вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" березня 2020 р. Справа№ 910/8656/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Тищенко А.І.
Яковлєва М.Л.
при секретарі Даниленко Т.О.
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 18.03.2020.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 06.11.2019 (повний текст складено 14.11.2019)
у справі №910/8656/19 (суддя Спичак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв"
до Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство Спец-Деталь"
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Укрспецмаш"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Альпарі Банк"
про визнання недійсним та скасування рішення тендерного комітету,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" (далі - позивач, скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України (далі - відповідач) про:
- визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій № 42 від 08.04.2019, в частині визнання тендерної пропозиції ТОВ "Торгово-виробниче підприємство Спец-деталь" по лоту 1 та лоту 2 такою, що відповідає кваліфікаційним та технічним вимогам тендерної документації;
- визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій № 54 від 03.05.2019;
- визнання незаконною та такою, що не підлягає виконанню вимогу Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України до Акціонерного товариства "АЛЬПАРІ БАНК" про перерахування грошових коштів згідно з банківськими гарантіями № 0936-GR від 04.04.2019 на суму 94 500,00 гривень та № 0937-GR від 04.04.2019 на суму 60 840,00 гривень з підстав ненадання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авто резерв" у строк встановлений в абзаці 2 частини 3 статті 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 ЗУ "Про публічні закупівлі".
В обґрунтування поданого позову позивачем зазначено про те, що рішення тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій № 42 від 08.04.2019, в частині визнання тендерної пропозиції ТОВ "Торгово-виробниче підприємство Спец-деталь" по лоту 1 та лоту 2 такою, що відповідає кваліфікаційним та технічним вимогам тендерної документації, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки підставою для такого рішення стала відсутність в складі тендерної пропозиції банківської гарантії, що є підставою для відхилення пропозиції на етапі попередньої кваліфікації, а не під час визначення переможця. Одночасно, на думку заявника, рішення тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій № 54 від 03.05.2019, яким відхилено тендерні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" та визнано переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Укрспецмаш" також є незаконними оскільки рішення, яке було оформлено протоколом №53 від 26.04.2019, було опубліковано 26.04.2019, що передувало вихідним дням та фактично унеможливило подання позивачем документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8 ч.1 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі". Вказані обставини також вказують на відсутність підстав для сплати банком банківської гарантії відповідачу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у позові - відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 року у справі № 910/8656/19 повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права. Зазначає при цьому, що зосередившись на описі положень законодавства, згідно з яким п'ятиденний строк на подання документів переможцем торгів не може бути збільшено за фактом існування в такому строку святкових та неробочих днів, суд оминув увагою опублікування протоколу в неробочий час.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/8656/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Яковлєва М.Л., Шаптали Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/8656/19. Призначено справу до розгляду на 05.02.2020.
21.01.2020 від відповідача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає при цьому, що згідно протоколу №53 від 26.04.2019 визначено переможцем процедури закупівлі за лотом 1, 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв", тобто у останнього виник обов'язок протягом 5-ти днів надати документацію передбачену ч. 3 ст. 17., що останнім зроблено не було.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/8656/19.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.02.2020 для розгляду справи № 910/8656/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/8656/19 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Тищенко А.І., Яковлєва М.Л. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/8656/19 призначено 18.03.2020.
В судовому засіданні 18.03.2020 представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі № 910/8656/19 повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В судовому засіданні 18.03.2020 представники відповідача заперечили проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просили відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі № 910/8656/19 залишити без змін.
Треті особи в судове засідання 18.03.2020 не з'явилися. Про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення третіх осіб про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності третіх осіб та їх повноважених представників за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 18.03.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно змісту протоколу №18 від 07.03.2019 тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України було прийнято рішення про необхідність здійснення закупівлі акумуляторних батарей 12СТ-85Р (свинцева, стартерна) у кількості 200 штук, акумуляторних батарей 12СТ-85Р (свинцева, стартерна, сухозаряджена) у кількості 130 штук, стартерні, свинцево-кислотні акумуляторні батареї 6СТ-140 Аh (6СТ-143 Аh) у кількості 60 штук, стартерні, свинцево-кислотні акумуляторні батареї 6СТ-200 Аh (6СТ-200 Аh) у кількості 10 штук та акумуляторні батареї на мототранспортний засіб спеціального призначення (колісний квадро цикл) у кількості 12 штук. Вирішено застосувати процедуру відкритих торгів. Визначено наступні предмети закупівлі 31430000-9 Електричні акумулятори: лот 1 - акумуляторна батарея 12СТ-85Р (свинцева стартерна), лот 2 - акумуляторна батарея 12СТ-85Р (свинцева, стартерна, сухозаряджена), лот 3 - стартерна свинцево-кислотна акумуляторна батарея 6СТ-140 Аh (6СТ-143 Аh), лот 4 - стартерна свинцево-кислотна акумуляторна батарея 6СТ-200 Аh (6СТ-200 Аh), лот 5 - акумуляторна батарея на мототранспортний засіб спеціального призначення (колісний квадроцикл).
На веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі UA-2019-03-07-000896-a) було опубліковано оголошення про проведення закупівлі та визначено кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 07.04.2019.
Рішенням тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, яке оформлено протоколом №18 від 07.03.2019 затверджено тендерну документацію на закупівлю за процедурою відкритих торгів.
Як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" було подано тендерну пропозицію №180 від 04.04.2019 (лот 1) та №181 від 04.04.2019 (лот 2). В забезпечення тендерних пропозицій позивачем було надано банківські гарантії Акціонерного товариства "Альпарі банк" №0936-GR від 04.04.2019 на суму 94500 грн. та №0937-GR від 04.04.2019 на суму 60840 грн.
Одночасно, за лотом 1 тендерні пропозиції також було подано Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство Спец-Деталь" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Укрспецмаш". За лотом 2 тендерні пропозиції також було подано Товариством з обмеженою відповідальністю " Спец-Деталь" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Укрспецмаш".
Згідно рішення тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, яке оформлено протоколом №42 від 08.04.2019р. тендерні пропозиції за лотом 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство Спец-Деталь" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Укрспецмаш" визнано такими, що відповідають кваліфікаційним критеріям та технічним вимогам тендерної документації; за лотом 2 визнано такими, що відповідають кваліфікаційним критеріям та технічним вимогам тендерної документації тендерні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв", Товариства з обмеженою відповідальністю " Спец-Деталь" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Укрспецмаш".
Рішенням від 22.04.2019 тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, яке оформлено протоколом №52 від 22.04.2019 вирішено продовжити строк розгляду тендерних пропозицій до 20 робочих днів. Вказане рішення було опубліковано в електронній системі закупівель.
Згідно протоколу №53 від 26.04.2019 розгляду тендерних пропозиції тендерним комітетом Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України по лоту 1 визнано тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство Спец-Деталь" такою, що не відповідає вимогам тендерної документації, а саме не надано забезпечення тендерної пропозиції (банківської гарантії), та відхилено вказану пропозицію; визначено переможцем процедури закупівлі за лотом 1, 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв", вирішено укласти з останнім договір про закупівлю протягом строку дії пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, але не раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Вказаний протокол було опубліковано на сайті уповноваженого органу з питань закупівель "Prozorro" 26.04.2019.
Рішенням тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, яке оформлено протоколом №54 від 03.05.2019, відхилено тендерні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" подані щодо лотів 1 та 2 у зв'язку з їх невідповідністю умовам тендерної документації, визначено переможцем процедури закупівлі за лотами 1, 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Укрспецмаш", вирішено укласти з останнім договір про закупівлю протягом строку дії пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, але не раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
31.05.2019 відповідач звернувся до Акціонерного товариства "Альпарі Банк" з повідомленням №83/381 від 29.05.2019 про настання обставин, що передбачені банківською гарантією. У вказаному повідомленні висловлено вимогу про перерахування суми гарантій згідно договорів №0936-GR від 04.04.2019 на суму 94500 грн. та №0937-GR від 04.04.2019 на суму 60840 грн.
Листом №0800-04/476 від 05.06.2019 Акціонерним товариством "Альпарі Банк" відмовлено відповідачу у задоволенні вимог з огляду на неналежне оформлення документів, що є додатками до вимоги.
Листом №584 від 10.07.2019 Акціонерним товариством "Альпарі Банк" було повідомлено Базу виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України про розгляд вимоги бенефіцара за наслідками вирішення судом спору у справі №910/8656/19.
Наразі, за поясненнями позивача, рішення тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій № 42 від 08.04.2019, в частині визнання тендерної пропозиції ТОВ "Торгово-виробниче підприємство Спец-деталь" по лоту 1 та лоту 2 такою, що відповідає кваліфікаційним та технічним вимогам тендерної документації, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки підставою для такого рішення стала відсутність в складі тендерної пропозиції банківської гарантії, що є підставою для відхилення пропозиції на етапі попередньої кваліфікації, а не під час визначення переможця.
Одночасно, на думку заявника, рішення тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій № 54 від 03.05.2019, яким відхилено тендерні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" та визнано переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Укрспецмаш" також є незаконними оскільки рішення, яке було оформлено протоколом №53 від 26.04.2019, було опубліковано 26.04.2019, що передувало вихідним дням та фактично унеможливило подання позивачем документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8 ч.1 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі". Вказані обставини також вказують на відсутність підстав для сплати банком банківської гарантії відповідачу.
Вказані обставини у сукупності і стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин порушення прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" внаслідок прийняття тендерним комітетом відповідача рішення про визнання тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство Спец-деталь" по лоту 1 та лоту 2 такою, що відповідає кваліфікаційним та технічним вимогам тендерної документації на стадії попередньої кваліфікації, у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку, що задоволення позову в цій частині ніяким чином не призвело б до відновлення права позивача, що вказує на невідповідність обраного способу захисту приписам ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що прийняття 03.05.2019 тендерним комітетом Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України рішення про відхилення пропозиції позивача та визначення переможцем Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Укрспецмаш" не суперечить приписами Закону України "Про публічні закупівлі", а твердження позивача про його незаконність є такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Виходячи із змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ч.ч.1-3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання незаконними і скасування рішень тендерного комітету у межах процедури публічної закупівлі повинно бути доведено, насамперед, порушення внаслідок їх прийняття прав та законних інтересів позивача, прийняття вказаних рішень процедури з порушенням норм чинного законодавства, що регулює правовідносини у сфері здійснення публічних закупівель.
Щодо позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій № 42 від 08.04.2019, в частині визнання тендерної пропозиції ТОВ "Торгово-виробниче підприємство Спец-деталь" по лоту 1 та лоту 2 такою, що відповідає кваліфікаційним та технічним вимогам тендерної документації, судова колегія зазначає наступне.
Як зазначалось вище, відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч.1 ста.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.
Щодо порушеного права судова колегія зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Як було встановлено вище, на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі UA-2019-03-07-000896-a) було опубліковано оголошення про проведення закупівлі та визначено кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 07.04.2019.
Рішенням тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, яке оформлено протоколом №18 від 07.03.2019 затверджено тендерну документацію на закупівлю за процедурою відкритих торгів.
Як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" було подано тендерну пропозицію №180 від 04.04.2019 (лот 1) та №181 від 04.04.2019 (лот 2). В забезпечення тендерних пропозицій позивачем було надано банківські гарантії Акціонерного товариства "Альпарі банк" №0936-GR від 04.04.2019 на суму 94500 грн. та №0937-GR від 04.04.2019 на суму 60840 грн.
Одночасно, за лотом 1 тендерні пропозиції також було подано Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство Спец-Деталь" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Укрспецмаш". За лотом 2 тендерні пропозиції також було подано Товариством з обмеженою відповідальністю " Спец-Деталь" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Укрспецмаш".
Згідно рішення тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, яке оформлено протоколом №42 від 08.04.2019 тендерні пропозиції за лотом 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство Спец-Деталь" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Укрспецмаш" визнано такими, що відповідають кваліфікаційним критеріям та технічним вимогам тендерної документації; за лотом 2 визнано такими, що відповідають кваліфікаційним критеріям та технічним вимогам тендерної документації тендерні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв", Товариства з обмеженою відповідальністю " Спец-Деталь" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Укрспецмаш".
Проте, всупереч наведеного вище, скаржником не доведено належними та допустимими доказами обставин порушення прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" внаслідок прийняття тендерним комітетом відповідача рішення про визнання тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство Спец-деталь" по лоту 1 та лоту 2 такою, що відповідає кваліфікаційним та технічним вимогам тендерної документації на стадії попередньої кваліфікації.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, судова колегія дійшла до переконання, що задоволення позову в цій частині ніяким чином не призвело б до відновлення права позивача, що вказує на невідповідність обраного способу захисту приписам ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, у зв'язку із чим, суд першої інстанції дійшов правомірно висновку щодо залишення без задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій № 42 від 08.04.2019 року, в частині визнання тендерної пропозиції ТОВ "Торгово-виробниче підприємство Спец-деталь" по лоту 1 та лоту 2 такою, що відповідає кваліфікаційним та технічним вимогам тендерної документації.
З приводу вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій № 54 від 03.05.2019, судова колегія зазначає наступне.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено Законом України "Про публічні закупівлі".
Преамбулою до вказаного нормативно-правового акту передбачено, що метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; товари - це продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено принципи здійснення закупівель. Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
При цьому, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 1 Закону.
Частиною 1 ст.12 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Статтею 28 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано порядок розгляду та оцінки тендерних пропозицій.
За приписами ч.6 вказаної статті за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.
Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника (ч.7 ст.28 Закону України "Про публічні закупівлі").
Зі змісту ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: 1) він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі; 2) відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення; 3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення; 4) суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів); 5) фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 6) службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов'язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника; 8) учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура; 9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"; 10) юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень. Замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
У ч.3 ст.17 вказаного нормативно-правового акту вказано, що переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.
Як було встановлено вище, згідно протоколу №53 від 26.04.2019 розгляду тендерних пропозиції тендерним комітетом Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України по лоту 1 визнано тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство Спец-Деталь" такою, що не відповідає вимогам тендерної документації, а саме не надано забезпечення тендерної пропозиції (банківської гарантії), та відхилено вказану пропозицію; визначено переможцем процедури закупівлі за лотом 1, 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв", вирішено укласти з останнім договір про закупівлю протягом строку дії пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, але не раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Вказаний протокол було опубліковано на сайті уповноваженого органу з питань закупівель "Prozorro" 26.04.2019.
Посилання скаржника на безпідставне та неправомірне оприлюднення вказаного вище рішення тендерного комітету 26.04.2019 в неробочий час, що призвело до неможливості виконання вимог ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі", судова колегія відхиляє з огляду на наступне.
За приписами ч.1 ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю. Зокрема, вказаною статтею унормовано, що протокол розгляду тендерних пропозицій публікується протягом одного дня з дня його затвердження, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі.
Тобто, з наведеного полягає, замовником (відповідачем) було здійснено публікацію рішення про розгляд тендерних пропозицій та намір до укладання договору у чіткій відповідності до строків, визначених ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі".
Проте, з матеріалів справи не вбачається, а апеляційною скаргою не спростовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" відповідні документи у встановлений законодавством строк було надано.
Судовою колегією вказувалось, що у ч.3 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" вказано, що переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.
Тобто, наведена норма передбачає саме обов'язок, а не право переможця торгів подати відповідну документацію замовнику.
В контексті означеного, судова колегія звертає увагу на те, що наявність протягом таких п'яти днів декількох вихідних днів (на наявність яких і посилається скаржник) ніяким чином не впливає на необхідність переможця торгів виконати відповідний обов'язок. При цьому, у даному випадку трудові відносини Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" з працівниками та посилання позивача на відсутність у останніх достатнього робочого часу для подачі відповідних документів також ніяким чином не впливає та не продовжує строку, який визначено у ч.3 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі".
Більш того, як вбачається із матеріалів справи, рішення тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій № 54 від 03.05.2019, тобто у дводенний строк після спливу встановленого п'ятиденного Законом строку, у зв'язку із чим, на переконання колегії суддів, скаржнику було надано додатково два дні для подачі передбачених законодавством пакету документів.
Суд зазначає, що згідно ч.3 ст.32 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
За таких обставин, за переконанням судової колегії, прийняття 03.05.2019 тендерним комітетом Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України рішення про відхилення пропозиції позивача та визначення переможцем Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Укрспецмаш" не суперечить приписами Закону України "Про публічні закупівлі", а твердження скаржника про його незаконність є такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування, у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про залишення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" в частині визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій № 54 від 03.05.2019 без задоволення.
Щодо позову в частині визнання незаконною та такою, що не підлягає виконанню вимоги Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України до Акціонерного товариства "АЛЬПАРІ БАНК" про перерахування грошових коштів згідно з банківськими гарантіями № 0936-GR від 04.04.2019 на суму 94 500,00 гривень та № 0937-GR від 04.04.2019 на суму 60 840,00 гривень з підстав ненадання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" у строк встановлений в абзаці 2 частини 3 статті 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", судова колегія зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно приписів ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Аналогічну позицію викладено у листі Верховного Суду України від 01.04.2014 р. "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України".
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Проте, як вказувалось вище, предметом позову є в тому числі, визнання незаконною та такою, що не підлягає виконанню вимоги Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України до Акціонерного товариства "АЛЬПАРІ БАНК" про перерахування грошових коштів згідно з банківськими гарантіями № 0936-GR від 04.04.2019 на суму 94 500,00 гривень та № 0937-GR від 04.04.2019 на суму 60 840,00 гривень з підстав ненадання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авто резерв" у строк встановлений в абзаці 2 частини 3 статті 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 ЗУ "Про публічні закупівлі".
Тобто, на переконання колегії суддів, означена вимога за своєю правовою природою є вимогою про встановлення факту, а не способом захисту права у розмінні ст. 16 Цивільного кодексу України, який би призводив до відновлення прав.
Обставини наявності чи відсутності підстав для сплати гарантом бенефіциару гарантії повинні встановлюватись у межах спору між вказаними особами про стягнення грошових коштів.
Одночасно, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 546, 560, 563, 569 Цивільного кодексу України, банківська гарантія є одним із способів забезпечення зобов'язання боржника перед кредитором та одностороннім правочином, за яким банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником та має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом та боржником.
Нормами чинного законодавства передбачено такий спосіб захисту права як припинення правовідношення.
Такий спосіб захисту цивільних прав може бути пов'язаний з необхідністю припинити існуюче правовідношення, наприклад, у зв'язку з порушенням його однією із сторін. Припинення правовідношення застосовують, як правило, у разі невиконання або неналежного виконання боржником своїх обов'язків або неправомірного використання кредитором свого права. Припинення правовідношення як спосіб захисту права на практиці найчастіше застосовується у разі розірвання договорів. Вказані висновки наведено у листі від 01.04.2014 Верховного Суду України "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України".
При цьому, припинення зобов'язання за гарантією стосується також прав боржника (принципала), оскільки в такому випадку він звільняється від відповідальності за регресними вимогами, з якими гарант може звернутися до нього у випадку стягнення з нього грошової суми за виданою гарантією. Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 04.04.2019 по справі №910/5723/18.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови в задоволенні позову в частині визнання незаконною та такою, що не підлягає виконанню вимогу Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України до Акціонерного товариства "АЛЬПАРІ БАНК" про перерахування грошових коштів згідно з банківськими гарантіями № 0936-GR від 04.04.2019 на суму 94 500,00 гривень та № 0937-GR від 04.04.2019 на суму 60 840,00 гривень.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/8656/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/8656/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авторезерв" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/8656/19 - залишити без змін.
Матеріали справи №910/8656/19 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст постанови складено 24.03.2020.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді А.І. Тищенко
М.Л. Яковлєв