14.02.2020 (а.с.37). Причин неявки не повідомив. Відзив на адміністративний позов не надав.
Неявка відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст.205 КАС України не є перешкодою для розгляду справи, а тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, враховуючи також те, що поважних причин неявки в судове засідання відповідачем не надано.
Заслухавши позивача, представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст.2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В ході судового розгляду встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК № 1697036 від 02.11.2019 року, винесеної інспектором 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Харківській області лейтенантом поліції Вовк Б.В., позивача ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн 00 к. (а.с.05).
Згідно зазначеної постанови, 02 листопада 2019 року о 08 год. 17 хв. в м. Харкові по вул. Москалівська, 102/А, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN LT 35», державний номерний знак НОМЕР_1 , при наявності двох смуг для руху в одному напрямку, здійснював рух по лівій смузі при вільній правій смузі, чим порушив п.11.5 ПДР України, тобто скоїв правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Не погодившись із складеною постановою ОСОБА_1 одразу звернувся до Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області зі скаргою на постанову про накладення адміністративного стягнення, однак начальник Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області листом від 13 листопада 2019 року за вих. № Г-3222/41/14/02-2019 повідомив ОСОБА_1 про те, що проведеної перевіркою керівництвом УПП в Харківській області ДПП прийнято рішення постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1697036 за ч.2 ст.122 КУпАП залишити без змін, а скаргу без задоволення, оскільки порушень в діях працівників патрульної поліції не було виявлено (а.с.22-23).
Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
В силу ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В судовому засіданні позивач пояснив, що зазначеного правопорушення не здійснював та не порушував вимоги п.11.5 ПДР України.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Натомість відповідач не виконав свій обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, доказів на спростування тверджень позивача не надав. Відзив інспектором Управління патрульної поліції у Харківській області Вовк Б.В. на адміністративний позов подано не було, як і заяв чи клопотань по суті справи. Будь - яких підтверджуючих даний про те, що позивач, керуючи транспортним засобом, при наявності двох смуг для руху в одному напрямку, здійснював рух по лівій смузі при вільній правій смузі, чим порушив п.11.5 ПДР України, суду не надано.
В оскаржуваній постанові серії ЕАК № 1697036 від 02.11.2019 відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. В п.9 вказаної постанови «До постанови додається…», працівник поліції повинен був зазначити, які до постанови він додає докази (пояснення особи, відносно якої винесено постанову, технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис, сам відеозапис з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, документи на транспортний засіб, пояснення свідків, тощо). Ніяких доказів, які підтверджують провину позивача, відповідачем до постанови не було додано. Також таких доказів відповідачем не було надано і на адресу суду. Крім того, відповідно до листа начальника Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області від 24 лютого 2020 року № 2188/41/14/01-2020, відеозапис з персонального відео реєстратора інспектора Вовк Б.В. та відеозапис з автомобільного відеореєстратора відсутні, оскільки сплив термін їх зберігання (а.с.39). Ця обставина свідчить про те, що інспектор поліції Вовк Б.В. не був зацікавлений в зібранні та збереженні доказів по вказаній справі, в іншому випадку, розуміючи, що позивач ОСОБА_1 , одразу став оскаржувати його дії, подав скаргу на лінію «102», викликавши додатковий наряд поліції за місцем зупинки транспортного засобу, зобов'язаний був зняти копію відеозапису з персонального відеореєстратора та копію відеозапису з автомобільного відеореєстратора, та дані записи в подальшому міг надати на адресу суду в підтвердження порушень ПДР України позивачем.
Згідно статті 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно частини 1 ст.293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Також суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідач проігнорував адміністративний позов позивача, в судове засідання не з'явився без поважних причин, жодних доказів на скоєння позивачем правопорушення до суду надано не було. Також, будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови, відповідачем не надано.
Суд не може визнати вказану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем, прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, у матеріалах справи такі підтвердження відсутні, є в наявності лише постанова про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , що не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху. Позивач з самого початку не визнавав свою провину, в тому що порушив ПДР України, також оспорював правомірність його зупинки працівниками поліції, оскільки він ПДР не порушував, оспорював правомірність складання самої постанови.
Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність складання постанови про адміністративне правопорушення, законність своїх дій щодо винесення адміністративного стягнення, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Згідно статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 94, 139, 241-247, 250-251, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Харківській області лейтенанта поліції Вовк Богдана Вікторовича про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 1697036 від 02 листопада 2019 року, винесену інспектором 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Харківській області лейтенантом поліції Вовк Богданом Вікторовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Повний текст рішення суду буде виготовлено та проголошено 06 березня 2020 року о 08 годині 30 хвилин.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Червона Хвиля Великобурлуцького району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Великобурлуцьким РВГУМВС України в Харківській області 07 травня 2009 року , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: інспектор 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Харківській області лейтенант поліції ВОВК БОГДАН ВІКТОРОВИЧ, юридична адреса: вул. Шевченка, буд.315-А, м. Харків.
Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду
Харківської області М.І.РИКОВ