вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" березня 2020 р. Справа № 925/271/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Брунько А.І.
за участю представників сторін:
від позивача Биченко І.Я.
від відповідача-1 Смаглій В.М.
від відповідача-2 не з'явився
від відповідача-3 не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 (повне рішення складено 17.12.2019) (суддя Чевгуз О.В.)
у справі № 925/271/18 Господарського суду Черкаської області
за позовом ОСОБА_2
до 1. ОСОБА_1 (відповідач-1),
2. ОСОБА_3 (відповідач-2),
3. Приватного підприємства "АЛЬП-КОМ" (відповідач-3)
про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсною редакції статуту
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-1), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач-2), Приватного підприємства "АЛЬП-КОМ" (далі - ПП "АЛЬП-КОМ", відповідач-3) про визнання недійсними:
- договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012, сторонами в якому зазначені: продавцем - ОСОБА_2 , покупцями - ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) та ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%);
- рішення засновника ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення з посади директора, підписантом в якому від імені засновника зазначений ОСОБА_2 (Рішення-1);
- рішення загальних зборів засновників ПП "АЛЬП-КОМ", оформленого протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, в якому присутніми учасниками зазначені: ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) та ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%) (Рішення-2);
- редакції статуту ПП "АЛЬП-КОМ", затвердженої рішенням загальних зборів засновників, що оформлене протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, та зареєстрованої 10.09.2012 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (нині - Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), номер реєстраційного запису - 10261050008008383.
Позов мотивований посиланням на відсутність волевиявлення позивача на відчуження відповідачу-1 частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ" у розмірі 35%, відсутність підпису позивача на договорі купівлі-продажу стовідсоткової частки корпоративних прав від 08.09.2012. Також позивач зазначив, що спірні рішення засновників (учасників) ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012 позивачем та відповідачем-2 не приймалися та є підробленими.
Хід справи.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.11.2018 у справі № 925/271/18 позов задоволено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 рішення Господарського суду Черкаської області від 05.11.2018 у справі № 925/271/18 змінено в частині розподілу судового збору, а в решті - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 02.07.2019 рішення Господарського суду Черкаської області від 05.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 925/271/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі № 925/271/18 прийнято визнання представником ПП "АЛЬП-КОМ" позову; позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсним рішення засновника ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення з посади директора, підписантом у якому від імені засновника зазначений ОСОБА_2; визнано недійсними рішення загальних зборів засновників ПП "АЛЬП-КОМ", що оформлені протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, в якому присутніми учасниками зазначені: ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) та ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%); визнано недійсною редакцію статуту ПП "АЛЬП-КОМ", затверджену рішенням загальних зборів засновників, що оформлене протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, та зареєстровану 10.09.2012 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (нині - Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер реєстраційного запису - 10261050008008383 захист корпоративних прав; у задоволенні позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Підприємства від 08.09.2012, сторонами в якому зазначені: продавцем - ОСОБА_2 , покупцями - ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 35%) і ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 65%) відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт недодержання при укладенні спірного договору вимог ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також порушення корпоративних прав позивача у Підприємстві (ПП "АЛЬП-КОМ") рішенням засновника ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення з посади директора (підписантом в якому від імені засновника зазначений ОСОБА_2), та прийнятим без його участі рішенням загальних зборів засновників ПП "АЛЬП-КОМ", оформленим протоколом від 08.09.2012 (в якому присутніми учасниками зазначені відповідач-1 та відповідач-2) щодо затвердження нової редакції статуту відповідача-3 (постанова Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 925/271/18).
Враховуючи доведеність порушення корпоративних прав позивача у Підприємстві (ПП "АЛЬП-КОМ") рішенням засновника ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення з посади директора (підписантом в якому від імені засновника зазначений ОСОБА_2), та прийнятим без його участі рішенням загальних зборів засновників ПП "АЛЬП-КОМ", оформленим протоколом від 08.09.2012 (в якому присутніми учасниками зазначені відповідач-1 та відповідач-2) щодо затвердження нової редакції статуту відповідача-3, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними вказаних рішень, а також спірної редакції статуту відповідача-3.
Водночас місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Підприємства (ПП "АЛЬП-КОМ") від 08.09.2012, сторонами в якому зазначені: продавцем - позивач, покупцями - відповідач-1 (частка в статутному капіталі - 35%) і відповідач-2 (частка в статутному капіталі - 65%), оскільки судом встановлено факт його невчинення (не укладення).
Щодо застосування до спірних правовідносин позовної давності, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 925/271/18, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність достатніх обставин, які б підтверджували факт обізнаності позивача про порушене право у 2013 році (як про це стверджував відповідач-1 у клопотанні про застосування наслідків спливу строку позовної давності), а відповідно підстави для застосування позовної давності відсутні.
Щодо заяви представника відповідача-3 про визнання позову, господарський суд першої інстанції вказав, що представник відповідача-3 не обмежений у повноваженнях на подання до суду такої заяви, а визнання ним позову відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджуються наявними в справі доказами, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому підлягає прийняттю господарським судом.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі № 925/271/18, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_2 повністю.
Крім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі № 925/271/18.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає, що під час нового розгляду справи судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме: ст.ст. 13, 74, 76, 86, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що стало наслідком неправильного встановлення обставин або не встановлення обставин, які мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, та у зв'язку з цим неправильного вирішення справи в цілому.
Так, скаржник вказує, що місцевим господарським судом не надано правової оцінки ряду письмових доказів, поданих до суду відповідачем-1, а також неповно та неправильно встановлені обставини справи.
Відповідач-1 вважає, що висновок суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні щодо встановленого судом факту невчинення оскаржуваного договору є необґрунтованим та безпідставним.
Крім того, скаржник зазначає, що відмовляючи у задоволенні клопотань відповідача-1 про призначення судових експертиз, суд не перевірив покази свідка ОСОБА_4 та не дослідив обставини підпису спірних документів безпосередньо свідком ОСОБА_4 . Також, на думку відповідача-1, судом належним чином не досліджено обставин наявності чи відсутності подій, на які вказував позивач. Тим самим, на думку скаржника, судом було порушено закладений у нормах ГПК України принцип змагальності сторін.
Також скаржник вважає, що визнання позову відповідачем-3 порушує права відповідача-1 як учасника даної справи.
Крім того, відповідач-1 зазначає, що встановлений судом першої інстанції в рішенні суду розподіл між відповідачами позовних вимог є безпідставним, необґрунтованим та таким, що порушує право відповідача-1 на судовий захист та справедливий суд.
Також, на думку скаржника, місцевим господарським судом не були враховані висновки та правова позиція Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у даній справі щодо позовної давності.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2020 матеріали справи № 925/271/18 передані на розгляд колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі № 925/271/18 та поновлено ОСОБА_1 зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі № 925/271/18; зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі № 925/271/18 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.02.2020 о 10 год. 00 хв.; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 10.02.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 відкладено на 17.03.2020 о 10:00.
Позиції учасників справи.
ОСОБА_2 , ПП "АЛЬП-КОМ", ОСОБА_3 10.02.2020 надіслали на адресу Північного апеляційного господарського суду відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у яких проти апеляційної скарги заперечують і просять суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
ОСОБА_1 10.02.2020 надіслав на адресу Північного апеляційного господарського суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, а також клопотання про призначення судової технічної експертизи документів.
Явка представників сторін.
У судове засідання 17.03.2020 з'явились представник позивача та відповідач-1.
Представники відповідача-2 та відповідача-3 у судове засідання 17.03.2020 не з'явились, хоча відповідача-2 та відповідача-3 було належним чином повідомлено про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги ухвалою суду від 18.02.2020, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції (ухвали від 18.02.2020), повідомленням про вручення поштового відправлення та витягом із сайту Укрпошти (трекінг), які містяться у матеріалах справи.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників справи про день, час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідача-2 та відповідача-3.
У судовому засіданні 17.03.2020 розглянуто заявлені відповідачем-1 клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, а також клопотання про призначення судової технічної експертизи документів.
Відповідач-1 у судовому засіданні заявлені ним клопотання підтримав з підстав, викладених у них, та просив суд їх задовольнити.
Представник позивача проти зазначених клопотань заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні.
При розгляді зазначених клопотань відповідача-1 суд апеляційної інстанції враховує, що Верховний Суд у своїй постанові від 02.07.2019 у даній справі визнав доведеним позивачем факт недодержання при укладенні Договору вимог ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також порушення корпоративних прав позивача у Підприємстві Рішенням-1 та прийнятим без його участі Рішенням-2 щодо затвердження нової редакції Статуту Підприємства, з огляду на встановлені обставини непідписання позивачем Договору та Рішення-1.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції враховує таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Згідно з ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Предметом розгляду даної справи є договір купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП- КОМ" від 08.09.2012; рішення засновника ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012; рішення загальних зборів засновників ПП "АЛЬП- КОМ", що оформлені протоколом від 08.09.2012 № 1/2012; статут ПП "АЛЬП- КОМ", затверджений рішенням загальних зборів засновників, що оформлене протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, та зареєстрований 10.09.2012 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Позивач, звертаючись до суду, мотивував свої вимоги тим, що оспорювані договір та рішення ним не приймались, підписи на оспорюваних документах виконані не ним, а іншою особою з наслідуванням підпису.
Під час первісного розгляду справи № 925/271/18 ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.05.2018 у даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої було поставлено питання, які стосуються того, чи підписувалися оскаржувані договори та рішення саме позивачем.
За результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 21.05.2018 у даній справі, експертами Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було складено висновок від 13.09.2018 № 538, 935-941/18-23.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду, обґрунтовує позов (зазначає підстави) тим, що підписи на оспорюваних документах виконані не ним, а іншою особою з наслідуванням підпису. З даного питання було проведено експертизу.
До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, належать обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.
У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача.
До обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, відносять відомості, які підтверджують чи спростовують достовірність відомостей, що включаються в предмет доказування, а отже, впливають на можливість дати їм правильну оцінку.
Як вбачається зі змісту клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, заявленого у даному апеляційному провадженні, зазначене клопотання обґрунтовано тим, що проведення експертизи надасть відповідачу-1 можливість спростувати свідчення свідка - ОСОБА_4 , які були викладені ним у його заяві свідка, поданій позивачем як письмовий доказ до своїх заперечень на відзив на позовну заяву, а також підтвердити свідчення свідка ОСОБА_5 , які вона надала у своїй заяві свідка.
У зазначеному клопотанні відповідач-1 просить суд поставити на вирішення експертизи такі питання:
- Ким, ОСОБА_4 , чи іншою особою виконано підпис від імені Продавець у договорі купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ" (код ЄДРПОУ 35493159) від 08.09.2012?
- Ким, ОСОБА_4 , чи іншою особою виконано підпис від імені Покупець у договорі купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ" (код ЄДРПОУ 35493159) від 08.09.2012 в графі підпису ОСОБА_3 , який знаходиться під підписом Продавець?
- Ким, ОСОБА_4 , чи іншою особою виконано підпис від імені Голова зборів ОСОБА_3 в протоколі № 1/2012 загальних зборів засновників ПП "АЛЬП-КОМ" (код ЄДРПОУ 35493159) від 08.08.2012?
- Ким, ОСОБА_4 , чи іншою особою виконано підпис від імені ОСОБА_2 в рішенні засновника ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.08.2012?
- Ким, ОСОБА_4 , чи іншою особою виконано підпис від імені ОСОБА_3 в статуті ПП "АЛЬП-КОМ", затвердженого загальними зборами засновників (протокол № 1/2012 від 08.08.2012) та зареєстрованого 10.09.2012, номер запису 10261050008008383?
Таким чином, заявляючи у даному апеляційному провадженні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, відповідач-1 фактично просить повторно передати на дослідження (встановити) питання про факт підписання оспорюваних договору, рішень та статуту іншою особою, яка не є фактичним підписантом, зазначеним у документах.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що питання, які просить відповідач-1 поставити на вирішення судової почеркознавчої експертизи, не відповідають обґрунтуванню заявлених позовних вимог та їх заперечень. Водночас, відповідач-1 не зазначає, які саме обставини, що входять до предмета доказування (спростування) у даній справі, будуть підтверджені чи спростовані за результатами проведення відповідної експертизи, та яке відношення вони мають до предмета даного спору.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача-1 про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Щодо клопотання відповідача-1 про призначення технічної експертизи документів, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
У наведеному клопотанні відповідач-1 вказує, що у нього виникли сумніви щодо дійсності укладення 08.09.2012 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ", сторонами в якому зазначені: продавцем - ОСОБА_2 та покупець - ОСОБА_3 з набуттям частки в статутному капіталі - 65%, та оформлення 08.09.2012 ОСОБА_2 і ОСОБА_3 протоколу загальних зборів засновників ПП "АЛЬП-КОМ" № 1/2012, у якому присутніми учасниками зазначені: ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) та ОСОБА_2 (частка в статутному капіталі - 35%).
Відповідач-1 вважає, що проведення вказаної експертизи надасть йому можливість спростувати подані позивачем докази.
У зазначеному клопотанні відповідач-1 просить суд поставити на вирішення експертизи наступні питання:
1) Чи відповідає давність виконання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ", датованого 08 вересня 2012 року, укладеного у місті Черкаси продавцем - ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3 , вказаній на ньому даті?
2) Чи відповідає давність виконання протоколу загальних зборів засновників ПП "АЛЬП-КОМ" № 1/2012, датованого 08 вересня 2012 року, в якому присутніми учасниками зазначені: ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) та ОСОБА_2 (частка в статутному капіталі - 35%), вказаній на ньому даті?
3) Визначити відносну давність документів:
- договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ", датованого 08 вересня 2012 року, укладеного у місті Черкаси продавцем - ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3 ;
- протоколу загальних зборів засновників ПП "АЛЬП-КОМ" № 1/2012, датованого 08 вересня 2012 року, в якому присутніми учасниками зазначені: ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) та ОСОБА_2 (частка в статутному капіталі - 35%).
Розглянувши клопотання відповідача-1 про призначення судової технічної експертизи документів, з урахуванням пояснень сторін, з огляду на положення ч. 2 ст. 98 ГПК України щодо кола обставин, дослідження яких може бути предметом висновку експерта, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем-1 не наведено обставин, які за результатами дослідження судового експерта будуть встановлювати чи спростовувати обставини, що входять до предмета доказування у даній справі.
У судовому засіданні 17.03.2020 відповідач-1 підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні 17.03.2020 проти вимог апеляційної скарги відповідача-1 заперечував та просив суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з лютого 2010 року ОСОБА_2 був єдиним засновником ПП "АЛЬП-КОМ" (Підприємство), про що свідчить Статут останнього, зареєстрований 11.02.2010 (реєстраційний запис № 10261050003008383) (том 1, аркуші справи 20-30).
Як зазначив ОСОБА_2 у позовній заяві, у вересні 2012 року між ним та відповідачем-2 - ОСОБА_3 досягнута домовленість щодо відчуження на користь останнього частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ" у розмірі 65% від його номінальної вартості.
08.09.2012 позивач уклав із відповідачем-2 договір купівлі-продажу зазначеної частки, із дотриманням простої письмової форми. Решта - частка у розмірі 35% у статутному капіталі залишилася у власності позивача.
Того ж дня були проведені загальні збори засновників за участю позивача та відповідача-2, до порядку денного яких включені питання про затвердження змін до Статуту ПП "АЛЬП-КОМ", пов'язаних зі зміною складу учасників та місцезнаходження Підприємства, а також обрання нового керівника.
Рішеннями загальних зборів було затверджено зміни до Статуту ПП "АЛЬП-КОМ", а також обрано новим директором Підприємства ОСОБА_1 (відповідач-1), якому доручено вчинити необхідні дії для державної реєстрації затверджених зборами змін до установчих документів. Це рішення було оформлене відповідним протоколом від 08.09.2012 № 1/2012.
ОСОБА_1 були передані усі необхідні документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів.
Також позивач у позовній заяві зазначив, що в подальшому всією господарською та пов'язаною із нею діяльністю Підприємства займався відповідач-1.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03.01.2018 (том 1, аркуші справи 33-38) позивач з 10.09.2012 не зареєстрований у відомостях як учасник ПП "АЛЬП-КОМ", а право на частку у розмірі 35% у статутному капіталі Підприємства зареєстровано за ОСОБА_1 .
Як встановлено господарським судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.01.2018 позивач звернувся до Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області із заявою про скоєння злочину, за якою 05.01.2018 було відкрито кримінальне провадження № 12018251010000066 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів), що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (том 1, аркуш справи 41).
У ході досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні були вилучені матеріали реєстраційної справи ПП "АЛЬП-КОМ".
Відповідно до матеріалів реєстраційної справи ПП "АЛЬП-КОМ" для проведення державної реєстрації змін до установчих документів Підприємства ОСОБА_1 був поданий пакет документів, згідно з якими 08.09.2012 було продано всі 100 відсотків статутного капіталу, з яких 35% - ОСОБА_1 , 65% - ОСОБА_3 .
У результаті цього 10.09.2012 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були внесені записи щодо державної реєстрації змін до установчих документів ПП "АЛЬП-КОМ" щодо складу засновників, зміни видів діяльності та інші, на підставі рішень та документів, а саме:
- рішення засновника ПП "АЛЬП-КОМ" ( ОСОБА_2 ) від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення з посади директора;
- договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012, сторонами у якому зазначені: продавцем - ОСОБА_2 ; покупцями - ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) та ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%);
- протоколу загальних зборів засновників ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012 № 1/2012, у якому присутніми учасниками зазначені: ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) та ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%);
- редакції Статуту ПП "АЛЬП-КОМ", затвердженої рішенням загальних зборів засновників, що оформлене протоколом від 08.09.2012 № 1/2012.
Як вбачається з матеріалів справи, у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.01.2018 за № 1201825101000066, Черкаським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром була проведена судово-почеркознавча експертиза.
Відповідно до висновку експерта Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 26.01.2018 № 1/121 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи:
- підпис від імені ОСОБА_3 в графі "Голова зборів" в протоколі № 1/2012 загальних зборів засновників ПП "АЛЬП-КОМ" (код ЄДРПОУ 35493159) від 08.09.2012 - виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_3 ;
- підпис від імені ОСОБА_3 в графі "підпис засновників" в Статуті ПП "АЛЬП-КОМ", затвердженого загальними зборами засновників протокол № 1/2012 від 08.09.2012 - виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_3 ;
- підпис від імені ОСОБА_2 в рішенні засновника ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012 - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_2 ;
- підпис від імені ОСОБА_2 в договорі купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ" (код ЄДРПОУ 35493159) від 08.09.2012 - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_2 .
Крім того, у ході розгляду справи Господарським судом Черкаської області за клопотанням позивача ухвалою суду від 21.05.2018 у даній справі (№ 925/271/18) була призначена судова почеркознавча експертиза.
Згідно з висновком експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 13.09.2018 № 538, 935-941/18-23 встановлено, що:
- підпис від імені ОСОБА_2 в графі "Продавець" договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ" (ідентифікаційний код юридичної особи 35493159) від 08.09.2012 виконаний рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів;
- підпис від імені ОСОБА_3 в графі "Покупці" (ліворуч) договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ" (ідентифікаційний код юридичної особи 35493159) від 08.09.2012 виконаний рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів;
- підпис від імені ОСОБА_2 в графі "Засновник" рішення засновника ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012 виконаний рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів;
- підпис від імені ОСОБА_3 в графі "Голова зборів" протоколу № 1/2012 загальних зборів засновників ПП "АЛЬП-КОМ" ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35493159 від 08.09.2012 виконаний рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів;
- підпис від імені ОСОБА_3 в графі "Підписи Засновників" Статуту ПП "АЛЬП-КОМ" зареєстрованому 10.09.2012 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, номер реєстраційного запису - 10261050008008383 виконаний рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів;
- підпис у договорі купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012 у графі "Продавець" виконаний не ОСОБА_2 ;
- підпис у договорі купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012 у графі "Покупці" (ліворуч) виконаний не ОСОБА_3 ;
- підпис від імені ОСОБА_2 у рішенні засновника ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення посади директора виконаний не ОСОБА_2 ;
- підпис від імені ОСОБА_3 у протоколі № 1/2012 загальних зборів засновників ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012 виконаний не ОСОБА_3 ;
- підпис від імені ОСОБА_3 у статуті ПП "АЛЬП-КОМ", зареєстрованому 10.09.2012 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, номер реєстраційного запису - 10261050008008383 виконаний не ОСОБА_3 .
За доводами позивача, він дізнався про існування спірних договору, рішення засновника та рішення загальних зборів засновників з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого ним 03.01.2018 (том 1, аркуші справи 33-38).
Відповідач-1, у свою чергу, надав суду копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого станом на 04.12.2013, в якому зазначено, що цей витяг виданий на запит ОСОБА_2 (том 2, аркуші справи 39-40). Позивач заперечив проти отримання ним зазначеного витягу.
Як вбачається з оскаржуваного рішення господарського суду першої інстанції, у судовому засіданні, яке відбулося 20.11.2019, суд допитав свідка ОСОБА_4 , який повідомив обставини, що також викладені ним у заяві свідка від 02.05.2018 (том 1, аркуш справи 131); зазначив, що спірний Договір не підписував, перемовин про його укладення не вів, про те, що відповідач-1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у складі учасників Підприємства, дізнався у січні 2018 року; протокол загальних зборів засновників Підприємства та нову редакцію Статуту не підписував.
У рішенні Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у даній справі також зазначено, що у судовому засіданні, яке відбулося 25.11.2019, суд дослідив наданий позивачем оригінал договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012, сторонами в якому зазначені: продавцем - ОСОБА_2 , а покупцем - ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%), а також його примірник, що є у відповідача-2. Відповідач-1 заперечив факт укладення зазначеного договору.
Із оскаржуваного рішення місцевого господарського суду від 05.12.2019 у даній справі також вбачається, що у судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, оскільки оспорювані договір та рішення ним не приймались, підписи в рішенні та протоколі виконані іншою особою; спірна редакція статуту зареєстрована на підставі вказаних вище рішень, тому є незаконною. Відповідач-1, у свою чергу, заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки право на частку у ПП "АЛЬП-КОМ" він набув на підставі спірного договору, укладеного за згодою як позивача так і ОСОБА_3 ; спірні рішення засновника, зборів засновників та статут підписані особисто їх учасниками, тому твердження позивача вважає безпідставним. Водночас, відповідач-1 заявив про застосування до спірних правовідносин позовної давності. Представник відповідача-2 позов повністю визнав. Відповідач-3 відповідно до поданої до суду заяви позов визнав.
У письмових поясненнях, поданих до суду першої інстанції під час нового розгляду справи (том 4, аркуші справи 15-23), позивач зазначив, до кого з відповідачів заявлена кожна із позовних вимог, а саме:
- про визнання недійсним договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Підприємства від 08.09.2012, сторонами в якому зазначені: продавцем - ОСОБА_2 , покупцями - ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%) і ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) - відповідачами є ОСОБА_1 і ОСОБА_3 ;
- про визнання недійсним рішення засновника Підприємства від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення з посади директора, підписантом у якому від імені засновника зазначений ОСОБА_2 - відповідач ПП "АЛЬП-КОМ";
- про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Підприємства, оформленого протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, в якому присутніми учасниками зазначені: ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%) і ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) - відповідач ПП "АЛЬП-КОМ";
- про визнання недійсною редакції статуту Підприємства, затвердженої рішенням загальних зборів та зареєстрованої 10 вересня 2012 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, номер реєстраційного запису - 10261050008008383 - відповідач ПП "АЛЬП-КОМ".
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у даній справі № 925/271/18, дослідивши надані сторонами докази, суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини непідписання позивачем Договору (договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012, сторонами в якому зазначені: продавцем - позивач, покупцями - відповідач-1 (частка в статутному капіталі - 35%) і відповідач-2 (частка в статутному капіталі - 65%)) та Рішення-1 (рішення засновника Підприємства від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення з посади директора, підписантом у якому від імені засновника зазначений позивач), що свідчить про відсутність волевиявлення позивача на відчуження належної йому частки в статутному капіталі Підприємства в розмірі 35% на користь відповідача-1 та на вихід зі складу засновників Підприємства.
У зв'язку з наведеним, Верховний Суд визнав обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про доведеність позивачем факту недодержання при укладенні спірного договору вимог ст. 203 ЦК України, а також порушення корпоративних прав позивача у Підприємстві Рішенням-1 та прийнятим без його участі Рішенням-2 щодо затвердження нової редакції Статуту Підприємства.
Водночас Верховний Суд звернув увагу, що з огляду на положення ст.ст. 256, 267 ЦК України можливість захисту в судовому порядку цивільного права обмежена позовною давністю. Застосування позовної давності є важливим для забезпечення принципу правової визначеності (певності) у цивільних та господарських правовідносинах, а також для запобігання несправедливості у зв'язку з вирішенням спорів, доказування в яких є значно ускладненим через закінчення строку зберігання, зникнення доказів тощо.
При цьому, Верховний Суд вказав, що відповідно до положень ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності пов'язаний не лише з днем, коли особа довідалася про порушення її права (чи особу порушника), але й з днем, коли вона могла довідатися про таке порушення.
Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в наведеній правовій нормі, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Крім наведеного, позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст.ст. 13, 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Отже, якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.
Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 57/314-6/526-2012 і від 18.12.2018 у справі № 911/544/16.
Задовольняючи позовні вимоги у справі, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач звернувся з позовом у даній справі в межах позовної давності, адже він дізнався про наявність Договору, Рішення-1, Рішення-2 та нової редакції Статуту Підприємства лише 3 січня 2018 року, коли отримав витяг з Реєстру. Посилання ж Відповідача-1 на Витяг суди не прийняли до уваги, визнавши недоведеними обставини отримання його саме Позивачем.
Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд вказав про передчасність висновку судів попередніх інстанцій про те, що позивач дізнався про наявність Договору, Рішення-1, Рішення-2 та нової редакції Статуту Підприємства лише 03.012018, коли отримав витяг з Реєстру, оскільки твердження про отримання витягу відповідачем-1 як уповноваженим представником засновано на припущеннях. Так, суди не зазначили докази, на підставі яких вони дійшли висновку про наявність у відповідача-1 повноважень представляти інтереси позивача як фізичної особи на момент отримання витягу, що не є тотожним представництву інтересів Підприємства. При цьому, Верховний Суд врахував, що судами не встановлено обставини щодо наявності у витязі чи в Реєстрі інформації про надання відомостей не особисто позивачу як запитувачу, а його представнику.
Разом з тим, Верховний Суд зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій по суті прийняли до уваги лише обставини, пов'язані з моментом, коли позивач довідався про порушення свого права, та залишили поза увагою обставини, пов'язані з моментом, коли позивач, який вважає себе засновником Підприємства, міг (мав можливість) дізнатися про порушення свого права, проявивши звичайну розумну обачність та зацікавленість станом своїх корпоративних прав.
Водночас Верховним Судом відхилено доводи позивача про те, що заявлений ним позов стосується припинення триваючого порушення, оскільки вони суперечать змісту заявлених у справі позовних вимог - визнання недійсним договору та актів ненормативного характеру.
Відповідно до вказівок, які містяться в постанові Верховного Суду від 02.07.2019, під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в ній та на підставі належних доказів з'ясувати обставини щодо початку перебігу позовної давності за заявленими позивачем вимогами, наявності чи відсутності спливу позовної давності на момент звернення з позовом у даній справі.
При цьому, Верховний Суд вказав, що позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтями 13, 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, під час нового розгляду даної справи відповідачем-3 подано заяву від 18.09.2019 про визнання позову (том 4, аркуші справи 9-13), в якій він визнає позов у повному обсязі, зокрема, в частині позовних вимог, що заявлені безпосередньо до Підприємства щодо визнання недійсними актів керівних органів юридичної особи та редакції Статуту (п.п. 2, 3, 4 позовних вимог). Посилаючись на висновок проведеної у даній справі судової почеркознавчої експертизи від 13.09.2018 № 538, 935-941/18-23, норми чинного законодавства, зокрема ст.ст. 207, 328, 626, 638-640 ЦК України, п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", з огляду на недосягнення сторонам згоди щодо всіх істотних умов Договору, відповідач-3 вважає договір купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ" від 08.09.2012, сторонами в якому зазначені: продавцем - ОСОБА_2 ; покупцями - ОСОБА_4 (частка в статутному капіталі - 65%) та ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%), неукладеним.
Посилаючись на неукладеність вищевказаного договору, відповідач-3 вважає, що відповідач-1 не набув прав учасника ПП "АЛЬП-КОМ", а тому не мав права брати участь у затвердженні нової редакції статуту Підприємства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з положеннями ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З урахуванням викладеного, з огляду на те, що представник відповідача-3 не обмежений у повноваженнях на подання до суду вищезазначеної заяви про визнання позову, зважаючи на те, що визнання ним позову відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджуються наявними в справі доказами, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, місцевим господарським судом правомірно прийнято таке визнання відповідачем-3 позову.
Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Підприємства від 08.09.2012, сторонами в якому зазначені: продавцем - ОСОБА_2 , покупцями - ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) та ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%), слід зазначити таке.
У постанові від 02.07.2019 у даній справі Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин непідписання позивачем спірного Договору та Рішення-1, дійшов висновку про відсутність волевиявлення позивача на відчуження належної йому частки в статутному капіталі Підприємства в розмірі 35% на користь відповідача-2 та на вихід зі складу засновників Підприємства.
На підставі вищевикладеного, Верховний Суд визнав обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про доведеність позивачем факту недодержання при укладенні спірного Договору вимог ст. 203 ЦК України, а також порушення корпоративних прав позивача у Підприємстві Рішенням-1 та прийнятим без його участі Рішенням-2 щодо затвердження нової редакції Статуту Підприємства.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним (п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").
З огляду на вищевикладене, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у даній справі щодо непідписання позивачем спірного Договору, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову в задоволені позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Підприємства від 08.09.2012, сторонами в якому зазначені: продавцем - позивач, покупцями - відповідач-1 (частка в статутному капіталі - 35%) і відповідач-2 (частка в статутному капіталі - 65%), оскільки судом встановлено факт його не вчинення (не укладення).
Щодо позовних вимог про визнання недійсними Рішення-1 та Рішення-2, а також редакції Статуту Підприємства, затвердженої Рішенням-2 та зареєстрованої 10 вересня 2012 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, номер реєстраційного запису - 10261050008008383, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
Як вбачається із матеріалів справи, факт відсутності на оспорюваних документах підписів позивача та Хомідова В.О. беззаперечно підтверджується двома наявними у справі висновками судових почеркознавчих експертиз, одна з яких проведена у рамках кримінального провадження, відкритого за заявою ОСОБА_2 про підробку його підпису як засновника ПП "АЛЬП-КОМ".
Як вже було зазначено, у постанові від 02.07.2019 у даній справі Верховний Суд підтвердив доведеність позивачем порушення корпоративних прав позивача у Підприємстві Рішенням-1 та прийнятим без його участі Рішенням-2 щодо затвердження нової редакції Статуту Підприємства.
Водночас Верховний Суд вказав на необхідність з'ясування під час нового розгляду справи обставин щодо початку перебігу позовної давності за заявленими позивачем вимогами, наявності чи відсутності спливу позовної давності на момент звернення з позовом у даній справі.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд (така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, у постанові від 06.02.2020 у справі № 916/2828/18).
При цьому, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Відповідач-1 заявляв про застосування позовної давності. Відповідна заява мотивована обізнаністю позивача про те, що з 10.09.2012 він не зареєстрований у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як учасник ПП "АЛЬП-КОМ", а право на його частку, яка йому належала, зареєстрована за відповідачем-1 - 35% та відповідачем-2 - 65%, ще у 2013 році (що підтверджується зверненням позивача до державного реєстратора із запитом до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по ПП "АЛЬП-КОМ", який на підставі цього запиту отримав витяг з Реєстру по ПП "АЛЬП-КОМ" станом на 04.12.2013).
Як доказ відповідач-1 надав копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що останній видано на запит ОСОБА_2 .
Зі змісту оскаржуваного рішення місцевого господарського суду вбачається, що під час розгляду даної справи у суді першої інстанції відповідач-1 зазначив, що оригінал такого витягу знаходиться у нього, та надавав його на огляд у судовому засіданні 18.03.2019. Також, відповідач-1 пояснив, що надавав послуги ПП "АЛЬП-КОМ" як юрист, представляючи Підприємство в земельних спорах.
Відповідно до письмових пояснень від 18.09.2019 позивач заперечує про свою обізнаність із фактом реєстрації на ім'я відповідача-1 у 2012 році частки в статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ" до початку 2018 року.
Проти посилання ОСОБА_1 на копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з яким ОСОБА_2 звертався до державного реєстратора за отриманням витягу відносно ПП "АЛЬП-КОМ" позивач заперечував, оскільки походження копії документа, який відповідач-1 додав до своєї заяви, позивачеві не відоме. Позивач стверджує, що така заява ним не подавалася, а витяг не отримувався, про що також свідчить та обставина, що оригінал цього документа знаходиться саме у ОСОБА_1 , який завжди мав довіреність від позивача. Тому позивач вважає, що відповідач-1 сам отримав цей витяг, діючи від імені ОСОБА_2 . При цьому, позивач звертає увагу, що із вказаного документа не достатньо даних для ідентифікації особи, яка зазначена як замовник витягу.
З приводу обставин, коли позивач міг довідатися про порушення своїх корпоративних прав, позивач пояснив, що будь-яких обставин, які б давали привід не довіряти новообраному директору ОСОБА_1, ні у позивача, ні у відповідача-2 не існувало.
Відповідно до вимог Господарського кодексу України приватне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном, на яке згідно з законом може бути накладено стягнення. Власник не відповідає своїм майном за зобов'язаннями заснованого ним приватного підприємства, а підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника.
Як зазначив позивач у своїх письмових поясненнях, за період 2012-початок 2018 років до Підприємства не було вимог майнового характеру. Крім того, позивачу не надходили повідомлення з будь-якого державного органу, які б ставили під сумнів існування у нього корпоративних прав щодо ПП "АЛЬП-КОМ".
За твердженням позивача, він не отримував жодних повідомлень про припинення прав на частку у статутному капіталі ПП "АЛЬП-КОМ".
Отже, як стверджує позивач, він міг довідатись про порушення своїх прав лише шляхом отримання офіційної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо складу учасників ПП "АЛЬП-КОМ". Ураховуючи положення чинного законодавства про мирне володіння майном та непорушність права власності, відсутність реальних ризиків, які б давали привід сумніватись у наявності права власності, позивач лише у 2018 році довідався про порушення своїх прав.
При цьому, позивач зазначив, що лише з 07.04.2015, а саме з моменту набрання чинності наказом Міністерства юстиції України від 31.03.2015 № 466/5, у нього виникла гіпотетична можливість безкоштовно за допомогою програмних засобів отримувати інформацію відносно зареєстрованої юридичної особи, зокрема, ПП "АЛЬП-КОМ".
Відповідно до п. 1.9 Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1846/5 (чинного на момент запиту в 2013 році), запит про надання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців подається юридичними або фізичними особами (їх уповноваженими представниками) (далі - запитувачі) у письмовій формі згідно з додатком 1 до цього Порядку особисто.
Тобто, вказаний Порядок передбачав можливість отримання запиту уповноваженим представником.
Як встановлено місцевим господарським судом, оригінал витягу від 2013 року перебуває саме у відповідача-1, що свідчить про отримання такого запиту ним (як уповноваженим представником, з урахуванням пояснення самого відповідача-1 про те, що він представляв інтереси Підприємства) або іншим уповноваженим представником, оскільки у разі здійснення такого запиту самим ОСОБА_2 у 2013 році, такий оригінал витягу мав бути переданий (направлений) саме йому.
Відповідачем-1 не доведено належними та допустимими доказами того факту, зазначений витяг був отриманий позивачем або був йому переданий.
Водночас, позивачем надано суду витяг з Єдиного державного реєстру від 03.01.2018, отриманий ним самостійно, на підтвердження дати, коли позивач дізнався про те, що він вже не є засновником ПП "АЛЬП-КОМ", після чого звернувся до органу Національної поліції України із відповідною заявою.
Зважаючи на викладене, враховуючи вищенаведені пояснення позивача, які не спростовані учасниками даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки місцевого господарського про відсутність достатніх обставин, які б підтверджували факт обізнаності позивача про порушене право у 2013 році, а відповідно й про відсутність підстав для застосування позовної давності.
За таких обставин, враховуючи, що Верховним Судом у даній справі підтверджено доведеність позивачем порушення корпоративних прав позивача у Підприємстві Рішенням-1 та прийнятим без його участі Рішенням-2 щодо затвердження нової редакції Статуту Підприємства, і факт відсутності на оспорюваних документах підписів позивача та Хомідова В.О. беззаперечно підтверджується двома наявними у справі висновками судових почеркознавчих експертиз, одна з яких проведена у рамках кримінального провадження, відкритого за заявою ОСОБА_2 про підробку його підпису як засновника ПП "АЛЬП-КОМ", колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про визнання недійними Рішення-1 та Рішення-2, а також редакції Статуту Підприємства, затвердженої Рішенням-2 та зареєстрованої 10.09.2012 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, номер реєстраційного запису - 10261050008008383.
Щодо доводів відповідача-1, викладених в апеляційній скарзі, про те, що відмовляючи у задоволенні його клопотань про призначення експертиз, суд першої інстанції порушив принцип змагальності сторін, колегія суддів апеляційної інстанції вважає такі доводи безпідставними, оскільки місцевим господарським судом було належним чином обґрунтовано підстави залишення цих клопотань без задоволення.
При цьому, колегія суддів зазначає, що клопотання про призначення експертиз, які були подані відповідачем-1 до суду першої інстанції, є аналогічними за змістом клопотанням, що подані до суду апеляційної інстанції під час даного апеляційного провадження, і які відхилені судом апеляційної інстанції з підстав, подібних до тих, які були наведені місцевим господарським судом.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вкотре звертає увагу, що Верховний Суд у своїй постанові від 02.07.2019 у даній справі визнав доведеним позивачем факт недодержання при укладенні Договору вимог ст. 203 ЦК України, а також порушення корпоративних прав позивача у Підприємстві Рішенням-1 та Рішенням-2 щодо затвердження нової редакції Статуту Підприємства, з огляду на встановлені обставини непідписання позивачем Договору та Рішення-1, що свідчить про відсутність необхідності у проведенні відповідних експертиз.
Твердження скаржника про те, що визнання позову відповідачем-3 порушує права відповідача-1 як учасника даної справи, не знаходять свого підтвердження, оскільки відповідач-1 є самостійною стороною у даній справі, яку суд першої інстанції жодним чином не обмежив у праві на захист своїх прав та інтересів у даній справі.
Доводи відповідача-1 про те, що судом першої інстанції у рішенні був встановлений розподіл між відповідачами позовних вимог, що порушує право відповідача-1 на судовий захист та справедливий суд, є такими, що спростовуються змістом оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, з якого не вбачається такого розподілу судом.
Доводи скаржника про те, що місцевим господарським судом при новому розгляді справи не були враховані висновки та правова позиція Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у даній справі щодо позовної давності також не знаходять свого підтвердження.
З огляду на викладене, доводи відповідача-1, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі № 925/271/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі № 925/271/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі № 925/271/18 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі № 925/271/18.
4. Матеріали справи № 925/271/18 повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 23.03.2020.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко