Справва № 610/709/20
№ 2/610/370/2020
24 березня 2020 року суддя Балаклійського районного суду Харківської області Храмцов В.Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2 , до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , треті особи - Державна казначейська служба України, Управління Державної казначейської служби України в Балаклійському районі Харківської області, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок надзвичайної ситуації,-
20.03.2020 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , треті особи - Державна казначейська служба України, Управління Державної казначейської служби України в Балаклійському районі Харківської області, в якій просить суд: 1) стягнути солідарно з відповідачів на його користь матеріальну шкоду у розмірі 90 000 грн.; 2) стягнути солідарно з відповідачів на його користь моральну шкоду у розмірі 200 000 грн.; 3) стягнути солідарно з відповідачів судові витрати в порядку ст. 88 ЦПК України.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається із позовної заяви, позивач просить:
1)стягнути із відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 90 000 грн., проте до позовної заяви не надано доказів спричинення матеріальних збитків позивачеві у такому розмірі.
2)стягнути із відповідачів моральну шкоду у розмірі 200 000 грн., проте до позовної заяви не надано доказів спричинення моральної шкоди позивачеві у такому розмірі, оскільки обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Крім того, відповідно до п. 9 та 10 ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вказані вимоги позивачем не дотримано.
Крім того, позовна заява містить посилання на норми ЦПК України, які втратили чинність.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч.2 ст.60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Приписами статті 131-2 Конституції України встановлено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Відповідно до п.11 ст.161 розділу XV Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Згідно з ч.4 ст.62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, вона підписана представником Зінченко Л.Ф., який діє на підставі довіреності від 03.07.2019 року.
Дана цивільна справа не є малозначною, її слід розглядати за правилами загального позовного провадження, то представником у даному випадку може бути лише адвокат, який має ліцензію на зайняття адвокатською діяльністю, та з яким укладено договір про представництво інтересів особи у суді.
Отже, позивачу або представнику позивача необхідно надати суду свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, яке б підтверджувало, що особа представника є адвокатом, а тому має право представляти інтереси у цивільних справах, провадження яких розглядається у загальному позовному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
- всупереч вимог ст. 48 ЦПК України позивачу необхідно визначитись з відповідачем по справі;
Відповідно до ч.2 ст.48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Органами, які здійснюють управління військовим майном згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» є Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» Міністерство оборони України як центральний орган управління ЗСУ здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами ЗСУ, зокрема у разі їх розформування.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами ЗСУ на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до ЗСУ і закріплення його за військовою частиною ЗСУ воно набуває статусу військового майна.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно (зокрема, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси), закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі також - ЗСУ).
Відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про Збройні Сили України» майно, закріплене за військовими частинами ЗСУ, є державною власністю і належить їм на праві оперативного управління.
Згідно з частиною першою статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
Відповідно до статті 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» за шкоду і збитки, заподіяні правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором.
Враховуючи те, що військові частини володіють на праві оперативного управління закріпленим за ними Міністерством оборони України військовим майном, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, вони несуть відповідальність згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України.
Військова частина НОМЕР_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_2 є самостійною(окремою) юридичною особою, зареєстрована у встановленому законом порядку.
Боєприпаси, які зберігалися на території військової частини НОМЕР_1 знаходились на відповідальному зберіганні військової частини НОМЕР_1 та були закріпленні за нею на праві оперативного управління. Тобто, відповідальною особою є саме військова частина.
Оскільки, володільцем джерела підвищеної небезпеки є військова частина, а не Міністерство оборони України, то шкода підлягає відшкодуванню саме військовою частиною.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною 1 та 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102 гривня.
Дані позовні вимоги є майновими, оскільки позивач визначив її у грошовому вимірі у розмірі 290 000 грн., 1% від якої становить 2900 грн.
Тобто до позовної заяви ОСОБА_1 має бути доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у сумі 2900 грн., або клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру, або документи що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно додати до позовної заяви документ про сплату судового збору у сумі 2900 грн за місцем розгляду справи за наступними реквізитами: отримувач коштів - отримувач коштів - УК Балаклійськ рн/БалакліяР/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38059663; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA 478999980313121206000020021; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); платник - назва платника (для юридичної особи), ПІБ та адреса (для фізичної особи); призначення платежу *;101;_ (8 зн. код ЄДРПОУ або РН облікової картки платника податків, або, відповідно до законодавства, серія та номер паспорта громадянина України); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Балаклійський районний суд Харківської області.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.175-177,183,185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , треті особи - Державна казначейська служба України, Управління Державної казначейської служби України в Балаклійському районі Харківської області, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок надзвичайної ситуації - залишити без руху на строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для надання доказів сплати судового збору у сумі 2900 грн. або підстав для звільнення від сплати судового збору, доказів спричинення матеріальних збитків, доказів спричинення моральної шкоди, визначитись з відповідачем по справі,свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю представника позивача та позовної заяви, яка повинна відповідати вимогам ст.175 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Б. Храмцов