пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
про зупинення провадження у справі
24 березня 2020 року Справа № 903/46/20
Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., вивчивши матеріали по справі №903/46/20 за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств до до фізичної особи - підприємця Кондратюка Володимира Олександровича про стягнення 3528,00 грн. неустойки,
12.12.2019 Волинська обласна спілка споживчих товариств звернулася з позовом до фізичної особи - підприємця Кондратюка Володимира Олександровича про стягнення 3528,00 грн. неустойки за прострочення виконання обов'язку повернення торговельного місця за період з 14.10.2019 по 09.12.2019 та усунення перешкод в користуванні торговельним місцем №68, загальною площею 8,20 кв.м., що знаходиться на території "Завокзального ринку" за адресою: вул. Карпенка-Карого, 1, м. Луцьк, шляхом виселення (демонтажу малої архітектурної форми).
Заява обґрунтована тим, що договір оренди торговельного місця №1-2/68/18 від 01.07.2019 є припиненим з 01.01.2019 і ФОП Кондратюк В.О. протягом десяти днів після припинення дії договору зобов'язаний був звільнити торговельне місце від малої архітектурної форми.
Проте, відповідач обов'язок в частині звільнення торговельного місця, який встановлено п. 3.2 договору та ч. 1 ст. 785 ЦК України, не виконав, торговельне місце не звільнив, у зв'язку з чим останньому було нараховано 3528,00 грн. неустойки в подвійному розмірі плати за користування торговою площею на підставі ст. 785 ЦК України, виходячи із щомісячної орендної плати 943,00 грн. згідно п.4.1 договору.
Ухвалою суду від 16.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 27.01.2020 роз'єднано позовні вимоги Волинської обласної спілки споживчих товариств до фізичної особи - підприємця Кондратюка Володимира Олександровича про стягнення 3528,00 грн. неустойки за прострочення виконання обов'язку повернення торговельного місця за період з 14.10.2019 по 09.12.2019 та усунення перешкод в користуванні торговельним місцем №68, загальною площею 8,20 кв.м., що знаходиться на території "Завокзального ринку" за адресою: вул. Карпенка-Карого, 1, м. Луцьк, шляхом виселення (демонтажу малої архітектурної форми), виділивши їх у самостійні провадження. Виділено у самостійне провадження позовну вимогу Волинської обласної спілки споживчих товариств до Фізичної особи-підприємця Кондратюка Володимира Олександровича про усунення перешкод в користуванні торговельним місцем №68, загальною площею 8,20 кв.м., що знаходиться на території "Завокзального ринку" за адресою: вул. Карпенка-Карого, 1, м. Луцьк, шляхом виселення (демонтажу малої архітектурної форми), яку розглядати у межах справи №903/981/19. Розгляд справи №903/981/19 в підготовчому засіданні відкладено на 11.02.2020 о 09:00 год. Оригінали матеріалів справи №903/981/19 залишено у даній справі. Виділено у окреме самостійне провадження позовну вимогу Волинської обласної спілки споживчих товариств до фізичної особи - підприємця Кондратюка Володимира Олександровича про стягнення 3528,00 грн. неустойки за прострочення виконання обов'язку повернення торговельного місця за період з 14.10.2019 по 09.12.2019, з наступним присвоєнням єдиного унікального номеру. Для самостійного провадження щодо позовної вимоги Волинської обласної спілки споживчих товариств до фізичної особи - підприємця Кондратюка Володимира Олександровича про стягнення 3528,00 грн. неустойки за прострочення виконання обов'язку повернення торговельного місця за період з 14.10.2019 по 09.12.2019, передано до відділу документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області завірені судом копії позовної заяви та документів, що їх стосуються, безпосередньо до виділеної позовної вимоги для автоматизованого розподілу відповідно до п. 2.3.30 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.01.2020, виділену в окреме провадження позовну вимогу Волинської обласної спілки споживчих товариств до фізичної особи - підприємця Кондратюка Володимира Олександровича про стягнення 3528,00 грн. неустойки за прострочення виконання обов'язку повернення торговельного місця за період з 14.10.2019 по 09.12.2019, для розгляду було призначено судді Гарбару І.О.
Ухвалою суду від 29.01.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача неустойки за прострочення звільнення торговельного місця № 68 на ринку «Завокзальний» за адресою: м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 1 за період з 14.10.2019 по 09.12.2019 .
В той же час у провадженні Господарського суду Волинської області перебуває справа №903/981/19 Волинської обласної спілки споживчих товариств до до фізичної особи - підприємця Кондратюка Володимира Олександровича про усунення перешкод в користуванні торговельним місцем №68, загальною площею 8,20 кв.м., що знаходиться на території "Завокзального ринку" за адресою: вул. Карпенка-Карого, 1, м. Луцьк, шляхом виселення (демонтажу малої архітектурної форми).
Рішенням суду від 17.03.2020 в задоволенні позову Волинської обласної спілки споживчих товариств до фізичної особи - підприємця Кондратюка Володимира Олександровича про усунення перешкод в користуванні торговельним місцем відмовити.
Разом з тим, станом на 24.03.2020 рішення Господарського суду Волинської області від 17.03.2020 не набрало законної сили.
Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Вказана норма встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення суду, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Таким чином, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Суд також зазначає, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються в іншій справі, оскільки розірвання договору іпотеки не є предметом розгляду у даній справі.
Згідно з ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому суд звертає увагу, що Позивач звертаючись до господарського суду із позовною заявою у справі № 903/981/19 зазначив дві позовні вимоги, які на його думку були пов'язані між собою, а саме стягнення неустойки за прострочення в звільненні торговельного місця № 68 та усунення перешкод в користуванні Позивачем торговельним місцем № 68.
Ухвалою суду від 27.01.2020 роз'єднано позовні вимоги Позивача, виділивши їх у самостійні провадження.
На переконання судді, дані справи є пов'язані між собою, оскільки Позивач просить стягнути неустойку з Відповідача посилаючись на те, що Договір оренди торговельного місця закінчив свою дію, а Відповідач не звільняє торговельне місце № 68, що й стало причиною для нарахування неустойки в подвійному розмірі орендної плати і як наслідок вимагати усунення перешкод шляхом звільнення (демонтажу) малої архітектурної форми із торговельного місця № 68 та звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідно в справі № 903/981/19, щодо усунення перешкод в користуванні Позивачем своїм майном будуть встановлені обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі (щодо дії договору оренди та отримання стороною повідомлення про закінчення строку дії, законності користування торговельним місцем) в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Саме тому, враховуючи те, що предметом позову у розглядуваній справі є стягнення неустойки за прострочення звільнення торговельного місця № 68 , загальною площею 8,20 кв.м., в той час як в провадженні господарського суду Волинської області перебуває справа № 903/981/19 (за позовом Позивача до Відповідача) про усунення перешкод в користуванні торговельним місцем № 68, загальною площею 8,20кв.м. Позивачем, то, на переконання суду, справи №903/981/19 та №903/46/20 є взаємопов'язаними, і вирішення справи №903/981/19, зважаючи на обставини та докази, заявлені в даній справі, матиме істотне значення для правильного вирішення спору при розгляді справи №903/46/20.
Відтак, зважаючи на заперечення Відповідача щодо закінчення строку дії Договору оренди торговельного місця та припинення орендних відносин, суд прийшов до висновку, що результати розгляду справи № 903/981/19 матимуть істотне значення для правильного вирішення спору у справі №903/46/20, оскільки напряму можуть вплинути на дійсність заявлених Позивачем вимог.
Окрім того, суд звертає увагу, що при розгляді вимог про стягнення неустойки не можуть бути розглянуті та досліджені обставини, з якими закон пов'язує можливість усунення перешкод в користуванні майном, оскільки вони пов'язані з іншими правовідносинами.
У даній ж справі судом надається оцінка обставинам щодо стягнення неустойки, які не є тотожними поняттю та визначенню обставин, з якими закон пов'язує дійсність вимоги щодо її заявлення.
Статтею 7 ГПК України передбачено принцип рівності перед законом та судом.
Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 6 вересня 2005 року).
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість необхідності зупинення провадження у справі через неможливість розглянути її до вирішення іншої справи, апеляційний господарський суд звертає увагу на положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також на те, що в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування процесу.
Аналіз сталої практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати за кожен довод заявника. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності у ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і аргументів, які є важливими.
Відтак підсумовуючи усе вищезазначене в даному судовому рішенні, суд зазначає, що обставини, встановлені при вирішенні справи №903/981/19, матимуть суттєве та істотне значення для розгляду справи №903/46/20, оскільки суттєво впливатимуть на оцінку правовідносин сторін та наданих сторонами доказів.
Пунктом 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне провадження у справі №903/46/20 за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств до фізичної особи - підприємця Кондратюка Володимира Олександровича про стягнення 3528,00 грн. неустойки зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі №903/981/19.
Керуючись ст.ст. 227, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Провадження у справі №903/46/20 за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств до фізичної особи - підприємця Кондратюка Володимира Олександровича про стягнення 3528,00 грн. неустойки зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі №903/981/19.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду підписана 24.03.2020.
Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя І. О. Гарбар