вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" березня 2020 р. Справа№ 910/14159/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Іоннікової І.А.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019
у справі №910/14159/19 (суддя Нечай О.В.)
за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
до Публічного акціонерного товариства «Інжинірингово-виробниче підприємство «Вніпітрансгаз»
про стягнення 129 407, 53 грн
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі, позивач або АТ «Укртрансгаз») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Інжинірингово-виробниче підприємство «Вніпітрансгаз» (далі, відповідач або ПАТ «ІВП «Вніпітрансгаз») про стягнення 129 407,53 грн, з яких 71 086,22 грн пені та 58 321,31 штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором №1802000928 на виконання проектно-вишукувальних робіт від 28.02.2018 щодо своєчасного виконання передбачених вказаним договором проектно-вишукувальних робіт.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 у справі №910/14159/19 у позові відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач належними доказами довів суду відсутність своєї вини у простроченні виконання зобов'язання у передбачений Договором строк, що в силу пункту 7.2 Договору має наслідком звільнення відповідача від сплати неустойки. Суд встановив, що за відсутності погодження у порядку, визначеному підпунктом 6.4.3. пункту 6.4. Договору, змін та доповнень у зміст та склад проектно-кошторисної документації, постійної зміни вихідних даних, направлення відповідачу змін до Завдання на проектування №17.26.007 від 29.08.2017 (Зміни №2, №3 та №4), що зумовлювало для відповідача внесення коригувань до проектної документації, позивачем було допущене прострочення кредитора у розумінні частини 1 статті 613 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим рішенням, 08.01.2020 (про що свідчить відмітка Укрпошти Експрес на конверті) Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 у справі №910/14159/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:
- єдиною умовою для застосування відповідальності у вигляді сплати штрафу та пені згідно з пунктами 7.3., 7.4. Договору є наявність факту прострочення відповідача з виконання робіт, обумовлених Договором, незалежно від наявності чи відсутності вини у такому простроченні;
- висновки суду першої інстанції щодо наявності прострочення Позивача як кредитора у спірних правовідносинах, як умови неможливості виконання Відповідачем своїх обумовлених Договором обов'язків, є необґрунтованими та недоведеними. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції повністю поклав вину у простроченні відповідача за Договором на позивача, однак не врахував, що прострочення виконання відповідачем обумовлених Договором робіт виникло саме за наявності вини підрядника, що доведено позивачем у заявах по суті спору;
- Зміни №2 до завдання на проектування №17.26.007 від 29.08.2017 були надані на початковому етапі проектування і не могли призвести до затримки проектування, водночас, проектувальник звернувся з листом про надання попереднього переліку вихідних даних для проектування об'єкту (лист ПАТ «ІВП «ВНІПІТРАНСГАЗ» №К-21-143 від 04.04.2019) лише через місяць після укладення договору;
- Зміна №3 від 22.10.2018 до завдання на проектування №17.26.007 від 29.08.2017 була ініційована самим проектувальником, оскільки в процесі збору вихідних даних по лінійній частині та на підставі виконаних вишукувань були виявлені певні невідповідності між фактичним місцезнаходженням лінійних об'єктів і передбачених в технічних вимогах до завдання на проектування. Тривалий час зайняло саме оформлення зміни до завдання, а саме: проведення наради, погодження тексту зміни експертною комісією AT «Укртрансгаз» в програмному комплексі «Lotus Notes» і підписання паперових примірників зміни експертною комісією AT «Укртрансгаз». Тобто, проектувальник знав про дану зміну до завдання на проектування і міг працювати на проектом без паперового варіанту зміни до завдання;
- замовник листом №2605ВИХ-18-853 від 14.11.2018 направив виконавцю зауваження та просив передбачити проектом улаштування системи телемеханізації кранових вузлів №65, №64 з можливим дистанційним керуванням з диспетчерської КС Орлівка-2, передбачити реконструкцію існуючої системи телемеханізації охоронних кранів №19 та №19А на більш сучасну, оснащати кран №56Б технологічною обв'язкою з двосторонньою продувною, враховуючи наявну обв'язку кранів №56, №61 вузла підключення КС». Щодо даного листа - це були пропозиції Одеського ЛВУМГ, які направлені на адресу філії УМГ «Прикарпаттрансгаз» і не були офіційно відправлені Виконавцю проекту, оскільки дані пропозиції не були передбачені завданням на проектування та технічними вимогами цього об'єкту будівництва і потребували внесення змін до завданням на проектування та технічних вимог;
- замовник листом №2601ВИХ-18-2277 від 15.11.2018 направив підряднику зауваження та рекомендації до основних технічних рішень (ОТР). Замовник листом №2601ВИХ-18-2352 від 28.11.2018 погодив Підряднику ОТР. У свою чергу, після етапу погодження ОТР підрядник мав подати на розгляд відомчої експертизи проектну документацію на стадії «Проект» (відповідно до вимог додатку 2 до завдання на проектування). Однак, ПАТ «ІВП «ВНІПІТРАНСГАЗ» направив на відомчу експертизу проект листом №БГ-124-96 від 08.02.2019, тобто через 2 місяці після погодження ОТР;
- підрядник листами від 20.11.2018 №БГ-124-726, від 04.12.2018 №БГ-124-757 та 10.12.2018 №БГ-124-769 звернувся до замовника за наданням додаткових вихідних даних для розробки розділів: «Оцінка впливів на навколишнє середовище», «Ідентифікації та декларації безпеки» та «Проект організації будівництва». Скаржник зазначає, що розділи «Оцінка впливів на навколишнє середовище», «Ідентифікації та декларації безпеки» та «Проект організації будівництва» не входять в склад основних технічних рішень, тому проектувальник повинен був звернутися до замовника за наданням додаткових вихідних даних для розробки даних розділів ще на початковому етапі проектування;
- замовник направив підряднику в роботу затверджену АТ «Укртрансгаз» зміну №4 від 11.04.2019 до завдання на проектування №17.26.007 від 29.08.2017. Однак, за твердженнями скаржника, по-перше, вимоги щодо розробки опитувальних листів для обладнання та виробів одиничної поставки і технічні вимоги на обладнання для технологічно складного обладнання блочної поставки регламентувалися Зміною №2 від 12.04.2018 до Завдання на проектування №17.26.007 від 29.08.2017, які були надані на початковому етані проектування і не могли призвести до затримки проектування, а по-друге, виконання моніторингу цін на матеріально-технічні ресурси відповідно до Порядку з визначення очікуваної вартості товарів, робіт та послуг в АТ «Укртрансгаз» не було додатковим об'ємом роботи, оскільки і завданням на проектування було передбачено виконання моніторингу цін на матеріально-технічні ресурси, і зміною до завдання також передбачено, однак, було змінено сам підхід щодо визначення цін на матеріально-технічні ресурси (з мінімальної вартості до середнього арифметичного значення);
- щодо розрахунку економічної ефективності, яку необхідно виконати згідно вимог «Методики оцінки економічної ефективності проектів групи «Нафтогаз», то дана «Методика оцінки економічної ефективності проектів групи «Нафтогаз» була надіслана листом №2601ВИХ-18-776 від 17.04.2018 разом із затвердженою ПАТ «Укртрансгаз» зміною №2 до завдання на проектування №17.26.007 від 29.08.2017. У розділі 11 «Ефективність капітальних вкладень» Загальної пояснювальної записки відсутнє посилання на лист АТ «Укртрансгаз» від 17.01.2019 «Про вихідні дані для розрахунку економічної ефективності інвестиційних проектів Товариства», в додатках до проекту його немає, однак є посилання на лист філії «УМГ «Прикарпаттрансгаз» АТ «Укртрансгаз» №2601ВИХ-18-2351 від 28.11.2018 «Щодо надання вихідних даних» для розробки розділу «Розрахунок ефективності капітальних вкладень», тому не відповідають дійсності твердження, що підрядник повторно здійснює коригування та розробку проектної документації;
- враховуючи умови пункту 6.3.1. Договору замовник зобов'язаний був надати підряднику за обґрунтованої письмової вимоги необхідні для виконання робіт вихідні дані, що і було зроблено замовником при отриманні листів із запитами вихідних даних від підрядника. Однак, в ході проектування були надані підряднику зміна №2 і зміна №4 до завдання на проектування, що потребували внесення певних коригувань в проектну документацію, втім, якщо б проектувальник вчасно приступив до виконання робіт і вчасно затребував необхідні вихідні дані, то не відбулося б порушенням підрядником строків, встановлених календарним планом виконання робіт, а саме: 1-й етап фактично завершено 22.07.2019, що є простроченням виконання робіт на 141 день, 2-й етап фактично завершено 30.07.2019, що є простроченням виконання робіт на 89 днів, та були б відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
31.01.2020 відповідач подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.
У відзиві відповідач наголосив на наступному:
- об'єктом проектування була ділянка км 296,4 - км 350,4 магістрального газопроводу «Роздільна-Ізмаїл» з підвищеною небезпекою, яка включає в себе основну лінійну частину магістрального газопроводу (МГ) (безпосередньо ділянки трубопроводу), майданчикові споруди (вузли приймання ЗОД, лінійні кранові вузли), кабельну лінію зв'язку, під'їзну дорогу з примиканням до існуючої, перетини комунікацій, що проектуються з існуючими комунікаціями, а тому проведення робіт з інженерних вишукувань на початковому етапі проектування неможливе, оскільки попередньо необхідно систематизувати вихідні дані, обробити завдання на проектування та наявні архівні матеріали, відповідно, тільки після виконання цих робіт є можливість розробити завдання на виконання інженерних вишукувань. Відтак, твердження замовника стосовно відсутності впливу змін у вихідних даних на етапи проектування та затримки на місяць на початковому етапі із посиланням на лист ПАТ «ІВП «ВІІІПІТРАНСГАЗ» №К-21-143 від 04.04.2019, в якому містився запит додаткових вихідних даних і які не були надані Замовником на початку проектування, є необґрунтованими;
- відповідач зобов'язаний був виконувати роботи у відповідності із затвердженим замовником завданням на проектування та з дотриманням вимог ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а тому посилання позивача на те, що проектувальник знав про дану зміну та міг працювати над проектом без затвердженої позивачем зміни №3 від 22.10.2018 до завдання на проектування №17.26.007 від 29.08.2017 є безпідставними;
- позивач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідач направив на відомчу експертизу проект через 2 місяці після погодження основних технічних рішень, однак, позивачем не враховано, що об'єм проектної документації на стадії проект має відповідати розділу 7 та додатку «Е» ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та включати додатково розділи, що не передбачені основними технічними рішеннями, а саме розділи «Оцінка впливів на навколишнє середовище», «Ідентифікації та декларації безпеки» та «Проект організації будівництва»;
- звіт про оцінку впливів на навколишнє середовище (ОВНС) можна розробити тільки на основі всіх остаточних проектних рішень, що відповідають вихідним даним та вимогам замовника, отриманим в письмовому вигляді в установленому порядку;
- зміна підходу до визначення цін на матеріально-технічні ресурси, про яку зазначено у Зміні №4 від 11.04.2019 до завдання на проектування №17.26.007 від 29.08.2017, передбачала, що відповідач у вже складені таблиці вартості обладнання, які визначені були по найменшій ціні, мав здійснити повторний моніторинг цін, визначивши середньоарифметичну ціну і на підставі цього здійснити коригування кошторисної документації, проекту організації будівництва та розділу «Ефективність капітальних вкладень»;
- затримка позивача у повідомлені відповідача про завершення проходження відомчої експертизи є причиною та наслідком затримки проходження державної експертизи відповідачем;
- лист АТ «Укртрансгаз» від 17.01.2019 №1001ВН-19-294 «Про вихідні дані для розрахунку економічної ефективності інвестиційних проектів Товариства» є обов'язковим для виконання розрахунку ефективності капітальних вкладень для всіх філій та структурних підрозділів АТ «Укртрансгаз», у зв'язку з чим проходження відомчої експертизи АТ «Укртрансгаз» неможливе без врахування оновлених прогнозних показників. Таким чином, відповідач зобов'язаний був здійснити повторно перерахунок проектної документації в розділі 11 «Ефективність капітальних вкладень».
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» у справі №910/14159/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Іоннікової І.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 у справі №910/14159/19; розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, враховуючи, що предметом розгляду у справі №910/14159/19 є вимоги про стягнення 129 407, 53 грн, а отже вказана справа відноситься до малозначних в розумінні Господарського процесуального кодексу України; встановлено сторонам строк для подання відзиву, заяв, клопотань.
У матеріалах справи наявні належні докази повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
28.02.2018 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (далі - позивач, замовник) та Публічним акціонерним товариством «Інжинірингово-виробниче підприємство «Вніпітрансгаз» (далі - відповідач, підрядник) було укладено Договір №1802000928 на виконання проектно-вишукувальних робіт (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, відповідно до договірної ціни (Додаток №1), який є невід'ємною частиною Договору, на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступні роботи: Проектно-вишукувальні роботи по об'єкту: «Реконструкція газопроводу «Роздільна-Ізмаїл» на дільниці км 296,4 - км 350,4 з метою пропуску діагностичних поршнів».
Згідно з пунктом 1.2. Договору обсяги та технічні вимоги до виконання робіт визначаються Завданням на проектування № 17.26.007 від 29.08.2017.
За умовами пункту 2.1. Договору загальна сума Договору відповідно до договірної ціни становить 586 213,06 грн, в тому числі ПДВ 97 702,18 грн.
Відповідно до пунктів 4.1.-4.3. Договору результати робіт, звітну документацію, які підрядник повинен оформити та передати замовнику (при виконанні окремих етапів робіт чи робіт в цілому) визначається Завданням на проектування та календарним планом виконання робіт. Після отримання позитивного висновку державної експертизи підрядник передає замовнику проектну документацію згідно з накладною, два примірники акта виконаних робіт та податкову накладну. Замовник протягом 10 робочих днів від дня прийняття робіт до розгляду та погодження направляє підряднику підписаний замовником акт здачі-приймання виконаних робіт, або мотивовану відмову від прийому робіт з переліком зауважень.
У пункті 5.1. Договору сторони домовились, що підрядник повинен приступити до виконання робіт, визначених у пункті 1.1. Договору, з моменту підписання договору і закінчити/виконати їх у строки, визначені календарним планом виконання робіт (Додаток №2), який є невід'ємною частиною даного Договору, але не пізніше 30.04.2019.
Згідно з пунктами 7.3., 7.4. Договору за порушення термінів виконання робіт, вказаних у цьому Договорі, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних в строк робіт за кожен день прострочки.
За порушення термінів виконання робіт, вказаних у цьому Договорі, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 10 % від суми Договору.
Цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.05.2019 (пункт 10.1. Договору).
У Додатку №1 до Договору сторони погодили Договірну ціну на Проектно-вишукувальні роботи по об'єкту: «Реконструкція газопроводу «Роздільна-Ізмаїл» на дільниці км 296,4 - км 350,4 з метою пропуску діагностичних поршнів», згідно з якою ціна Договору з урахуванням ПДВ становить 586 213,06 грн.
У Додатку №2 до Договору сторони погодили Календарний план на виконання Проектно-вишукувальних робіт по об'єкту: «Реконструкція газопроводу «Роздільна-Ізмаїл» на дільниці км 296,4 - км 350,4 з метою пропуску діагностичних поршнів», згідно з яким відповідач мав виконати інженерні вишукування, стадія «Проект», проходження відомчої та державної експертиз з отриманням позитивних експертних висновків замовника та експертної організації, вартістю 358 865,43 грн - з моменту підписання Договору по 28.02.2019, стадія «Робоча документація», вартістю 129 645,45 грн - з 01.03.2019 по 30.04.2019.
На виконання умов Договору між сторонами підписано та скріплено печатками Акт №12/19 здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції (проектних, вишукувальних та додаткових робіт) за Договором від 22.07.2019 на суму 423 195,11 грн (І етап робіт) та Акт №17/19 здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції (проектних, вишукувальних та додаткових робіт) за Договором від 30.07.2019 на суму 155 574,54 грн (ІІ етап робіт).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором, позивач звернувся до відповідача з претензією (докази направлення претензії у справі) про перерахування на рахунок позивача штрафних санкцій в сумі 129 707,53 грн за порушення умов Договору, яка була залишена без відповіді та задоволення зі сторони відповідача.
Оскільки, відповідач вимоги позивача не задовольнив, сплату штрафних санкцій не здійснив, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивач зазначає, що відповідачем було допущено порушення термінів виконання робіт згідно умов Договору, що є підставою для нарахування йому штрафних санкцій на підставі пунктів 7.3., 7.4. Договору в загальному розмірі 129 707,53 грн, з яких 71 086,22 грн пені та 58 321,31 грн штрафу.
Відповідач, у свою чергу, проти задоволення позову заперечував з огляду на те, що порушення термінів виконання робіт згідно умов Договору відбулося за відсутності вини відповідача, у зв'язку з тим, що позивачем здійснювались зміни до вихідних даних, іншої інформації, необхідної для належного виконання робіт відповідачем, а також висувалися додаткові вимоги, які, у свою чергу, вимагали зі сторони відповідача здійснити кожного разу повне коригування проектної документації.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За своєю правовою природою укладений між сторонами спору Договір є договором підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 1 статті 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Згідно частини 2 статті 888 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний додержуватися вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Пунктом 1 частини 1 статті 890 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором.
Як було вказано вище, відповідно до пункту 1.2. Договору обсяги та технічні вимоги до виконання робіт визначаються Завданням на проектування №17.26.007 від 29.08.2017 (далі - Завдання на проектування; том 1, а.с. 59-62).
Відповідно до пункту 6.1.1. Договору підрядник зобов'язався виконати роботи у відповідності із завданням на проектування та з дотриманням вимог ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Згідно з пунктом 20 Завдання на проектування вихідними даними є технічні вимоги на проектування (Додаток №1) та Технічні умови філії «Управління «Укргазтехзв'язок» №38/17 від 22.03.2017 (Додаток № 6). Даним пунктом також визначено, що технічні умови та вихідні дані, що потребують розробки основних технічних рішень виконавцю слід отримати від замовника після погодження ним основних технічних рішень.
Відповідно до пункту 21 Завдання на проектування відповідач повинен отримати письмове погодження основних технічних рішень від Філії УМГ «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз».
У пункті 23 Завдання на проектування визначено вимоги до розробки проектної документації, а саме проектну документацію розробити у відповідності до чинних нормативних документів України в галузі будівництва та згідно з Технічними вимогами (Додаток №1) в частинах: лінійній, захисту від корозії, архітектурно-будівельній, організації будівництва, енергозабезпечення, систем зв'язку, енергозбереження та енергоефективності, оцінки впливів на навколишнє середовище, охорони праці, протипожежного захисту об'єкта, ідентифікації та декларації безпеки, охорони об'єктів. Виконати моніторинг цін на матеріально-технічні ресурси та обладнання. Поточні ціни на матеріально-технічні ресурси та обладнання прийняти за найменшою вартістю. Моніторинг цін на вартість матеріально-технічних ресурсів, обладнання та устаткування повинен здійснюватись з урахуванням діючих вітчизняних підприємств-виробників або офіційних дилерів, якщо вони не виробляються в Україні.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, листом №2601ВИХ-18-776 від 17.04.2018 (том 1, а.с. 118) позивач направив відповідачу Зміни №2 до Завдання на проектування №17.26.007 від 29.08.2017 (далі - Зміни №2; том 1, а.с. 119-120), згідно з якими пункти 21, 23, Додаток №2 викладено в новій редакції, які, як вказує відповідач, вимагали від нього здійснити перерахунок проектної документації, враховуючи нові вихідні дані.
У ході виконання відповідачем умов Договору, Змін №2, позивач направив відповідачу Зміни №3 від 22.10.2018 до Завдання на проектування № 17.26.007 від 29.08.2017 (далі - Зміни №3; том 1, а.с. 123-124), якими викладено в новій редакції Технічні вимоги, які, як вказує відповідач, вимагали від нього здійснити перерахунок проектної документації, враховуючи нові вихідні дані.
Листом №2605ВИХ-18-853 від 14.11.2018 (том 1, а.с. 78) позивач направив відповідачу зауваження до проектної документації.
Листом №2601ВИХ-18-2277 від 15.11.2018 (том 1, а.с. 79) позивач направив відповідачу зауваження та рекомендації до основних технічних рішень.
Листом №БГ-124-741 від 22.11.2018 (том 1, а.с. 70) відповідач направив позивачу відповіді на зауваження та доповнення стовно основних технічних рішень, які у листі №2601ВИХ-18-2352 від 28.11.2018 (том 1, а.с. 71) були погоджені позивачем.
Як передбачено у пункті 6.3.1. Договору замовник зобов'язаний надати підряднику за обґрунтованої письмової вимоги необхідні для виконання робіт вихідні дані.
Листами №2601ВИХ-18-2463 від 11.12.2018, №2601ВИХ-18-2535 від 17.12.2018, №2601ВИХ-18-2620 від 27.12.2018 (том 1, а.с. 82-84) позивач у відповідь на листи відповідача №БГ-124-726 від 20.11.2018 (том 1, а.с. 129), №БГ-124-757 від 04.12.2018 (том 1, а.с. 135), №БГ-124-769 від 10.12.2018 (том 1, а.с. 137) надав додаткові вихідні дані для розробки відповідних розділів проектної документації.
Листом №БГ-124-811 від 27.12.2018 (том 1, а.с. 139-140) у зв'язку із внесенням АТ «Укртрансгаз» змін до порядку затвердження проектної документації (ПД), наказ №166 від 26.02.2018, відповідач направив на розгляд та погодження позивачу перелік обладнання, яке потребує розробки опитувальних листів по об'єкту «Реконструкція газопроводу «Роздільна-Ізмаїл» на ділянці км 296,4 - км 350,4 з метою пропуску діагностичних поршнів».
У відповідь на лист №БГ-124-811 від 27.12.2018 позивач листом №2601ВИХ-19-70 від 16.01.2019 (том 1, а.с. 141) повідомив, що філія УМГ «Прикарпаттрансгаз» погоджує перелік обладнання, яке потребує розробки опитувальних листів.
З матеріалів справи вбачається, що листом №БГ-124-96 від 08.02.2019 (том 1, а.с. 85) відповідач направив позивачу на розгляд та погодження розроблену проектну документацію на стадії «Проект».
Листом №2601ВИХ-19-403 від 13.02.2019 (том 1, а.с. 88) позивач повідомив відповідачу нові вихідні дані щодо зміни рівня кошторисної заробітної плати, які необхідно враховувати при складанні інвестиційної кошторисної документації та які, на думку відповідача, вимагають повного коригування розробленої проектної документації на стадії «Проект».
Листом №БГ-124-137 від 28.02.2019 (том 1, а.с. 89) відповідач у відповідь на лист позивача №1001ВИХ-19-855 від 22.02.2019 щодо надання відповідей на зауваження по об'єкту реконструкції, направив позивачу доопрацьовану проектну документацію на стадії «Проект».
Листом №2601ВИХ-19-975 від 09.04.2019 (том 1, а.с. 146) позивач, у відповідь на лист відповідача №БГ-124-134 від 27.02.2019 (том 1, а.с. 143), направив оформлені матеріали для розробки розділу «Оцінка впливів на навколишнє середовище», а саме: заяву про екологічні наслідки, публікацію у газеті «Ренійський вісник» №25-26 від 29.03.2019, публікацію в газеті «Дружба» №13 від 30.03.2019.
23.04.2019 позивач листом №2601ВИХ-19-1082 (том 1, ас. 147) направив відповідачу Зміни №4 від 11.04.2019 до Завдання на проектування № 17.26.007 від 29.08.2017, відповідно до яких абзаци 2, 3 пункту 23 викладено в новій редакції, за якими відповідач здійснив коригування проектної документації, в тому числі кошторисів для складання порівняльних таблиць вартості обладнання, а також розробив опитувальні листи та технічні умови на нестандартне обладнання.
За твердженнями відповідача, висловленими у відзиві на позовну заяву, позивач листом №2601ВИХ-19-776 від 17.04.2019 змінив вихідні дані для розрахунку економічної ефективності до розділу «Фінансово-економічні питання», на підставі якого відповідач повторно здійснив коригування та розробку проектної документації.
Листом №1001ВИХ-19-2239 від 22.05.2019 (том 1, а.с. 92) позивач надіслав відповідачу перелік зауважень до розробленої проектної документації на стадії «Проект».
Листом №БГ-124-340 від 24.05.2019 (том 1, а.с. 95) відповідач направив позивачу скориговану по остаточним зауваженням згідно листа від 22.05.2019 проектно-кошторисну документацію (стадія «П»).
Листом №1001ВИХ-19-2776 від 27.06.2019 (том 1, а.с. 152) позивач довів до відома відповідача, що експертними комісіями АТ «Укртрансгаз» та УМГ «Прикарпаттрансгаз» завершено відомчу експертизу проектної документації на стадії «Проект» по об'єкту «Реконструкція газопроводу «Роздільна-Ізмаїл» на дільниці км 296,4 - км 350,4 з метою пропуску діагностичних поршнів» та повідомив відповідача про те, що для затвердження проектної документації необхідно надати позитивний звіт експертної організації.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем було отримано позитивний експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконструкція газопроводу «Роздільна-Ізмаїл» на дільниці км 296,4 - км 350,4 з метою пропуску діагностичних поршнів» №V-0228-19/ПРОЕКСП від 11.07.2019 (том 1, а.с. 97).
Листом №БГ-124-502 від 19.07.2019 (том 1, а.с. 156) відповідач направив позивачу розроблену проектну документацію згідно переліку №008 від 19.07.2019 (2 примірники) та акти виконаних робіт №12/19 (2 примірники).
Листом №БГ-124-509 від 24.07.2019 (том 1, а.с. 157) відповідач направив позивачу розроблену проектну документацію згідно переліку №009 від 24.07.2019 (2 примірники) та акти виконаних робіт № 17/19 (2 примірники).
Листом №2601ВИХ-19-2122 від 09.08.2019 (том 1, а.с. 158) позивач надіслав відповідачу оформлені акти виконаних робіт.
Суд встановив, що між сторонами підписано та скріплено печатками Акт №12/19 здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції (проектних, вишукувальних та додаткових робіт) за Договором від 22.07.2019 на суму 423 195,11 грн (І етап робіт) та Акт №17/19 здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції (проектних, вишукувальних та додаткових робіт) за Договором від 30.07.2019 на суму 155 574,54 грн (ІІ етап робіт).
Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами частини 1 статті 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом частини 2 статті 217 Господарського кодексу одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України.
У відповідності до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Зі змісту пунктів 7.3., 7.4. Договору вбачається, що сторони погодили, що за порушення термінів виконання робіт, вказаних у цьому Договорі, підрядник сплачує
замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних в строк робіт за кожен день прострочки та штраф в розмірі 10 % від суми Договору.
Відповідно до пункту 7.2. Договору сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
За твердженнями позивача, відповідачем виконано передбачені Договором роботи з порушенням строків, встановлених Календарним планом виконання робіт, а саме 1-й етап робіт фактично завершено 22.07.2019, з простроченням виконання робіт на 141 день, 2-й етап робіт фактично завершено 30.07.2019 з простроченням виконання робіт на 89 днів, що в силу положень пунктів 7.3., 7.4. Договору є підставою для стягнення з відповідача нарахованих позивачем пені та штрафу.
У свою чергу, як зазначає відповідач, в силу положень частини 1 статті 613 Цивільного кодексу України позивач є таким, що прострочив виконання зобов'язання як кредитор за Договором, а відповідач порушив зобов'язання за відсутності своєї вини, відтак, відповідно до приписів статті 614 Цивільного кодексу України, підстави для сплати відповідачем передбаченої Договором неустойки відсутні.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення у даній справі, погодився із вказаними доводами відповідача та дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача з огляду на наступне.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як було вказано вище, за умовами пункту 5.1. Договору відповідач мав приступити до виконання робіт, визначених у пункті 1.1. Договору, з моменту підписання Договору і закінчити/виконати їх у строки, визначені календарним планом виконання робіт (Додаток №2), який є невід'ємною частиною даного Договору, але не пізніше 30.04.2019.
У Додатку №2 до Договору (Календарний план на виконання Проектно-вишукувальні роботи по об'єкту: «Реконструкція газопроводу «Роздільна-Ізмаїл» на дільниці км 296,4 - км 350,4 з метою пропуску діагностичних поршнів») відповідач взяв на себе зобов'язання стадію «Проект» виконати (завершити) у строк з моменту підписання Договору по 28.02.2019, а стадію «Робоча документація» - у строк з 01.03.2019 по 30.04.2019.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України).
Поряд з цим, за приписами частини 4 статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Аналогічні положення містяться в частині 3 статті 220 Господарського кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Згідно з частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно із частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
За змістом статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.
Як уже зазначалося, згідно з пунктом 1.2. Договору обсяги та технічні вимоги до виконання робіт визначаються Завданням на проектування №17.26.007 від 29.08.2017.
Водночас, згідно з пунктом 6.4.3. Договору замовник має право вносити в ході виконання робіт зміни та доповнення у зміст і склад проектно-кошторисної документації, шляхом укладення додаткових угод до Договору.
Колегія суддів зазначає, що жодних додаткових угод до Договору щодо зміни та доповнення змісту і складу проектно-кошторисної документації сторонами не укладалось, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Водночас, як вірно встановив суд першої інстанції, у ході виконання відповідачем зобов'язань за Договором, позивач неодноразово змінював вихідні дані, тричі направляв відповідачу листами зміни до Завдання на проектування № 17.26.007 від 29.08.2017 (Зміни №2, №3 та №4, про які зазначено вище), які потребували внесення відповідачем коригувань в проектну документацію.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач визнав, що направлені відповідачу Зміни №2 та №4 до Завдання на проектування №17.26.007 від 29.08.2017 потребували внесення відповідачем певних коригувань в проектну документацію, однак, на думку позивача, яка також відображена в апеляційній скарзі, відповідач невчасно приступив до виконання робіт.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що Зміни №2 до завдання на проектування №17.26.007 від 29.08.2017 були надані на початковому етапі проектування і не могли призвести до затримки проектування, оскільки на даному етапі проектування проводились інженерні вишукування, фото і відеозйомки об'єкту, планувалось проведення зустрічей спеціалістів проектувальника та експлуатуючої організації, водночас, проектувальник звернувся з листом про надання попереднього переліку вихідних даних для проектування об'єкту (лист ПАТ «ІВП «ВНІПІТРАНСГАЗ» №К-21-143 від 04.04.2019) лише через місяць після укладення договору.
Оцінюючи вказані доводи скаржника, колегія суддів зазначає наступне.
Об'єктом проектування згідно умов Договору була ділянка км 296,4 - км 350,4 магістрального газопроводу «Роздільна-Ізмаїл» з підвищеною небезпекою, яка включає в себе основну лінійну частину магістрального газопроводу (МГ) (безпосередньо ділянки трубопроводу), майданчикові споруди (вузли приймання ЗОД, лінійні кранові вузли), кабельну лінію зв'язку, під'їзну дорогу з примиканням до існуючої, перетини комунікацій, що проектуються з існуючими комунікаціями.
Відповідно до пункту 2.1.6. ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва» технічне завдання на виконання інженерно-геодезичних вишукувань складає замовник за участі виконавця і генпроектувальника та містить обов'язкову інформацію щодо: цільового призначення роботи; характеристики об'єкта; необхідної детальності та повноти відображення ситуації об'єкта; точності визначення просторового положення об'єкта (масштаб); меж ділянки вишукувань, спеціальних вимог; переліку звітних матеріалів, зразків форм їх подання у випадку виконання спеціальних видів робіт; відомостей про наявність матеріалів вишукувань минулих років.
У відповідності до пункту 3.1.3. ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва» технічне завдання (ТЗ) на виконання інженерно-геологічних вишукувань (ІГВ) для будівництва повинно містити: найменування об'єкта; дані по місцерозташування та межі ділянки будівництва; цілі та види вишукувань; вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення) або вид робіт на існуючому об'єкті (консервація, ліквідація тощо); інформацію про стадійність проектування і будівництва; характеристику проектованих об'єктів: дані про конструктивні рішення надземної частини, типи фундаментів, глибини їх закладання, орієнтовні навантаження на основи, відомості про необхідні заходи інженерного захисту об'єктів і території; відомості про раніше виконані інженерні вишукування та дослідження на території проектованого будівництва; відомості про необхідність проведення вишукувань у процесі будівництва; додаткові вимоги, обумовлені галузевою специфікою проектованого об'єкта.
Отже, для розробки технічного завдання для розробки інженерних вишукувань та відповідно їх виконання необхідно попередньо визначити характеристики всіх споруд, що проектуються, їх склад, розташування, що неможливе без доскональної обробки вихідних даних та завдання на проектування.
З огляду на зазначене, проведення робіт з інженерних вишукувань на початковому етапі проектування неможливе, оскільки попередньо необхідно систематизувати вихідні дані, обробити завдання на проектування та наявні архівні матеріали, і, відповідно, тільки після виконання цих робіт є можливість розробити завдання на виконання інженерних вишукувань.
Відтак, посилання скаржника на відсутність впливу змін у вихідних даних на етапи проектування та затримки на місяць на початковому етапі, посилаючись на лист ПАТ «ІВП «ВІІІПІТРАНСГАЗ» №К-21-143 від 04.04.2019, є необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що Зміна №3 від 22.10.2018 до завдання на проектування №17.26.007 від 29.08.2017 була ініційована самим проектувальником, оскільки в процесі збору вихідних даних по лінійній частині та на підставі виконаних вишукувань були виявлені певні невідповідності між фактичним місцезнаходженням лінійних об'єктів і передбачених в технічних вимогах до завдання на проектування, та про те, що проектувальник знав про дану зміну та міг працювати над проектом без затвердженої позивачем Зміни №3 від 22.10.2018 до завдання на проектування №17.26.007 від 29.08.2017, колегією суддів відхиляються, оскільки відповідач згідно умов Договору зобов'язаний був виконувати роботи виключно у відповідності із затвердженим замовником завданням на проектування та з дотриманням вимог ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
В апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що замовник листом №2601ВИХ-18-2277 від 15.11.2018 направив підряднику зауваження та рекомендації до основних технічних рішень (ОТР). Замовник листом №2601ВИХ-18-2352 від 28.11.2018 погодив Підряднику ОТР. У свою чергу, після етапу погодження ОТР підрядник мав подати на розгляд відомчої експертизи проектну документацію на стадії «Проект» (відповідно до вимог додатку 2 до завдання на проектування), однак, ПАТ «ІВП «ВНІПІТРАНСГАЗ» направив на відомчу експертизу проект листом №БГ-124-96 від 08.02.2019, тобто лише через 2 місяці після погодження ОТР.
Із приводу вказаних доводів скаржника колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 20 «Вихідні дані» Завдання на проектування №17.26.007 від 29.08.2017 технічні умови та вихідні дані, що потребують розробки основних технічних рішень, виконавцю слід отримати від замовника після погодження ним основних технічних рішень.
Замовник листом №2601ВИХ-18-2352 від 28.11.2018 погодив підряднику основні технічні рішення.
Об'єм проектної документації на стадії проект має відповідати розділу 7 та додатку «Е» ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та включати додатково розділи, що не передбачені основними технічними рішеннями.
Як встановлено судом вище, підрядник листами №БГ-124-726 від 20.11.2018, №БГ-124-757 від 04.12.2018, №БГ-124-769 від 10.12.2018 звертався до замовника за наданням додаткових вихідних даних для розробки розділів «Оцінка впливів на навколишнє середовище», «Ідентифікації та декларації безпеки» та «Проект організації будівництва».
Замовник листом від 11.12.2018 №2601ВИХ-18-2463 надав додаткові вихідні дані для розробки розділу «Ідентифікації та декларації безпеки», а саме декларацію безпеки об'єкта підвищеної небезпеки лінійної частини магістральних газопроводів і ГРС №12.1-15.1-ПЛАС.ЄП-08.11.
Замовник листом від 17.12.2018 №2601ВИХ-18-2535 надав додаткові вихідні дані для розробки розділу «Проект організації будівництва».
Замовник листом від 27.12.2018 №2601ВИХ-18-2620 надав додаткові вихідні дані для розробки розділу «Оцінка впливів на навколишнє середовище».
Згідно додатку №2 «Календарний план» до Договору узгоджені терміни виконання робіт. Термін виконання робіт по етапу №1 «Інженерні вишукування. Стадія «проект». Проходження відомчої та державної експертиз з отриманням позитивних експертних висновків замовника та експертної організації» становить з моменту підписання договору до 28.02.2019.
Листом від 08.02.2019 №БГ-124-96, тобто у межах встановленого Календарним планом строку, відповідач направив позивачу на розгляд та погодження розроблену проектну документацію на стадії «Проект».
Натомість, листом №2601ВИХ-19-403 від 13.02.2019 позивач повідомив відповідачу нові вихідні дані щодо зміни рівня кошторисної заробітної плати, які необхідно враховувати при складанні інвестиційної кошторисної документації на стадії «Проект», з урахуванням погодженого Календарним планом на виконання проектно-вишукувальних робіт терміну виконання робіт по І етапу.
Отже, позивачем знову були надані нові вихідні дані для розробки документації, що не могло не вплинути на строки виконання відповідачем робіт.
Твердження позивача про те, що проектувальник повинен був звернутися до замовника за наданням додаткових вихідних даних для розробки розділів «Оцінка впливів на навколишнє середовище» (ОВНС), «Ідентифікації та декларації безпеки» та «Проект організації будівництва» ще на початковому етапі проектування, зокрема, отримати декларацію безпеки об'єкта підвищеної небезпеки лінійної частини магістральних газопроводів ГРС №12.1-15.1-ПЛАС.ЄП-08.11, а також те, що погодження матеріалів для розробки розділу ОВНС проектувальнику необхідно здійснювати на початковому етапі проектування, є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до абз. 1, 2, 3 пункту 1.6. ДБН А.2.2-1-2003 «Проектування Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд» порядок виконання та підготовки матеріалів ОВНС повинен відповідати загальній технологічній схемі інвестиційного процесу будівництва, наведеній у додатку В: замовник визначає виконавця ОВНС; замовник і виконавець ОВНС складають, погоджують і публікують Заяву про наміри за формою, наведеною у додатку Г, із зазначенням переліку очікуваних впливів планованої діяльності; проводять збір і систематизацію наявних матеріалів про стан навколишнього середовища, середовища життєдіяльності населення і господарської діяльності відповідно до переліку впливів; складають завдання на розроблення матеріалів ОВНС за формою, наведеною у додатку Д, з обґрунтуванням обсягів робіт залежно від небезпеки для навколишнього середовища планованої діяльності, її альтернативи (у тому числі відмови від зазначеної діяльності), варіантів розміщення і стану навколишнього середовища; виконавець ОВНС виконує роботи відповідно до завдання на розроблення матеріалів ОВНС і 1.7-1.12 даних Норм і за результатами цих робіт готує разом із замовником Заяву про екологічні наслідки діяльності.
Згідно пункту 1.8. ДБН А.2.2-1-2003 «Проектування Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд» на основі висновків остаточного звіту ОВНС замовник і виконавець ОВНС складають текст Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності і забезпечують її розповсюдження через засоби масової інформації. Остаточний звіт ОВНС, з урахуванням громадських інтересів, у складі проектної документації подається замовником або генпроектувальником на узгодження і проходження державних експертиз.
Відповідно до вимог пункту 1.8. ДБН А.2.2-1-2003 Заява про екологічні наслідки складається на основі висновків остаточного звіту ОВНС. Остаточний звіт ОВНС, з урахуванням громадських інтересів, у складі проектної документації подається замовником або генпроектувальником на узгодження і про ходження державних експертиз.
Відтак, складання Заяви про екологічні наслідки здійснюється на завершальному етапі проектування, оскільки звіт ОВНС можна розробити тільки на основі всіх остаточних проектних рішень, що відповідають вихідним даним та вимогам замовника, отриманими в письмовому вигляді в установленому порядку.
На думку скаржника, яка викладена в апеляційній скарзі, Зміна №4 від 11.04.2019 до завдання на проектування №17.26.007 від 29.08.2017 не була додатковим об'ємом роботи, оскільки передбачалась у завданні на проектування, проте, було змінено лише підхід щодо визначення цін на матеріально-технічні ресурси (з мінімальної вартості до середнього арифметичного значення).
У даному контексті колегія суддів приймає до уваги заперечення відповідача, викладені із цього приводу у відзиві на апеляційну скаргу, згідно яких зміна підходу до визначення цін на матеріально-технічні ресурси фактично передбачала, що відповідач у вже складені таблиці вартості обладнання, які визначені були по найменшій ціні, мав здійснити повторний моніторинг цін, визначивши середню арифметичну ціну, і вже на підставі цього здійснити коригування кошторисної документації, проекту організації будівництва та розділу «Ефективність капітальних вкладень».
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що відповідач у відповідь на лист зі Змінами №4 листом №БГ-124-277 від 26.04.2019 (том 1, а.с. 149) просив позивача на підставі пунктів 6.4.3., 7.2., 12.5. Договору розглянути та затвердити проект Додаткової угоди до Договору щодо продовження строків виконання робіт за Договором у зв'язку із значним зростанням об'єму проектних робіт через внесення змін до технічного завдання.
З урахуванням наведеного, обґрунтованими є доводи відповідача про те, що несвоєчасне виконання проектно-вишукувальних робіт обумовлене діями позивача та, відповідно, свідчить про наявність прострочення кредитора.
Відсутність погодження у порядку, визначеному пунктом 6.4.3. Договору, змін та доповнень у зміст та склад проектно-кошторисної документації, постійна зміна вихідних даних, направлення відповідачу змін до Завдання на проектування №17.26.007 від 29.08.2017 (Зміни № 2, № 3 та №4), що зумовлювало для відповідача внесення коригувань до проектної документації, у своїй сукупності призвело до прострочення виконання проектних робіт у визначений договором строк.
Відповідач належними, допустимими та достовірними у розумінні статей 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України доказами довів суду відсутність своєї вини у простроченні виконання зобов'язання у передбачений Договором строк, що в силу положень пункту 7.2. Договору має наслідком звільнення відповідача від сплати неустойки.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову в даній справі.
Усі інші доводи скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 у даній справі підлягає залишенню без змін.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 у справі №910/14159/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 у справі №910/14159/19 залишити без змін.
Матеріали справи №910/14159/19 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
І.А. Іоннікова