17.03.2020 року м.Дніпро Справа № 908/794/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Чередка А.Є., Коваль Л.А.,
секретар судового засідання Крицька Я.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.12.2019 (суддя Юлдашев О.О.) у справі
про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ"
І. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.12.2019 у даній справі визнано кредиторські вимоги ОСОБА_1 у розмірі 11 297 358,50 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення.
Ухвала господарського суду обґрунтована посиланням на ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства та наявність підстав для визнання грошових вимог у розмірі 11 297 358,50 грн.
ІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи
2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із зазначеною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати, винести нову ухвалу якою визнати грошові вимоги ОСОБА_1 на загальну суму 6 447 538,20 грн з яких: 4 091 860,00 грн. - основного боргу включити до вимог четвертої черги; 457 055,16 грн. - 3% річних включити до вимог шостої черги; 1 898 623,04 грн. - інфляційних втрат включити до вимог шостої черги.
Скаржник вважає, що суми 3% річних та інфляційні втрати повинні включатись у 6 чергу вимог кредиторів.
Заявник апеляційної скарги не погоджується із розміром основної заборгованості, нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.
Апелянт стверджує, що в порушення вимог ст.86 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції не надано оцінки доказам боржника, а саме: висновку експерта стосовно вартості нежитлового приміщення від 02.10.2019 наданого ОСОБА_2 та заперечення стосовно комплексної експертизи проведеної на замовлення КНДІСЕ. Не дослідження даних доказів судом призвело до завищення розміру кредиторських вимог ОСОБА_1
2.2 Доводи інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду залишити без змін.
ОСОБА_1 не погоджується із доводами апелянта про те, що інфляційні втрати та 3% річних слід відносити до шостої черги задоволення вимог кредиторів, оскільки інфляційні втрати та 3% річних слід відносити до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Інфляційні втрат пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
На виконання вимог ухвали господарського суду Донецької області від 15.06.2017 у справі № 905/769/17 експертом КНДІСЕ проведена судова комплексна експертиза, якою встановлена вартість 30-ти відсоткової частки ОСОБА_1 в майні ТОВ "Ватсон-Телеком", у зв'язку з його виходом зі складу засновників товариства.
Господарським судом Донецької області відповідно до ст.4 Закону України "Про судову експертизу" було доведено до відома експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про те, що особа, яка безпосередньо проводить судову експертизу, несе відповідальність, передбачені п.1 ст.384, п.1 ст.385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов'язків.
Ухвалою господарського суду від 26.04.2018 по справі №905/769/17 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком" у задоволенні клопотання про відвід експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від участі у справі №905/769/17.
ОСОБА_1 зазначає, що наданий боржником висновок експерта не є судовою експертизою в розумінні Закону України "Про судову експертизу" на відміну від судової експертизи проведеної КНДІСЕ в межах справи №905/769/17.
ІІІ. Апеляційне провадження
3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 03.03.2020.
03.03.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 17.03.2020 до 10:20 годин.
17.03.2020 у судове засідання представник кредитора ОСОБА_1 , який надав відповідні пояснення.
Інші учасники справи наданими їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком" подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Міщенко Я.О. у поданому клопотанні просить розгляд справи відкласти у зв'язку із запровадженням карантину у м.Дніпро.
Частинами 11,12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
При цьому, колегія суддів враховує, що ч.3 ст.273 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 зазначено, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У разі відкладення розгляду справи за відсутності достатніх підстав, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання розпорядника майна про відкладення розгляду справи.
17.03.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
3.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.04.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Міщенко Яніну Олегівну; призначено попереднє засідання суду.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було здійснено публікацію оголошення за № 58904 від 17.04.2019.
Після публікації оголошення до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника звернувся ОСОБА_1 на суму 18 111 727,90 грн.
13.08.2019 до господарського суду надійшла заява від ОСОБА_1 про уточнення грошових вимог до боржника, в якій заявник просив суд визнати грошові вимоги у розмірі 11 297 358,50 грн, з яких 7 170 095,00 грн - основного боргу, 800 888,94 грн - 3% річних на невиплачену суму при виході зі складу засновників ТОВ "Ватсон-Телеком", 3 326374,56 грн - індекс інфляції.
В обґрунтування заявлених грошових вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він був учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком" із часткою у статутному фонді 30%.
25.09.2014 ОСОБА_1 на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком" було направлено нотаріально завірену заяву про добровільний вихід із складу учасників (засновників) товариства та виділення частки майна в натурі пропорційно частці в статутному капіталі, на підставі ст.54 Закону України "Про господарські товариства".
21.11.2014 було проведено засідання зборів учасників товариства, на якому прийнято рішення затвердити вихід учасника товариства ОСОБА_1 , здійснити розрахунки з ОСОБА_1 у зв'язку з його виходом із товариства у порядку, передбаченому ст.54 Закону України "Про господарські товариства".
Проте, незважаючи на взяті на себе зобов'язання, товариство з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком" належним чином протягом 12 місяців не виконало взяті на себе обов'язки.
Кредитор зазначає, що згідно проведеної судової комплексної експертизи вартість 30% частки ОСОБА_1 в майні товариства з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком", у зв'язку з його виходом зі складу засновників товариства, станом на 21.11.2014 складала 7 170 095,00 грн.
Оскільки впродовж 12 місяців із дня виходу 21.11.2014 після затвердження звіту товариства з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком" за 2014 рік, а також складання балансу товариства на дату виходу ОСОБА_1 із товариства, боржник не розрахувався з кредитором, заявник просить окрім основного боргу, враховувати індекс інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
3.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення у судовому засіданні присутніх учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, дослідивши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв'язку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке.
Положенням статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом" визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
За приписами ч.10 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Частинами 1,2 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
В пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодекс України з процедур банкрутства визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу втрачає чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З огляду на викладені норми при подальшому розгляді справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком" судом першої інстанції правомірно застосовано положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.3 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником. Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.
Приписами ч.4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунку.
Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам (ч.5 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства).
У частині 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства зазначено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.
Частиною першою ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов'язання і виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів (Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.01.2016 у справі №6-3019цс15.)
Таким чином, інфляційні витрати, як сума боргу, що входить до складу основного грошового зобов'язання, підлягає включенню до 4 черги вимог кредиторів.
Апеляційний господарський суд не приймає до уваги заперечення скаржника щодо висновків експертиз, які були надані Крицьким А.М.
Як вбачається з матеріалів справи в провадженні господарського суду Донецької області перебувала справа №905/769/17 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ" про стягнення вартості частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ" у зв'язку з виходом зі складу засновників.
Ухвалою від 14.01.2020 справу №905/769/17 з господарського суду Донецької області передано до господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ".
Ухвалою господарського суду від 15.06.2017 у справі №905/769/17 призначено судову комплексну експертизу; на вирішення судової комплексної експертизи поставлено наступні питання:
1) Яка дійсна (ринкова) вартість майна товариства з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком", у тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства за станом на 21.11.2014, із розшифруванням складових?
2) Чи правильно відображено у строках балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком" на 21.11.2014 дані?
3) Яка сума підлягає виплаті на користь ОСОБА_1 у зв'язку з виходом 21.11.2014 зі складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком", враховуючи той факт, що частка в статутному капіталі товариства на момент виходу складала 30%?
Висвітлення інших питань, які виникнуть в ході проведення експертизи.
Зазначеною ухвалою відповідно до статті 4 Закону України "Про судову експертизу" доведено до відома Київського науково дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України те, що особа, яка безпосередньо проводить судову експертизу, несе відповідальність, передбачену п.1 ст.384, п.1ст.385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов'язків.
Отже, експерт був обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Згідно проведеної судової комплексної експертизи встановлено, що вартість 30% частки ОСОБА_1 в майні товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ», у зв'язку з його виходом зі складу засновників товариства станом на 21.11.2014 складала 7 170 095,00 грн.
У висновку експерта визначена дійсна (ринкова) вартість нежилих приміщень №№ 1, 2,3 групи приміщень № 3, приміщення № 1-27 групи приміщень № 12, приміщення № 1-25 групи приміщень № 3а), розташовані по вул.Березняківській, 8 літера «А» в м .Києві , загальною площею 1 694, 8 кв.м., що складає 67/100 частин від нежилого будинку площею 2 530.00 кв.м. Станом на 21.11.2014 вартість даного майна складала 28 369 535 (двадцять вісім мільйонів триста шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) гривень.
Відповідно до ст.107 Господарського процесуального кодексу України якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
У даному випадку судом першої інстанції не встановлено обставин для призначення додаткової або повторної експертизи, не заявлялося відповідне клопотання і учасниками справи.
Водночас боржником надано до місцевого господарського суду висновок експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 24.10.2019 № 9394.
З наданого боржником висновку вбачається, що на вирішення експерта поставлено питання: "Яка дійсна (ринкова) вартість нежитлових приміщень №№ 1, 2,3 (групи приміщень № 3), з №1 по №27 (групи приміщень № 12), з № 1 по №25 (групи приміщень № 3А), загальною площею 1 694,80т кв.м, що складають 67/100 частин від нежитлової будівлі площею 2 530,00 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (літера А) станом на 21.11.2014.
За висновком експерта ринкова вартість спірного об'єкту нерухомого майна складала 16 630 300,00 грн.
Згідно ч.ч.1,2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Відповідно до ст.71 Закону України "Про судову експертизу", підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб".
У наданому боржником висновку експерта апеляційним господарським судом не було виявлено умови, визначеної ст. 71 Закону України "Про судову експертизу" та не зазначено, на підставі якого з вказаних документів вона була проведена. Отже цей висновок складений з порушенням приписів ст. 71 Закону України "Про судову експертизу".
За змістом ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість із іншими матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст.98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом спірних грошових вимог є визначення вартості 30% частки ОСОБА_1 в майні товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ», у зв'язку з його виходом зі складу засновників товариства станом на 21.11.2014.
Таким чином, предметом дослідження у цій справі є встановлення вартості частки майна, яка підлягає виплаті при виході учасника зі складу засновників товариства. При цьому, зазначена частка повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов'язань (тобто вартості частих активів), пропорційній частки учасника.
Приймаючи до уваги предмет спірних грошових вимог, колегія суддів приймає до уваги висновок судової комплексної експертизи, який було здійснено експертами Київського науково дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на виконання ухвали господарського суду Донецької області від 15.06.2017 у справі №905/769/17.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що при призначенні судом наведеної експертизи, учасники справи не були позбавлені можливості запропонувати питання, роз'яснення яких на їхню думку, потребує висновку експерта. Крім того, учасники справи були обізнані про проведення судової комплексної експертизи, а тому не були позбавлені можливості забезпечити повноважних представників для участі у проведенні експертизи.
Разом з цим, колегія суддів відхиляє висновок судової оціночно-будівельної експертизи від 24.10.2019 № 9394, як такий, що не містить висновку щодо визначення вартості 30% частки ОСОБА_1 в майні товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ», у зв'язку з його виходом зі складу засновників товариства станом на 21.11.2014. Крім того, зазначена експертиза була проведена однобоко з порушенням принципу рівності сторін, висновки експерта є неповними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
3.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами апеляційного перегляду.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін.
3.5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.12.2019 у справі №908/794/19 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Постанова складена у повному обсязі 24.03.2020.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді А.Є.Чередко
Л.А.Коваль